Хосе Марія Рамон Обандо дель-Кампо (ісп. José María Ramón Obando del Campo; 8 серпня 1795 — 29 квітня 1861) — колумбійський військовик і державний діяч, двічі обіймав посаду президента Республіки Нова Гранада.
Хосе Марія Обандо | |||
| |||
---|---|---|---|
23 листопада 1831 — 10 березня 1832 року | |||
Попередник: | Домінго Кайседо | ||
Наступник: | Хосе Ігнасіо де Маркес | ||
| |||
1 квітня 1853 — 17 квітня 1854 року | |||
Попередник: | Хосе Іларіо Лопес | ||
Наступник: | Хосе Марія Мело | ||
Народження: | 8 серпня 1795[1] d, Каука, Колумбія | ||
Смерть: | 29 квітня 1861[2][1](65 років) d | ||
Країна: | Колумбія | ||
Освіта: | Ізраїль | ||
Партія: | d | ||
Медіафайли у Вікісховищі |
Біографія
Народився 1795 року в Корінто. Його мати була одиначкою, але в ті часи церковна влада не дозволяла матерям-одиначкам виховувати дітей, тому в дворічному віці Хосе віддали до креольської родини. Оскільки його нові батьки були роялістами, після революційних подій у Новій Гранаді їм довелось 1811 року тікати на південь до Пасто.
Там Хосе Марія Обандо вступив до лав армії генерала Себастьяна де ла Кальсада, й 1819 року на боці роялістів бився проти Сімона Болівара. 1822 року він перейшов на інший бік і почав робити кар'єру в армії революціонерів.
1826 року генерал Сантандер призначив Обандо військовим і цивільним керівником Пасто, а Болівар присвоїв йому звання полковника, втім 1827 року Обандо вийшов у відставку.
1828 року Болівар оголосив себе диктатором і видав нову конституцію, спрямовану на створення централізованої держави. У відповідь Обандо разом з генералом Хосе Іларіо Лопесом підбурили повстання в Тімбіо. 12 листопада 1828 року їхні війська захопили Попаян, змусивши Болівара підписати з ними угоду, відповідно до якої Обандо став генералом і був призначений на посаду генерал-коменданта Кауки.
1830 року Болівар пішов у відставку з посту президента. Політичний вакуум призвів у вересні того ж року до перевороту, здійсненого генералом Урданетою. 10 листопада 1830 року Обандо зібрав у Бузі Асамблею, яка закликала до боротьби проти диктатури. В лютому 1831 року об'єднані сили Обандо й Лопеса перейшли в наступ, після чого Урданета погодився на мирні перемовини, повернувши наприкінці квітня владу законному президенту.
Політична нестабільність призвела до розпаду Великої Колумбії, й 15 листопада 1831 року було скликано Конституційну асамблею, метою якої було створення конституції для території, що була департаментом Кундінамарка в складі колишньої Великої Колумбії. На час формування основного закону Асамблея вирішила створити тимчасовий уряд й обрала Обандо віцепрезидентом. У зв'язку з тим, що президента на той момент не було, Хосе Марія почав виконувати його обов'язки. У статусі виконувача обов'язків Обандо 29 лютого 1832 року впровадив у дію нову конституцію; відповідно до неї назву держави було змінено на Республіку Нова Гранада. Конституційна асамблея також обрала президентом Франсіско Сантандера, втім, оскільки той перебував у вигнанні в Нью-Йорку, то влада залишилась у руках Обандо. На перших офіційних виборах він знову балотувався на пост віцепрезидента, та виборці вирішили, що краще той пост віддати цивільній особі, й 10 березня 1832 року Обандо передав повноваження Хосе Ігнасіо де Маркесу, а сам став міністром оборони.
Конгрес новоствореної держави Еквадор видав декрет про анексію провінції Каука. У відповідь Асамблея Нової Гранади видала декрет про територіальну цілісність і відрядила генерала Лопеса на еквадорський фронт. Лопес зумів захистити провінції Чоко та Попаян, однак Каука й Буенавентура залишились у руках еквадорців. Маркес був змушений відрядити на південь ще й Обандо з 1500 вояками; тим силам удалось зайняти Попаян і Пасто.
