www.wikidata.uk-ua.nina.az

Хірокитія іноді Хирокитія грец Χοιροκοιτία çiɾociˈti a означає колиска свині тур Hirokitya пам ятка археології на остров

Хірокитія

Хірокитія, іноді Хирокитія (грец. Χοιροκοιτία [çiɾociˈti.a], означає «колиска свині», тур. Hirokitya) — пам'ятка археології на острові Кіпр, датується неолітом. З 1998 року внесена до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Хірокитія
Χοιροκοιτία 
Світова спадщина
34°47′48″ пн. ш. 33°20′37″ сх. д. / 34.79672500002777724° пн. ш. 33.34371944447177327° сх. д. / 34.79672500002777724; 33.34371944447177327
Країна  Кіпр
Тип Культурний
Об'єкт № 848
Регіон Європа і Північна Америка
Зареєстровано: 1998 (22 сесія)
 Хірокитія у Вікісховищі

Місцевість відома як одна з найважливіших та найкраще збережених доісторичних пам'яток східного Середземномор'я. Значна частина його важливості полягає в свідченнях організованого функціонального суспільства у формі колективного поселення з оточуючими укріпленнями для охорони громади. Період докерамічного неоліту період представлений цим та ще близько 20 подібними поселеннями, розповсюдженими по всьому острову.

Відкриття Редагувати

Пам'ятку було відкрито у 1934 році Порфіріосом Дікайосом, директором Департаменту старожитностей Кіпру, який здійснив шість розкопок між 1934 і 1946 рр. Його початкові висновки були опубліковані в The Journal of Hellenic Studies у 1934 р. Потім подальші розкопки були проведені аж на початку 70-х років, але були перервані турецьким вторгненням. Французька місія під керівництвом Алена Ле Брюна відновила розкопки в 1977 році. Згідно здобутих даних, місцевість була обжита з 7-го по 4 тисячоліття до н. е.

Археологія Редагувати

Поселення Хірокитія розташоване на схилі пагорба в долині річки Мароні, в напрямку південного узбережжя острова приблизно за 6 км від моря. Натуральне господарство, яке практикували мешканці неоліту, включало вирощування сільськогосподарських культур, овець, кіз та свиней. Це було закрите село, відрізане від зовнішнього світу річкою та міцною стіною з каменю завтовшки від 2,5 м до 3 м на найвищому збереженому рівні. Доступ до села, ймовірно, був через кілька точок входу крізь стіну.

Будинки Редагувати

Будинки в селі складаються з круглих конструкцій, щільно притиснутих одна до одної. Нижні частини будівель часто кам'яні досягали масивних розмірів шляхом постійного додавання подальших покривів з каменю. Зовнішній діаметр коливається від 2,3 м до 9,2 м, тоді як внутрішній діаметр становить лише від 1,4 м до 4,8 м. Знайдений нещодавно обвалений плоский дах однієї з будівель свідчить про те, що не всі дахи були куполоподібними, як вважалося спочатку.

Будинки були побудовані з каменю в основі, а верхня частина була побудована з саману та глини. Дахи були створені з гілок і соломи, покритих мулом. У центрі хати було «вогнище, щось на зразок решітки та отвору, скрізь який виходив дим».

Більшість неолітичних будинків мали антресоль (напівповерх), яку, ймовірно, використовували як комору. Будинки, мабуть, були побудовані таким чином, щоб бути захищеними від повеней, оскільки мали підвищені пороги.

Скоріш за все, інтер'єри будинків були прикрашені фресками. Однак поганий стан цих фресок не дозволяє дослідникам зробити висновок, чи були «ці декоративні малюнки геометричними візерунками чи зображеннями».

Внутрішні відділи кожної хатини відповідали цілям її використання. Низькі стіни і майданчики означають місця для роботи, відпочинку чи зберігання. Там також були лавки та вікна, вогнища, які, імовірно, використовувались для готування їжі та опалення. В багатьох випадках є дані про стовпи, що підтримували верхній поверх. Вважається, що хатини були схожими на кімнати, кілька з яких були згруповані навколо відкритого подвір'я і разом утворювали дім.

Поховання Редагувати

Померлих ховали у виритих ямах у хаті. Яму засипали землею і вкривали багнюкою, відновлюючи таким чином підлогу хати. Могили були індивідуальні, і померлих клали тілом лежачи зазвичай на правий бік у позі ембріона. І, як відзначають деякі дослідники, поза померлого залежала від його віку.

