| Ця стаття потребує істотної переробки. |
Ходько Юрійович герба Костеша (лат. Chodko Juriowicz) — знатний православний боярин Великого князівства Литовського, першопредок Ходкевичів.
| Ходько Юрійович | |
|---|---|
| Народився | 1422 |
| Помер | 1447 |
| Країна | Велике князівство Литовське |
| Посада | Полоцький старостаd і Полоцький воєвода |
| Рід | Ходкевичі |
| Діти | Іван Ходкевич і Тишко Ходкевич Короневський |
| | |
Життєпис ред.
Народився в кінці XIV століття. Вперше згадується у 1415 році як очільник посольства великого князя литовського Вітовта до польського короля Владислава II Ягайла. З 1422 обіймав уряд полоцького намісника.
Аналіз маєткових документів показав, що Ходко Юрійович мав володіння в околицях Городна, Ґрудки та Супраслі.
Вперше Ходко згадується в письмових джерелах у 1422 році, коли він був одним з підписантів Мельнської мирної угоди. Тоді він був регентом у Полоцьку. Серед близько 120 свідків угоди Ходько був 104-м.
1431 року Ходко був у складі литовської делегації до польського короля Ягайла. У червні 1431 року він був учасником Христмемельської мирної угоди між Свидригайлом і Тевтонським орденом. Угода створила антипольський союз і розпочав польсько-тевтонську війну (1431–1435). З дев'яти підписантів з боку Великого князівства Литовсько-Руського Ходко Юрійович був сьомим і єдиним русином.
8 грудня 1432 р. Ходко воював у битві під Ошмянами разом зі Свидригайлом і потрапив у полон. У лютому 1434 року Ходко Юрійович був свідком відновлення Сигізмундом Кейстутом і Яґайлом Гродненської унії. З 41 печатки, прикріпленої до угоди, герб Ходка Костеша був 9-м. Відповідно до Гродненської унії шляхта Великого князівства Литовського і Руського урівнювалась в правах з польською, а 47 литовсько-українських шляхетських родів прийняли польські герби. Проте українська православна шляхта і бояри були виключені з цієї угоди. Ходко Юрійович залишався впливовим державним діячем у внутрішній політиці Великого князівства Литовського і Руського, та разом із воєводами Трокайським і Віленським роздавав велдомих (клас залежних селян) іншим шляхтичам. Його ім'я зникло з писемних джерел у 1447 році.
Ходко Юрійович помер після 1447 р. Його спадкоємцями вважаються Іван Ходкевич.
Примітки ред.
- Urzędnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego. Spisy, t. V, Ziemia połocka i województwo połockie XIV‒XVIII wiek / за ред. H. Lulewicz — Warszawa: 2018. — С. 141. — ISBN 978-83-65880-49-9
Джерела ред.
- Kirkienė, Genutė (2008). "Chodkevičių giminės ištakos". LDK politikos elito galingieji: Chodkevičiai XV–XVI amžiuje. Vilniaus universiteto leidykla. ISBN 978-9955-33-359-3.