www.wikidata.uk-ua.nina.az

Хулбук Хулбу к археологічний комплекс у селі Курбоншахід Восейського району Хатлонської області Таджикистану 1999 року б

Хулбук

Хулбу́к — археологічний комплекс у селі Курбоншахід Восейського району Хатлонської області Таджикистану. 1999 року Хулбук був включений до списку кандидатів Світової спадщини ЮНЕСКО.

Хулбук
Країна  Таджикистан
 Хулбук у Вікісховищі

Координати: 37°46′44″ пн. ш. 69°33′20″ сх. д. / 37.77888889002777262° пн. ш. 69.55555556002778417° сх. д. / 37.77888889002777262; 69.55555556002778417

До складу комплексу входять:

  • середньовічна фортеця IX століття
  • палац князя Хатлону
  • фрагменти древнього городища

У часи розквіту Хулбук був центром регіону Хуттал, який в X столітті входило до складу Держави Саманідів. В IX–XIII століттях Хулбук був столицею намісників середньоазійських імперій, які володіли регіоном. Хуттал займав територію між річками Вахш та Пяндж та входив до складу древньої Бактрії. ніхто із середньовічних географів не описав точно кордони Хутталу, але однозначно столицею називали саме Хулбук, який занепав після XII століття. Хуттал мав декілька великих міст — Левакенд, Хелаверд, Тамліят, Паргар, Андіджагар та Мунк, який був навіть більшим за столицю.

Загальна площа городища становить 70 га, хоча більша частина його знаходиться під сучасними будівлями. На сьогодні збереглись цитадель, палац князя та руїни деяких древніх споруд. Нині городище є історичним музеєм-заповідником, який має площу всього 16 га. З 2006 року він відкритий для відвідувачів після тривалої реконструкції. Тут зібрана велика колекція речей, знайдених при розкопках городища, і створена картинна галерея сучасного образотворчого мистецтва.

Цитадель має форму прямокутника розмірами 50 на 150 м і складається з двох частин. Південна частина розмірами 50 на 50 м обнесена стіною висотою 15 м. Північна частина хоча і більша по площі, але її стіни мають висоту всього 10 м. Палац правителя знаходиться всередині цитаделі. Після археологічних розкопок було знайдено понад 5 тисяч різних артефактів, які дозволили більше дізнатись про побут і зайнятість місцевого населення. Окрім того були знайдені фрагменти настінного живопису, техніка і мотиви якого використовувались тут ще до приходу сюди ісламу. Міські будівлі були зведені із обпаленої цегли та цегли-сирцю, а стіни покривались штукатуркою, підлога викладалась теракотовим паркетом. Існував також водопровід (труби діаметром 60 см, довжиною до 100 см) та каналізація у вигляді глибоких до 6 м сміттєвих ям, цегляних каналів та керамічних труб. При розкопках були знайдені опалювальні системи декількох типів. Найпоширенішим було переплетіння керамічних труб довжиною до 50 см та діаметром 10-15 см під підлогою. По цих трубах пускали нагріте повітря. Іншими пристосуваннями були заглиблення у підлозі глибиною 30-50 см та шириною не більше 100 см, або великий глек хум, до якого засипали деревне вугілля.

Розкопки проводились:

  • 1953—1954 роки — Є.Давидович, Б.Літвінський
  • 1957—1964 роки — Ю.Якубов
  • 2003—2006 роки

1952 року археологи провели перше дослідження містечка Хіштеппа («Цегляний пагорб»), де, як вважали, знаходиться древня столиця. Це місце привабило археологів тому, що тут на великій площі були розкидані шматки глиняного посуду та скла, керамічний та металічний шлак, але найбільше — шматки обпаленої цегли. Подальші розкопки підтвердили, що на цьому пагорбі знаходився палац. Він розташований на рівному майданчику і займав усю цитадель довжиною 300 м. Стіни палацу складені із цегли-сирцю, облицьованого обпаленою цеглою. Палац мав прямокутні кімнати та довгі і широкі до 4 м коридори. Підлога була вкрита обпаленим паркетом. Стіни та стеля були вкриті різьбленням по алебастру, настінним живописом (воїни, музиканти та музичні інструменти, рослинний орнамент, геометричні фігури, стилізована арабська в'язь, риби та фантастичні звірі з людськими рисами). Пізніше живопис був вкритий глиною та штукатуркою, що можна пояснити відсутністю в ісламі зображень у живописі людей.

В одній із сміттєвих ям були знайдені монети, карбовані від імені газневидського правителя Масуда (1030—1041 роки). В одній із ям знайшли хулбуцькі шахи із 20 цілих та 8 фрагментованих фігурок. Усі вони були виконані зі слонової кістки. Знайдені також фрагменти блюда, на якому зображені 4 коня. Це підтверджує думку про існування хуттальських скакунів, які формували основу кінниці Александра Македонського. Не менш цікавими знахідками були люстрова кераміка із іранського міста Рей та різноколірні шматочки скла, виготовленого хуттальськими майстрами. Подальші розкопки довели, що під палацом знаходиться більш старіші будівлі. Це підтверджує думку, що даний палац збудований на руїнах більш старішого.

Примітки ред.

  1. . Архів оригіналу за 3 січня 2017. Процитовано 5 січня 2017. 
  2. . Архів оригіналу за 7 грудня 2016. Процитовано 5 січня 2017. 
  3. . Архів оригіналу за 6 січня 2017. Процитовано 5 січня 2017. 

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Hulbu k arheologichnij kompleks u seli Kurbonshahid Vosejskogo rajonu Hatlonskoyi oblasti Tadzhikistanu 1999 roku Hulbuk buv vklyuchenij do spisku kandidativ Svitovoyi spadshini YuNESKO 1 HulbukKrayina Tadzhikistan Hulbuk u VikishovishiKoordinati 37 46 44 pn sh 69 33 20 sh d 37 77888889002777262 pn sh 69 55555556002778417 sh d 37 77888889002777262 69 55555556002778417Do skladu kompleksu vhodyat serednovichna fortecya IX stolittya palac knyazya Hatlonu fragmenti drevnogo gorodishaU chasi rozkvitu Hulbuk buv centrom regionu Huttal yakij v X stolitti vhodilo do skladu Derzhavi Samanidiv V IX XIII stolittyah Hulbuk buv stoliceyu namisnikiv serednoazijskih imperij yaki volodili regionom Huttal zajmav teritoriyu mizh richkami Vahsh ta Pyandzh ta vhodiv do skladu drevnoyi Baktriyi nihto iz serednovichnih geografiv ne opisav tochno kordoni Huttalu ale odnoznachno stoliceyu nazivali same Hulbuk yakij zanepav pislya XII stolittya Huttal mav dekilka velikih mist Levakend Helaverd Tamliyat Pargar Andidzhagar ta Munk yakij buv navit bilshim za stolicyu Zagalna plosha gorodisha stanovit 70 ga hocha bilsha chastina jogo znahoditsya pid suchasnimi budivlyami Na sogodni zbereglis citadel palac knyazya ta ruyini deyakih drevnih sporud Nini gorodishe ye istorichnim muzeyem zapovidnikom yakij maye ploshu vsogo 16 ga Z 2006 roku vin vidkritij dlya vidviduvachiv pislya trivaloyi rekonstrukciyi 2 Tut zibrana velika kolekciya rechej znajdenih pri rozkopkah gorodisha i stvorena kartinna galereya suchasnogo obrazotvorchogo mistectva Citadel maye formu pryamokutnika rozmirami 50 na 150 m i skladayetsya z dvoh chastin Pivdenna chastina rozmirami 50 na 50 m obnesena stinoyu visotoyu 15 m Pivnichna chastina hocha i bilsha po ploshi ale yiyi stini mayut visotu vsogo 10 m Palac pravitelya znahoditsya vseredini citadeli Pislya arheologichnih rozkopok bulo znajdeno ponad 5 tisyach riznih artefaktiv yaki dozvolili bilshe diznatis pro pobut i zajnyatist miscevogo naselennya Okrim togo buli znajdeni fragmenti nastinnogo zhivopisu tehnika i motivi yakogo vikoristovuvalis tut she do prihodu syudi islamu Miski budivli buli