У могилу клали кілька предметів відповідно до статі померлого. У могильні ями жінок і чоловіків зазвичай клали биті кам'яні горщики. Іншим звичаєм поховання було покладання на тіло каменя. Вони вважали, що таким чином перешкоджають поверненню мертвих у світ живих.

Предмети побуту Редагувати

Мешканці Хірокітії створювали власні знаряддя праці з кременю, вапняку, діабазу та кісток тварин. Знаряддя використовували для пошуку їжі та змінювання інших предметів. Зокрема, виявлено знаряддя для збирання зернових культур, різання соломи, обробки деревини та дряпання свіжої шкіри. Більшість знарядь із кістки використовували для обробки інших предметів, наприклад, тонкі нитки для шиття та інструменти для зберігання.

З точильного начиння знайдено млини, молоти та кілька трамбовок.

Безсумнівно, в Хірокітії було створено багато горщиків з тлінних матеріалів, таких як дерево, солома та шкіра. Схоже, що жителі Хірокітії виготовляли багато кам'яної кераміки, такої як таці, горщики, миски та ложки. Ця кераміка здебільшого прикрашена геометричними орнаментами східчастої форми. Лише один предмет прикрашений зображенням людської фігури.

Такі прикраси, як намиста, створювали з використанням різних видів каменів.

Людська постать є основною темою фігурок, виявлених на неолітичному поселенні Хірокітія. Усі статуетки, за винятком однієї - голови на гончарній глині, були зображені на камені.

Незрозумілими предметами є загострені кільця: йдеться про два незамкнуті кільця з гострим краєм, що утворює знак питання, або дві точки, схожі на два знаки питання, звернені один до одного.

Камінці з бальзату, прикрашені комплексом гравійованих ліній з одного або обох боків.

Види діяльності Редагувати

Ця найдавніша відома культура на Кіпрі складалася з добре організованого, розвиненого суспільства, яке в основному займалося землеробством, скотарством та мисливством. Розташування поселення не сприяло здобуванню великої кількості морської їжі. Однак вони використовували «передові методи риболовлі, такі як сітки або волосіні з потужними гачками». Про це свідчить той факт, що вони ловили велику рибу, наприклад, кефаль і багато подібної.

Землеробство здебільшого базувалося на вирощуванні зернових, бобових та сочевиці. Жителі Хірокітії покращували свій раціон горіхами, зібраними з диких дерев, такими як арахіс, інжир, оливки та сливи.

Щобільше, мешканці вирощували овець, кіз і свиней, тримаючи їх прямо за межами поселення.

Нарешті, вони полювали на оленів, але ми не знаємо, як саме. Стріл не виявлено, і тому вважається, що їхня зброя була «елементарною», наприклад «дерев’яні списи із загартованими наконечниками й пастки».

Населення Редагувати

Населення села в будь-який час, як вважається, не перевищувало 300—600 жителів. Люди були досить низькими — чоловіки в середньому приблизно 160 см, а жінки близько 150 см. Дитяча смертність була дуже високою. У середньому дорослі чоловіки доживали 35 років, а жінки — 33 роки. Померлих ховали під підлогами будинків. У деяких випадках відбувалося принесення в жертву продовольство, можливо, вказуючи на культ предків у домашніх господарствах.

Село Хірокитія раптово було покинуте з невідомих причин приблизно в 6000 р. до н. е. Схоже, що острів залишався незаселеним приблизно 1500 років до наступного зареєстрованого поселення групи Сотира. Однак новіші відкриття, включаючи кілька місць поблизу стародавнього акрополя Аматус на східному краю сучасного Лімасола, значно доповнили цю хронологічну прогалину, показавши, що острів, ймовірно, був постійно обжитий принаймні з ІХ тисячоліття до нашої ери. Ранні громади були невеликими і сильно розпорошеними, тому не кожен регіон був експлуатований настільки сильно, як пізніше в доісторичний час