На президентських виборах 1837 року Обандо здобув 536 голосів виборців, а Маркес — 616. Відсутність значної переваги у переможця змусила передати питання на розгляд Конгресу, де «федералісти», які не підтримували проболіваріанських поглядів Обандо, віддали перевагу Маркесу.
1839 року Конгрес видав закон про ліквідацію дрібних церковних володінь у провінції Пасто, що призвело до народного повстання. Обандо, який жив приватним життям, спробував залишитись осторонь, і навіть виїхав до Боготи, втім один із заарештованих повстанців — колишній солдат Обандо — надав свідчення, що саме Обандо віддав 1830 року наказ про вбивство Антоніо Хосе де Сукре, й на підставі тих свідчень суд Пасто видав ордер на арешт Обандо. Справа явно видавалась політичною (Обандо був найпопулярнішим кандидатом на майбутніх президентських виборах), тому Обандо повернувся до Пасто, де підбурив повстання, оголосивши себе «вищим воєначальником у Пасто, головнокомандувачем армії відновлення порядку й захисником релігії Христа». Його заклик до повернення до цінностей федералізму широко поширився країною, та невдовзі 12 з 20 провінцій Нової Гранади контролювались людьми, які також узяли собі титули «вищих начальників», через що той конфлікт набув відомості як «Війна Вищих» (ісп. guerra de los Supremos). Однак «Вищі» бились кожен за себе, й тому уряд зумів вистояти. За допомогою старого ворога Обандо — еквадорського президента Флореса — повстання Обандо було придушено. Втративши лідера, інші «Вищі» також один за одним зазнали нищівної поразки.
Обандо втік до Перу, де його гарно прийняв президент , втім невдовзі того було повалено Хуаном Франсіско де Відалем, адміністрація якого вирішила задовольнити новогранадський запит на екстрадицію Обандо. Тоді останній утік до Чилі під захист президента Мануеля Бульнеса.
1 січня 1849 року президент Нової Гранади Москера оголосив амністію для тих, кого було звинувачено в політичних злочинах. 13 березня Обандо повернувся до Нової Гранади. Невдовзі на пост президента країни було обрано його старовинного соратника Лопеса, який призначив Обандо губернатором провінції Картахена-де-Індіас. За рік Обандо повернувся до столиці, де був обраний до Палати представників від провінції Богота.
Перед президентськими виборами 1853 року Колумбійська ліберальна партія розкололась на три фракції, одна з яких висунула Обандо своїм кандидатом у президенти. Колумбійська консервативна партія не виставила на тих виборах свого кандидата, й Обандо переміг, здобувши 1 548 голосів. Ставши президентом, Обандо передусім запровадив у дію нову Конституцію (розроблену ще 1851 року), що була революційною для Латинської Америки — вона скасовувала рабство, запроваджувала прямі вибори всіх рівнів влади, проголошувала свободу совісті, відокремлювала церкву від держави тощо.
Тим часом країна розкололась ще й з економічних причин: промисловці вимагали збільшення імпортних тарифів, щоб стимулювати внутрішнє виробництво, натомість представники торгового капіталу цьому перешкоджали. Обандо підтримав промисловців і втратив підтримку торговців, які переважали в столиці (в тому числі й підтримку всередині власної партії). 17 квітня 1854 року до президента Обандо прибув командувач армії провінції Кундінамарка генерал Хосе Марія Мело та закликав його розпустити уряд і запровадити диктатуру, щоб навести лад у країні. Обандо, який все життя боровся проти диктатур, відмовився, був усунутий від свого посту та взятий під арешт разом із більшістю свого кабінету та багатьма конгресменами. Віцепрезидент Хосе де Обальдія, який утік до Ібаге, очоливши уряд у вигнанні. Конгрес, що зібрався там же 22 вересня 1854 року оголосив Обандо імпічмент за нездатність попередити переворот и формально усунув його від влади, визнавши Обальдію в. о. президента до кінця його терміну.
