Хлори́да (дав.-гр. Χλῶρις від χλωρός, що означає «зеленувато-жовтий», «бліднуватий», «мертвотно-блідий», або «прісний») — у давньогрецькій міфології старша дочка дочка царя Фів Амфіона та Ніоби.
| Хлорида | |
| Батько | Amphiond |
|---|---|
| У шлюбі з | Нелей |
| Дитина | Перо, Періклемен (син Нелея), Нестор, Asteriusd, Evagorasd, Pylaond, Epilausd, Deimachusd, Alastord, Eurybiusd, Taurus[d], Chromiusd і Phrasiusd |
Єдина ніобіда (мала ім'я Мелібоя), що врятувалася: коли її братів і сестер убивали, вона вблагала про милість Лето, при цьому від страху ставши блідою, отримала нове ім'я — Хлориди. З братом Аміклом побудувала храм Лето в Аргосі. Перемогла в бігу на Герея в Олімпії.
Її ім'ям названо браму Фів.
Дружина царя міста Пілос Нелея, мати Перо і 12 синів, зокрема Періклемена та Нестора. Зображена в Аїді на картині Полігнота в Дельфах, схилилася на коліна до ФІЕ.
За іншою версією, Хлорида також вважалася богинею квітів, дружиною Зефіра, й ототожнювалася з Флорою (пор. картину Боттічеллі «Весна»).
Є й інші версії, зокрема: вона донька сина Іасія (царя Орхомена).
На честь Хлориди названо астероїд (410) Хлорида, відкритий 1896 року.
Примітки Редагувати
- Любкер Ф. Neleus // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 911.
- Гомер. Одісея XI 281; Гесіод. Перелік жінок, фр. 33а М.-У.
- Псевдо-Аполлодор. Мифологическая библиотека I 9, 9; III 5, 6; Э III 12; Гігін. Міфи 10; 11
- Павсаній. Опис Еллади II 21, 9-10
- Павсаній. Опис Еллади V 16, 4
- Гігін. Міфи 69
- Павсаній. Опис Еллади X 29, 5
- Словник античної міфології. — Київ, Наукова думка, 1985, с. 205
- Перший ватиканський міфограф II 54, 2