Галерея Редагувати

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. * Назва в офіційному англомовному списку
  2. . www.historyworld.net. Архів оригіналу за 13 листопада 2017. Процитовано 23 червня 2017. 
  3. Hirshfeld, Nicolle. . Brown University. Архів оригіналу за 13 жовтня 2008. Процитовано 21 липня 2007. 
  4. Payne, H. G. G. (1934). Archaeology in Greece, 1933–34. The Journal of Hellenic Studies (The Society for the Promotion of Hellenic Studies) 54 (2): 199. JSTOR 626861. doi:10.2307/626861. 
  5. Le Brun, Alain (March 2001). (French). Clio. Архів оригіналу за 13 червня 2011. Процитовано 21 липня 2007. 
  6. . www.ifchypre.org. Архів оригіналу за 27 січня 2017. Процитовано 23 червня 2017. 
  7. T., Watkins. . Paléorient 16 (2). Архів оригіналу за 3 березня 2020. Процитовано 23 червня 2017. 
  8. Centre, UNESCO World Heritage. . whc.unesco.org. Архів оригіналу за 7 серпня 2011. Процитовано 23 червня 2017. 
  9. Neolithic Settlement – Κοινοτικό Συμβούλιο Χοιροκοιτίας (амер.). Процитовано 9 серпня 2022. 
  10. . Архів оригіналу за 7 серпня 2011. Процитовано 12 жовтня 2020. 
  11. . www.britishmuseum.org. Архів оригіналу за 14 липня 2017. Процитовано 23 червня 2017. 
  12. Simmons 1999; Simmons 2001 (both with previous references); Peltenburg et al. 2001; Steel 2004, 19–32.