1860 року Обандо був звинувачений у придушенні революції в провінції Каука та страчений.
Примітки
- Diccionario biográfico español — Real Academia de la Historia, 2011.
- Encyclopædia Britannica
Література
- Paz Otero, Víctor (2005). El edipo de sangre, o, De la vida tormentosa de José María Obando [The Oedipus of blood, or, From the stormy life of José María Obando]. Colección Dorada (вид. 1st). Bogotá: Villegas Asociados. ISBN . OCLC 123452331. Процитовано 18 лютого 2010.
- Cruz Cárdenas, Antonio (1997). . Grandes oradores colombianos [Great Colombian Orators] (DOC). Biblioteca Familiar Presidencia de la República (Spanish) . Bogotá: Imprenta Nacional de Colombia. ISBN . OCLC 246074231. Архів оригіналу за 22 серпня 2009. Процитовано 17 лютого 2010.
Джерела
- . wsp.presidencia.gov.co. Архів оригіналу за 2 серпня 2019. Процитовано 25 січня 2020.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ce iberijski im ya ta prizvishe Pershe batkove prizvishe ciyeyi osobi Obando a druge materine prizvishe del Kampo Hose Mariya Ramon Obando del Kampo isp Jose Maria Ramon Obando del Campo 8 serpnya 1795 29 kvitnya 1861 kolumbijskij vijskovik i derzhavnij diyach dvichi obijmav posadu prezidenta Respubliki Nova Granada Hose Mariya ObandoPrapor v o Prezidenta Novoyi Granadi23 listopada 1831 10 bereznya 1832 rokuPoperednik Domingo KajsedoNastupnik Hose Ignasio de MarkesPrapor 6 j Prezident Novoyi Granadi1 kvitnya 1853 17 kvitnya 1854 rokuPoperednik Hose Ilario LopesNastupnik Hose Mariya Melo Narodzhennya 8 serpnya 1795 1795 08 08 1 d Kauka KolumbiyaSmert 29 kvitnya 1861 1861 04 29 2 1 65 rokiv dKrayina KolumbiyaOsvita IzrayilPartiya d Mediafajli b u VikishovishiBiografiyaNarodivsya 1795 roku v Korinto Jogo mati bula odinachkoyu ale v ti chasi cerkovna vlada ne dozvolyala materyam odinachkam vihovuvati ditej tomu v dvorichnomu vici Hose viddali do kreolskoyi rodini Oskilki jogo novi batki buli royalistami pislya revolyucijnih podij u Novij Granadi yim dovelos 1811 roku tikati na pivden do Pasto Tam Hose Mariya Obando vstupiv do lav armiyi generala Sebastyana de la Kalsada j 1819 roku na boci royalistiv bivsya proti Simona Bolivara 1822 roku vin perejshov na inshij bik i pochav robiti kar yeru v armiyi revolyucioneriv 1826 roku general Santander priznachiv Obando vijskovim i civilnim kerivnikom Pasto a Bolivar prisvoyiv jomu zvannya polkovnika vtim 1827 roku Obando vijshov u vidstavku 1828 roku Bolivar ogolosiv sebe diktatorom i vidav novu konstituciyu spryamovanu na stvorennya centralizovanoyi derzhavi U vidpovid Obando razom z generalom Hose Ilario Lopesom pidburili povstannya v Timbio 12 listopada 1828 roku yihni vijska zahopili Popayan zmusivshi Bolivara pidpisati z nimi ugodu vidpovidno do yakoyi Obando stav generalom i buv priznachenij na posadu general komendanta Kauki 1830 roku Bolivar pishov u vidstavku z postu prezidenta Politichnij vakuum prizviv u veresni togo zh roku do perevorotu zdijsnenogo generalom Urdanetoyu 10 listopada 1830 roku Obando zibrav u Buzi Asambleyu yaka zaklikala do borotbi proti diktaturi V lyutomu 1831 roku ob yednani sili Obando j Lopesa perejshli v nastup pislya chogo