Файзулла Убайдуллаєвич Ходжаєв (узб. Fayzullo Ubaydulloyevich Xo'jayev; 1896, Бухара, Бухарський емірат — 13 березня 1938, розстрільний полігон «Комунарка», СРСР) — узбецький радянський державний і політичний діяч, перший голова Ради Народних Комісарів Узбецької РСР (1924—1937), один з організаторів боротьби з басмацтвом, жертва сталінських репресій.
| Файзулла Убайдуллаєвич Ходжаєв | |
|---|---|
| Fayzullo Ubaydulloyevich Xo'jayev | |
| Голова ЦВК СРСР від Узбецької РСР | |
| 21 травня 1925 — 17 червня 1937 | |
| Попередник | Посада заснована |
| Наступник | Посада скасована |
| 1-й Голова Ради Народних Комісарів Узбецької РСР | |
| 27 жовтня 1924 — 17 червня 1937 | |
| Попередник | Посада заснована |
| Наступник | Карімов Абдулла Карімович |
| 1-й голова Ради Народних Назірів Бухарської НРР | |
| 2 вересня 1920 — 27 жовтня 1924 | |
| Попередник | Посада заснована |
| Наступник | Абдурауф Фітрат, в.о. |
| Народився | 1896 Бухара, Бухарський емірат |
| Помер | 13 березня 1938 Розстрільний полігон «Комунарка» |
| Похований | Розстрільний полігон «Комунарка» |
| Відомий як | політик |
| Країна | Бухарський емірат, Бухарська Народна Радянська Республіка і СРСР |
| Політична партія | КПРС |
| Нагороди | |
| Медіафайли у Вікісховищі | |
Біографія ред.
Народився в купецькій родині. За національністю — таджик. З 1916 року брав участь у молодобухарському русі, із 1917 року був членом ЦК молодобухарської партії. Брав активну участь в організації заколоту проти бухарського еміра, після поразки заколоту втік до Ташкенту. У 1918 році був заарештований російськими білогвардійцями Дутова, у 1919 році звільнений з ув'язнення більшовиками.
Після окупації Бухарського емірату Червоною армією Ходжаєв очолив більшовицький уряд т. зв. Бухарської Народної Радянської Республіки (1920—1924).
Із 27 жовтня 1924 по 17 червня 1937 року — голова Ради Народних Комісарів Узбецької РСР. Водночас із 21 травня 1924 по 17 червня 1937 року — голова Центрального виконавчого комітету СРСР від Узбецької РСР. У 1924—1929 роках брав активну участь у національно-територіальному розмежуванні республік Центральної Азії. Проводив політику колективізації і розкуркулення в Узбекистані, брав участь у придушенні басмацького руху.
17 червня 1937 року звільнений з усіх посад, а 9 липня 1937 року заарештований органами НКВС. Звинувачений у «буржуазному націоналізмі», троцькізмі і шпигунстві на користь Німеччини, Японії, Польщі та США. Був серед підсудних Третього московського процесу, на якому засуджений до смертної кари.
Розстріляний 13 березня 1938 року на розстрільному полігоні «Комунарка», там і похований. Посмертно реабілітований у 1956 році.
Нагороди ред.
Був нагороджений орденом Леніна, двома орденами Червоного Прапора, орденом Червоної зірки Бухарської НРР 1-го ступеня.
Примітки ред.
- Файзулла Ходжаев, патриот или предатель?. Радио Озоди (рос.). Процитовано 25 січня 2022.
- Ходжаев Файзулла Губайдулаевич (1896). Открытый список (рос.). Процитовано 25 січня 2022.
- Биография: Ходжаев Файзулла - Praviteli.org. www.praviteli.org. Процитовано 25 січня 2022.
- Ходжаев Файзулла Убайдуллаевич. www.hrono.ru. Процитовано 25 січня 2022.
Джерела ред.
- Залесский К.А. Империя Сталина. Биографический энциклопедический словарь. Москва, Вече, 2000.
- Ходжаев Файзулла // Советская историческая энциклопедия. В 16 томах. — М.: Советская энциклопедия. 1973—1982. Том 15. ФЕЛЛАХИ - ЧЖАЛАЙНОР. 1974.
- Биография Файзуллы Ходжаева