Джерела Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Hirokitiya inodi Hirokitiya grec Xoirokoitia ciɾociˈti a oznachaye koliska svini tur Hirokitya pam yatka arheologiyi na ostrovi Kipr datuyetsya neolitom Z 1998 roku vnesena do spisku vsesvitnoyi spadshini YuNESKO HirokitiyaXoirokoitia 1 Svitova spadshina34 47 48 pn sh 33 20 37 sh d 34 79672500002777724 pn sh 33 34371944447177327 sh d 34 79672500002777724 33 34371944447177327Krayina KiprTip KulturnijOb yekt 848Region Yevropa i Pivnichna AmerikaZareyestrovano 1998 22 sesiya Hirokitiya u VikishovishiMiscevist vidoma yak odna z najvazhlivishih ta najkrashe zberezhenih doistorichnih pam yatok shidnogo Seredzemnomor ya Znachna chastina jogo vazhlivosti polyagaye v svidchennyah organizovanogo funkcionalnogo suspilstva u formi kolektivnogo poselennya z otochuyuchimi ukriplennyami dlya ohoroni gromadi Period dokeramichnogo neolitu period predstavlenij cim ta she blizko 20 podibnimi poselennyami rozpovsyudzhenimi po vsomu ostrovu 2 Zmist 1 Vidkrittya 2 Arheologiya 2 1 Budinki 2 2 Pohovannya 2 3 Predmeti pobutu 2 4 Vidi diyalnosti 2 5 Naselennya 3 Galereya 4 Div takozh 5 Primitki 6 Dzherela 7 PosilannyaVidkrittya RedaguvatiPam yatku bulo vidkrito u 1934 roci Porfiriosom Dikajosom direktorom Departamentu starozhitnostej Kipru yakij zdijsniv shist rozkopok mizh 1934 i 1946 rr 3 Jogo pochatkovi visnovki buli opublikovani v The Journal of Hellenic Studies u 1934 r 4 Potim podalshi rozkopki buli provedeni azh na pochatku 70 h rokiv ale buli perervani tureckim vtorgnennyam Francuzka misiya pid kerivnictvom Alena Le Bryuna vidnovila rozkopki v 1977 roci 5 Zgidno zdobutih danih miscevist bula obzhita z 7 go po 4 tisyacholittya do n e 6 7 Arheologiya RedaguvatiPoselennya Hirokitiya roztashovane na shili pagorba v dolini richki Maroni v napryamku pivdennogo uzberezhzhya ostrova priblizno za 6 km vid morya Naturalne gospodarstvo yake praktikuvali meshkanci neolitu vklyuchalo viroshuvannya silskogospodarskih kultur ovec kiz ta svinej Ce bulo zakrite selo vidrizane vid zovnishnogo svitu richkoyu ta micnoyu stinoyu z kamenyu zavtovshki vid 2 5 m do 3 m na najvishomu zberezhenomu rivni Dostup do sela jmovirno buv cherez kilka tochok vhodu kriz stinu Budinki Redaguvati Budinki v seli skladayutsya z kruglih konstrukcij shilno pritisnutih odna do odnoyi Nizhni chastini budivel chasto kam yani dosyagali masivnih rozmiriv shlyahom postijnogo dodavannya podalshih pokriviv z kamenyu Zovnishnij diametr kolivayetsya vid 2 3 m do 9 2 m todi yak vnutrishnij diametr stanovit lishe vid 1 4 m do 4 8 m Znajdenij neshodavno obvalenij ploskij dah odniyeyi z budivel svidchit pro te sho ne vsi dahi buli kupolopodibnimi yak vvazhalosya spochatku 8 Budinki buli pobudovani z kamenyu v osnovi a verhnya chastina bula pobudovana z samanu ta glini Dahi buli stvoreni z gilok i solomi pokritih mulom U centri hati bulo vognishe shos na zrazok reshitki ta otvoru skriz yakij vihodiv dim Bilshist neolitichnih budinkiv mali antresol napivpoverh yaku jmovirno vikoristovuvali yak komoru Budinki mabut buli pobudovani takim chinom shob buti zahishenimi vid povenej oskilki mali pidvisheni porogi Skorish za vse inter yeri budinkiv buli prikrasheni freskami Odnak poganij stan cih fresok ne dozvolyaye doslidnikam zrobiti visnovok chi buli ci dekorativni malyunki geometrichnimi vizerunkami chi zobrazhennyami 9 Vnutrishni viddili kozhnoyi hatini vidpovidali cilyam yiyi vikoristannya Nizki stini i majdanchiki oznachayut miscya dlya roboti vidpochinku chi zberigannya Tam takozh buli lavki ta vikna vognisha yaki imovirno vikoristovuvalis dlya gotuvannya yizhi ta opalennya V bagatoh vipadkah ye dani pro stovpi sho pidtrimuvali verhnij poverh Vvazhayetsya sho hatini buli shozhimi na kimnati kilka z yakih buli zgrupovani navkolo vidkritogo podvir ya i razom utvoryuvali dim Pohovannya Redaguvati Pomerlih hovali u viritih yamah u hati Yamu zasipali zemleyu i vkrivali bagnyukoyu vidnovlyuyuchi takim chinom pidlogu hati Mogili buli individualni i pomerlih klali tilom lezhachi zazvichaj na pravij bik u pozi embriona I yak vidznachayut deyaki doslidniki poza pomerlogo zalezhala vid jogo viku U mogilu klali kilka predmetiv vidpovidno do stati pomerlogo U mogilni yami zhinok i cholovikiv zazvichaj klali biti kam yani gorshiki Inshim zvichayem pohovannya bulo pokladannya na tilo kamenya Voni vvazhali sho takim chinom pereshkodzhayut povernennyu mertvih u svit zhivih Predmeti pobutu Redaguvati Meshkanci Hirokitiyi stvoryuvali vlasni znaryaddya praci z kremenyu vapnyaku diabazu ta kistok tvarin Znaryaddya vikoristovuvali dlya poshuku yizhi ta zminyuvannya inshih predmetiv Zokrema viyavleno znaryaddya dlya zbirannya zernovih kultur rizannya solomi obrobki derevini ta dryapannya svizhoyi shkiri Bilshist znaryad iz kistki vikoristovuvali dlya obrobki inshih predmetiv napriklad tonki nitki dlya