Urdaneta pogodivsya na mirni peremovini povernuvshi naprikinci kvitnya vladu zakonnomu prezidentu Politichna nestabilnist prizvela do rozpadu Velikoyi Kolumbiyi j 15 listopada 1831 roku bulo sklikano Konstitucijnu asambleyu metoyu yakoyi bulo stvorennya konstituciyi dlya teritoriyi sho bula departamentom Kundinamarka v skladi kolishnoyi Velikoyi Kolumbiyi Na chas formuvannya osnovnogo zakonu Asambleya virishila stvoriti timchasovij uryad j obrala Obando viceprezidentom U zv yazku z tim sho prezidenta na toj moment ne bulo Hose Mariya pochav vikonuvati jogo obov yazki U statusi vikonuvacha obov yazkiv Obando 29 lyutogo 1832 roku vprovadiv u diyu novu konstituciyu vidpovidno do neyi nazvu derzhavi bulo zmineno na Respubliku Nova Granada Konstitucijna asambleya takozh obrala prezidentom Fransisko Santandera vtim oskilki toj perebuvav u vignanni v Nyu Jorku to vlada zalishilas u rukah Obando Na pershih oficijnih viborah vin znovu balotuvavsya na post viceprezidenta ta viborci virishili sho krashe toj post viddati civilnij osobi j 10 bereznya 1832 roku Obando peredav povnovazhennya Hose Ignasio de Markesu a sam stav ministrom oboroni Kongres novostvorenoyi derzhavi Ekvador vidav dekret pro aneksiyu provinciyi Kauka U vidpovid Asambleya Novoyi Granadi vidala dekret pro teritorialnu cilisnist i vidryadila generala Lopesa na ekvadorskij front Lopes zumiv zahistiti provinciyi Choko ta Popayan odnak Kauka j Buenaventura zalishilis u rukah ekvadorciv Markes buv zmushenij vidryaditi na pivden she j Obando z 1500 voyakami tim silam udalos zajnyati Popayan i Pasto Na prezidentskih viborah 1837 roku Obando zdobuv 536 golosiv viborciv a Markes 616 Vidsutnist znachnoyi perevagi u peremozhcya zmusila peredati pitannya na rozglyad Kongresu de federalisti yaki ne pidtrimuvali probolivarianskih poglyadiv Obando viddali perevagu Markesu 1839 roku Kongres vidav zakon pro likvidaciyu dribnih cerkovnih volodin u provinciyi Pasto sho prizvelo do narodnogo povstannya Obando yakij zhiv privatnim zhittyam sprobuvav zalishitis ostoron i navit viyihav do Bogoti vtim odin iz zaareshtovanih povstanciv kolishnij soldat Obando nadav svidchennya sho same Obando viddav 1830 roku nakaz pro vbivstvo Antonio Hose de Sukre j na pidstavi tih svidchen sud Pasto vidav order na aresht Obando Sprava yavno vidavalas politichnoyu Obando buv najpopulyarnishim kandidatom na majbutnih prezidentskih viborah tomu Obando povernuvsya do Pasto de pidburiv povstannya ogolosivshi sebe vishim voyenachalnikom u Pasto golovnokomanduvachem armiyi vidnovlennya poryadku j zahisnikom religiyi Hrista Jogo zaklik do povernennya do cinnostej federalizmu shiroko poshirivsya krayinoyu ta nevdovzi 12 z 20 provincij Novoyi Granadi kontrolyuvalis lyudmi yaki takozh uzyali sobi tituli vishih nachalnikiv cherez sho toj konflikt nabuv vidomosti yak Vijna Vishih isp guerra de los Supremos Odnak Vishi bilis kozhen za sebe j tomu uryad zumiv vistoyati Za dopomogoyu starogo voroga Obando ekvadorskogo prezidenta Floresa povstannya Obando bulo pridusheno Vtrativshi lidera inshi Vishi takozh odin za odnim zaznali nishivnoyi porazki Obando vtik do Peru de jogo garno