Центурія (лат. centuria, від centum — сто) — одиниця майново-вікової класифікації громадян у Стародавньому Римі, на основі якої комплектувалося римське військо.
Введена царем Сервієм Тулієм (VI століття до н.е.). Всі громадяни були розділені на 5 майнових розрядів, що виставляли певну кількість центурій і мали відповідну кількість голосів у центуріатних комісіях.
В епоху Імперії центурія зберігала значення військового підрозділу, бувши частиною когорти у складі легіона. Центурія складалася приблизно із ста (зазвичай — 80) воїнів і підкорялася центуріону. Центуріон вибирався з досвідчених солдатів або призначався полководцем. Звання центуріона приблизно відповідає капітанові, але за соціальним становищем центуріони належали до солдатів.
Див. також Редагувати
- Легіон
- Когорта
- «Центурії» (Сторіччя) — книга Нострадамуса.
Посилання Редагувати
- Центурія // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Римська Слава [Архівовано 28 листопада 2012 у WebCite] Античне військове мистецтво