Хосе Ігнасіо де Маркес Баррето (ісп. José Ignacio de Márquez Barreto; 7 вересня 1793 — 21 березня 1880) — колумбійський державний діяч, правник і професор, двічі обіймав посаду президента Республіки Нова Гранада.
| Хосе Ігнасіо де Маркес | ||
| ||
|---|---|---|
| 10 березня — 7 жовтня 1832 року | ||
| Попередник: | Хосе Марія Обандо | |
| Наступник: | Франсиско де Паула Сантандер | |
| ||
| 1 квітня 1837 — 1 квітня 1841 року | ||
| Попередник: | Франсиско де Паула Сантандер | |
| Наступник: | Домінго Кайседо | |
| Народження: | 9 вересня 1793 Ramiriquíd, Бояка, Колумбія | |
| Смерть: | 21 березня 1880 (86 років) Богота, Колумбія | |
| Поховання: | Центральний цвинтар Боготиd | |
| Країна: | Колумбія | |
| Освіта: | University of Puerto Rico at Mayaguezd | |
| Партія: | Colombian Conservative Partyd | |
| Медіафайли у Вікісховищі |
Біографія Редагувати
Народився 1793 року в Рамірікуї. 1807 року вступив до Коледжу святого Варфоломія в Санта-Фе-де-Боготі, де вивчав право.
1821 року Маркес став делегатом Конгресу в Кукуті та, попри свій молодий вік, був обраний президентом Конгресу. В такому статусі він приймав президентську клятву Сімона Болівара під час проголошення того президентом Великої Колумбії.
1825 року Маркес зайняв пост губернатора Бояки, де зміг навести лад в економіці, займався розвитком освіти. 1830 року Болівар призначив його префектом провінції Кундінамарка, та невдовзі Домінго Кайседо призначив його на пост міністра фінансів країни, що на той момент перебувала у важкому становищі.
Вакуум влади призвів до розпаду Великої Колумбії, й 15 листопада 1831 року було скликано Конституційну асамблею, щоб створити нову Конституцію для території, що була Департаментом Кундінамарка у складі колишньої Великої Колумбії. Маркеса було обрано президентом Асамблеї. 29 лютого 1832 року відповідно до нової конституції назву держави було змінено на Республіку Нова Гранада. На перших в історії нової країни виборах Маркеса було обрано віцепрезидентом.
1837 року за підтримки поміркованих лібералів і колишніх боліваріанців Маркеса було обрано на пост президента Нової Гранади. 1839 року Конгрес видав закон про ліквідацію дрібних церковних володінь у провінції Пасто, що призвело до народного повстання. Конфлікт, що отримав назву «війна Вищих» (ісп. guerra de los Supremos), поширився на всю країну. Однак противники не мали єдності, й уряду вдалось виграти ту війну.
Після завершення президентського терміну в квітні 1841 року вийшов у відставку та зайнявся юриспруденцією.
Помер у березні 1880 року в Боготі.
Джерела Редагувати
- Arismendi Posada, Ignacio; Gobernantes Colombianos; trans. Colombian Presidents; Interprint Editors Ltd., Italgraf, Segunda Edición; Bogotá, Colombia; 1983 (ісп.)
- . wsp.presidencia.gov.co. Архів оригіналу за 2 серпня 2019. Процитовано 26 січня 2020. (ісп.)