prijnyav prezident vtim nevdovzi togo bulo povaleno Huanom Fransisko de Vidalem administraciya yakogo virishila zadovolniti novogranadskij zapit na ekstradiciyu Obando Todi ostannij utik do Chili pid zahist prezidenta Manuelya Bulnesa 1 sichnya 1849 roku prezident Novoyi Granadi Moskera ogolosiv amnistiyu dlya tih kogo bulo zvinuvacheno v politichnih zlochinah 13 bereznya Obando povernuvsya do Novoyi Granadi Nevdovzi na post prezidenta krayini bulo obrano jogo starovinnogo soratnika Lopesa yakij priznachiv Obando gubernatorom provinciyi Kartahena de Indias Za rik Obando povernuvsya do stolici de buv obranij do Palati predstavnikiv vid provinciyi Bogota Pered prezidentskimi viborami 1853 roku Kolumbijska liberalna partiya rozkololas na tri frakciyi odna z yakih visunula Obando svoyim kandidatom u prezidenti Kolumbijska konservativna partiya ne vistavila na tih viborah svogo kandidata j Obando peremig zdobuvshi 1 548 golosiv Stavshi prezidentom Obando peredusim zaprovadiv u diyu novu Konstituciyu rozroblenu she 1851 roku sho bula revolyucijnoyu dlya Latinskoyi Ameriki vona skasovuvala rabstvo zaprovadzhuvala pryami vibori vsih rivniv vladi progoloshuvala svobodu sovisti vidokremlyuvala cerkvu vid derzhavi tosho Tim chasom krayina rozkololas she j z ekonomichnih prichin promislovci vimagali zbilshennya importnih tarifiv shob stimulyuvati vnutrishnye virobnictvo natomist predstavniki torgovogo kapitalu comu pereshkodzhali Obando pidtrimav promislovciv i vtrativ pidtrimku torgovciv yaki perevazhali v stolici v tomu chisli j pidtrimku vseredini vlasnoyi partiyi 17 kvitnya 1854 roku do prezidenta Obando pribuv komanduvach armiyi provinciyi Kundinamarka general Hose Mariya Melo ta zaklikav jogo rozpustiti uryad i zaprovaditi diktaturu shob navesti lad u krayini Obando yakij vse zhittya borovsya proti diktatur vidmovivsya buv usunutij vid svogo postu ta vzyatij pid aresht razom iz bilshistyu svogo kabinetu ta bagatma kongresmenami Viceprezident Hose de Obaldiya yakij utik do Ibage ocholivshi uryad u vignanni Kongres sho zibravsya tam zhe 22 veresnya 1854 roku ogolosiv Obando impichment za nezdatnist poperediti perevorot i formalno usunuv jogo vid vladi viznavshi Obaldiyu v o prezidenta do kincya jogo terminu 1860 roku Obando buv zvinuvachenij u pridushenni revolyuciyi v provinciyi Kauka ta strachenij PrimitkiDiccionario biografico espanol Real Academia de la Historia 2011 d Track Q41705771d Track Q2720582 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741LiteraturaPaz Otero Victor 2005 El edipo de sangre o De la vida tormentosa de Jose Maria Obando The Oedipus of blood or From the stormy life of Jose Maria Obando Coleccion Dorada vid 1st Bogota Villegas Asociados ISBN 978 958 8160 88 7 OCLC 123452331 Procitovano 18 lyutogo 2010 Cruz Cardenas Antonio 1997 Grandes oradores colombianos Great Colombian Orators DOC Biblioteca Familiar Presidencia de la Republica Spanish Bogota Imprenta Nacional de Colombia ISBN 978 958 18 0169 5 OCLC 246074231 Arhiv originalu za 22 serpnya 2009 Procitovano 17 lyutogo 2010 Dzherela wsp presidencia gov co Arhiv originalu za 2 serpnya 2019 Procitovano 25 sichnya 2020