zvedeni iz obpalenoyi cegli ta cegli sircyu a stini pokrivalis shtukaturkoyu pidloga vikladalas terakotovim parketom 3 Isnuvav takozh vodoprovid trubi diametrom 60 sm dovzhinoyu do 100 sm ta kanalizaciya u viglyadi glibokih do 6 m smittyevih yam ceglyanih kanaliv ta keramichnih trub Pri rozkopkah buli znajdeni opalyuvalni sistemi dekilkoh tipiv Najposhirenishim bulo perepletinnya keramichnih trub dovzhinoyu do 50 sm ta diametrom 10 15 sm pid pidlogoyu Po cih trubah puskali nagrite povitrya Inshimi pristosuvannyami buli zagliblennya u pidlozi glibinoyu 30 50 sm ta shirinoyu ne bilshe 100 sm abo velikij glek hum do yakogo zasipali derevne vugillya Rozkopki provodilis 1953 1954 roki Ye Davidovich B Litvinskij 1957 1964 roki Yu Yakubov 2003 2006 roki1952 roku arheologi proveli pershe doslidzhennya mistechka Hishteppa Ceglyanij pagorb de yak vvazhali znahoditsya drevnya stolicya Ce misce privabilo arheologiv tomu sho tut na velikij ploshi buli rozkidani shmatki glinyanogo posudu ta skla keramichnij ta metalichnij shlak ale najbilshe shmatki obpalenoyi cegli Podalshi rozkopki pidtverdili sho na comu pagorbi znahodivsya palac Vin roztashovanij na rivnomu majdanchiku i zajmav usyu citadel dovzhinoyu 300 m Stini palacu skladeni iz cegli sircyu oblicovanogo obpalenoyu cegloyu Palac mav pryamokutni kimnati ta dovgi i shiroki do 4 m koridori Pidloga bula vkrita obpalenim parketom Stini ta stelya buli vkriti rizblennyam po alebastru nastinnim zhivopisom voyini muzikanti ta muzichni instrumenti roslinnij ornament geometrichni figuri stilizovana arabska v yaz ribi ta fantastichni zviri z lyudskimi risami Piznishe zhivopis buv vkritij glinoyu ta shtukaturkoyu sho mozhna poyasniti vidsutnistyu v islami zobrazhen u zhivopisi lyudej V odnij iz smittyevih yam buli znajdeni moneti karbovani vid imeni gaznevidskogo pravitelya Masuda 1030 1041 roki V odnij iz yam znajshli hulbucki shahi iz 20 cilih ta 8 fragmentovanih figurok Usi voni buli vikonani zi slonovoyi kistki Znajdeni takozh fragmenti blyuda na yakomu zobrazheni 4 konya Ce pidtverdzhuye dumku pro isnuvannya huttalskih skakuniv yaki formuvali osnovu kinnici Aleksandra Makedonskogo Ne mensh cikavimi znahidkami buli lyustrova keramika iz iranskogo mista Rej ta riznokolirni shmatochki skla vigotovlenogo huttalskimi majstrami Podalshi rozkopki doveli sho pid palacom znahoditsya bilsh starishi budivli Ce pidtverdzhuye dumku sho danij palac zbudovanij na ruyinah bilsh starishogo Primitki red Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 3 sichnya 2017 Procitovano 5 sichnya 2017 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 7 grudnya 2016 Procitovano 5 sichnya 2017 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 6 sichnya 2017 Procitovano 5 sichnya 2017 Posilannya red Na Vikimapiyi Arhivovano 25 serpnya 2011 u WebCite Na sajti Vse pro Tadzhikistan Arhivovano 3 lipnya 2017 u Wayback Machine Foto palacu zi stinami Arhivovano 13 travnya 2017 u Wayback Machine Foto zrobleni pid chas rekonstrukciyi Arhivovano 6 sichnya 2017 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Hulbuk amp oldid 35158701