Христина Леонідівна Панасюк (нар. 18 січня 1988, м. Рівне, Україна) — український волонтер, музикант, вчитель.
| Христина Панасюк | |
|---|---|
| Христина Леонідівна Панасюк | |
| Народилася | 18 січня 1988 (35 років) Рівне, Українська РСР, СРСР |
| Громадянство | Україна |
| Національність | українка |
| Діяльність | волонтерка, музикантка, шкільний учитель |
| Alma mater | Рівненське музичне училище і Рівненський державний гуманітарний університет |
| Нагороди | |
Життєпис ред.
Христина Панасюк народилася 18 січня 1988 у місті Рівному. Деякий час разом з батьками жила у Ташкенті, згодом вони повернулися до України.
Навчалася в Рівненській музичній школі; закінчила Рівненське музичне училище та університет. Нині працює викладачкою по класу фортепіано Рівненської музичної школи № 2 .
Вокалом захоплюється з дитинства, у 13 років почала писати пісні; виступає під акустичну гітару. У листопаді 2014 потрапила до зони бойових дій на Донбасі, де допомагала бійцям як матеріально, так і духовно. Займається волонтерською діяльністю.
У репертуарі понад 50 пісень. Виступає в Україні та для українських громад в Іспанії, Італії, Німеччині, Угорщині.
У 2021 році Христина Панасюк випустила альбом під назвою «Живи». Його виконавиця присвятила своєму другові, бас-гітаристу гурту Тінь сонця Сергію Гаварі, якого раптово не стало.
Альбоми ред.
- «Україно, підіймись з колін» (2015),
- «Сили Добра» (2016),
- «Ангели» (2018),
- «Небо одне на всіх» (2019),
- «Живи» (2021).
Сингли ред.
- «Присягу двічі не дають»,
- «Дай, Боже, сили нашим солдатам»,
- «Я не втомився»,
- «Сили добра»,
- «Білі лебеді»,
- «Ти підбори змінила на берці»,
- «Небо одне на всіх»,
- «Вірні завжди».
У співавторстві ред.
- «Білі лебеді» (2014, з гуртом «Невічні»),
- «Ні війні, нет войне» (2015, з гуртом «Механічний Апельсин»),
- «Я не втомився» (2016, з лідером гурту «Мотор'ролла» Сергієм Присяжним),
- «Останні ночі без тебе» (2017, з гуртом «Тінь Сонця», пісня Сергія Василюка).
Нагороди ред.
- відзнака Президента України (2016),
- нагрудний знак «Знак пошани» Міністра оборони України (2019),
- орден княгині Ольги III ступеня (2020),
- орден «Сталевий хрест непереможних» (2021),
- нагрудний знак «За заслуги перед Збройними Силами України» (2021).
Примітки ред.
- ↑ Корнієнко, А. Її музику слухають серцем // Життєві обрії. — 2018. — 20 серпня.
- ↑ Співачка-волонтер Христина Панасюк: «Я не можу інакше» // Радіо Свобода. — 2016. — 4 жовтня.
- Пісні про віру, любов та незламних людей: музична діяльність співачки з Рівного Христини Панасюк. rivne-trend.in.ua.
- Гордич, В. 13 пісень про війну і кохання. Рівнянка Христина Панасюк презентує новий альбом «Живи» // Суспільне Новини. — 2021. — 11 листопада.
- Указ Президента України від 21 серпня 2020 року № 335/2020 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Незалежності України»
Джерела ред.
| Зовнішні відеофайли | |
|---|---|
| «Небо одне на всіх». Інтерв'ю з Христиною Панасюк на YouTube // Житомирська хвиля. — 2020. — 10 лютого. |
- Одарченко, В. Співачка-волонтер Христина Панасюк: «Я не можу інакше» // Радіо Свобода. — 2016. — 4 жовтня.
- Корнієнко, А. Її музику слухають серцем // Життєві обрії. — 2018. — 20 серпня.
- Білошицький, А. Співачка і волонтер Христина Панасюк розповіла про свої концерти на «нулях» // Доба. — 2021. — 18 грудня.
- Струс, В. Рівненська співачка Христина Панасюк презентувала платівку «військових» пісень // Волинь.
- Христина Панасюк // Pisni.ua.
- Христина Панасюк // Українські пісні.
| Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |