Хізлевудит мінерал сульфід нікелю ланцюжкової будови За назвою річки Хізлевуд Тасманія W F Petterd 1896 Синоніми геацлев

Хізлевудит — мінерал, сульфід нікелю ланцюжкової будови. За назвою річки Хізлевуд (Тасманія), W.F.Petterd, 1896. Синоніми: геацлевудит.

Хізлевудит

Загальні відомості
Статус IMA	чинний (успадкований, G)^[d]
Абревіатура	Hzl
Nickel-Strunz 10	2.BB.05
Ідентифікація
Сингонія	тригональна сингонія
Твердість	4
Інші характеристики
Названо на честь	Heazlewood River^d
Хізлевудит у Вікісховищі

Хізлевудит

Опис Редагувати

Хімічна формула: Ni₃S₂. Містить (%): Ni — 73,3; S — 26,7.

Сингонія тригональна. Тригонально-трапецоедричний вид. Зустрічається у вигляді зернистих аґреґатів, дрібних кубічних кристалів, щільних мас. Вкрапленість у вигляді дрібненьких блискіток. Спайність по ромбоедру та по базису. Під тиском утворюються двійники по ромбоедрах. Густина 5,82. Тв. 4. Колір блідий жовто-бронзовий. Риса світла бронзова, блискуча. Блиск металічний. Непрозорий. Злом нерівний. В аншліфі жовту-вато-кремовий. Здатність відбиття висока. Магнітний. Анізотропний, з кольоровим ефектом. Зустрічається у вигляді вкрапленостей у серпентинітах і перидотитах. Супутні мінерали: пентландит, аваруїт, магнетит, халькопірит.

Поширення Редагувати

Знайдений серед серпентинітів у долині р. Хізлевуд (Півн.-Зах. Тасманія). Інші знахідки: Хірт (земля Каринтія, Австрія), Селва (кант. Ґраубюнден, Швейцарія), Олметта (о. Корсика, Франція), Норильськ, Красноярський край (Росія). Крім того, виявлений у метеоритах. Рідкісний.

Див. також Редагувати

Список мінералів

Примітки Редагувати

Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
d:Track:Q20645057d:Track:Q16917772d:Track:Q1356348
Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
d:Track:Q912887d:Track:Q3314880d:Track:Q59767631d:Track:Q110360213

Література Редагувати

Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
Лазаренко Є. К., Винар О. М. Хізлевудит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
Хізлевудит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.

Посилання Редагувати

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q3331189"_data-entity-id="Q20645057"><i_class="wef_low_priority_links">[[:Ернест_Генрі_Нікель|Нікель&nbsp;Е.&nbsp;Г.]],_[[:d:Q16917772|Nichols&nbsp;M.&nbsp;C.]]</i>_[http://rruff.info/rruff_1.0/uploads/MINERALlist.pdf_IMA/CNMNC_List_of_Mineral_Names_(March_2007)]<span_class="wef_low_priority_links">_—_2007.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q20645057]][[d:Track:Q16917772]][[d:Track:Q1356348]]</div>-1] Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
d:Track:Q20645057d:Track:Q16917772d:Track:Q1356348

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q13442814"_data-entity-id="Q110360213"><i_class="wef_low_priority_links">[[:d:Q59767631|Warr&nbsp;L.&nbsp;N.]]</i>_[[:d:Q110360213|IMA–CNMNC_approved_mineral_symbols]]_//_''[[:d:Q3314880|Mineralogical_Magazine]]''<span_class="wef_low_priority_links">_—_[[:Cambridge_University_Press|Cambridge_University_Press]],_2021._—_Vol.&nbsp;85._—_P.&nbsp;291–320._—_ISSN_[https://www.worldcat.org/issn/0026-461X_0026-461X];_[https://www.worldcat.org/issn/1471-8022_1471-8022]_—_[http://dx.doi.org/10.1180/MGM.2021.43_doi:10.1180/MGM.2021.43]</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q912887]][[d:Track:Q3314880]][[d:Track:Q59767631]][[d:Track:Q110360213]]</div>-2] Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
d:Track:Q912887d:Track:Q3314880d:Track:Q59767631d:Track:Q110360213