shittya ta instrumenti dlya zberigannya Z tochilnogo nachinnya znajdeno mlini moloti ta kilka trambovok Bezsumnivno v Hirokitiyi bulo stvoreno bagato gorshikiv z tlinnih materialiv takih yak derevo soloma ta shkira Shozhe sho zhiteli Hirokitiyi vigotovlyali bagato kam yanoyi keramiki takoyi yak taci gorshiki miski ta lozhki Cya keramika zdebilshogo prikrashena geometrichnimi ornamentami shidchastoyi formi Lishe odin predmet prikrashenij zobrazhennyam lyudskoyi figuri Taki prikrasi yak namista stvoryuvali z vikoristannyam riznih vidiv kameniv Lyudska postat ye osnovnoyu temoyu figurok viyavlenih na neolitichnomu poselenni Hirokitiya Usi statuetki za vinyatkom odniyeyi golovi na goncharnij glini buli zobrazheni na kameni Nezrozumilimi predmetami ye zagostreni kilcya jdetsya pro dva nezamknuti kilcya z gostrim krayem sho utvoryuye znak pitannya abo dvi tochki shozhi na dva znaki pitannya zverneni odin do odnogo Kaminci z balzatu prikrasheni kompleksom gravijovanih linij z odnogo abo oboh bokiv Vidi diyalnosti Redaguvati Cya najdavnisha vidoma kultura na Kipri skladalasya z dobre organizovanogo rozvinenogo suspilstva yake v osnovnomu zajmalosya zemlerobstvom skotarstvom ta mislivstvom Roztashuvannya poselennya ne spriyalo zdobuvannyu velikoyi kilkosti morskoyi yizhi Odnak voni vikoristovuvali peredovi metodi ribolovli taki yak sitki abo volosini z potuzhnimi gachkami Pro ce svidchit toj fakt sho voni lovili veliku ribu napriklad kefal i bagato podibnoyi Zemlerobstvo zdebilshogo bazuvalosya na viroshuvanni zernovih bobovih ta sochevici Zhiteli Hirokitiyi pokrashuvali svij racion gorihami zibranimi z dikih derev takimi yak arahis inzhir olivki ta slivi Shobilshe meshkanci viroshuvali ovec kiz i svinej trimayuchi yih pryamo za mezhami poselennya Nareshti voni polyuvali na oleniv ale mi ne znayemo yak same Stril ne viyavleno i tomu vvazhayetsya sho yihnya zbroya bula elementarnoyu napriklad derev yani spisi iz zagartovanimi nakonechnikami j pastki Naselennya Redaguvati Naselennya sela v bud yakij chas yak vvazhayetsya ne perevishuvalo 300 600 zhiteliv Lyudi buli dosit nizkimi choloviki v serednomu priblizno 160 sm a zhinki blizko 150 sm Dityacha smertnist bula duzhe visokoyu U serednomu dorosli choloviki dozhivali 35 rokiv a zhinki 33 roki Pomerlih hovali pid pidlogami budinkiv U deyakih vipadkah vidbuvalosya prinesennya v zhertvu prodovolstvo mozhlivo vkazuyuchi na kult predkiv u domashnih gospodarstvah Selo Hirokitiya raptovo bulo pokinute z nevidomih prichin priblizno v 6000 r do n e Shozhe 10 sho ostriv zalishavsya nezaselenim priblizno 1500 rokiv do nastupnogo zareyestrovanogo poselennya grupi Sotira Odnak novishi vidkrittya vklyuchayuchi kilka misc poblizu starodavnogo akropolya Amatus na shidnomu krayu suchasnogo Limasola znachno dopovnili cyu hronologichnu progalinu pokazavshi sho ostriv jmovirno buv postijno obzhitij prinajmni z IH tisyacholittya do nashoyi eri Ranni gromadi buli nevelikimi i silno rozporoshenimi tomu ne kozhen region buv ekspluatovanij nastilki silno yak piznishe v doistorichnij chas 11 12 Galereya Redaguvati nbsp nbsp nbsp nbsp Rekonstrujovani budivli nbsp Rekonstrujovani budivli nbsp Rekonstrujovani budivli nbsp Rekonstrujovani budivli nbsp Rekonstrujovani budivli nbsp Rekonstrujovani budivliDiv takozh RedaguvatiNeolit Spisok ob yektiv svitovoyi spadshini v AziyiPrimitki Redaguvati Nazva v oficijnomu anglomovnomu spisku HISTORY OF ARCHITECTURE www historyworld net Arhiv originalu za 13 listopada 2017 Procitovano 23 chervnya 2017 Hirshfeld Nicolle Biography of Joan Du Plat Taylor Brown University Arhiv originalu za 13 zhovtnya 2008 Procitovano 21 lipnya 2007 Payne H G G 1934 Archaeology in Greece 1933 34 The Journal of Hellenic Studies The Society for the Promotion of Hellenic Studies 54 2 199 JSTOR 626861 doi 10 2307 626861 Le Brun Alain March 2001 Le Neolithique de Chypre French Clio Arhiv originalu za 13 chervnya 2011 Procitovano 21 lipnya 2007 The French Archeological Mission Khirokitia www ifchypre org Arhiv originalu za 27 sichnya 2017 Procitovano 23 chervnya 2017 T Watkins Le Brun A ed 1989 Fouilles recentes a Khirokitia Chypre 1983 1986 Paleorient 16 2 Arhiv originalu za 3 bereznya 2020 Procitovano 23 chervnya 2017 Centre UNESCO World Heritage Choirokoitia whc unesco org Arhiv originalu za 7 serpnya 2011 Procitovano 23 chervnya 2017 Neolithic Settlement Koinotiko Symboylio Xoirokoitias amer Procitovano 9 serpnya 2022 UNESCO World Heritage Centre entry Arhiv originalu za 7 serpnya 2011 Procitovano 12 zhovtnya 2020 British Museum Early prehistory www britishmuseum org Arhiv originalu za 14 lipnya 2017 Procitovano 23 chervnya 2017 Simmons 1999 Simmons 2001 both with previous references Peltenburg et al 2001 Steel 2004 19 32 Dzherela RedaguvatiDepartament starozhitnostej uryad Kipru Arhivovano 11 kvitnya 2021 u Wayback Machine Posilannya RedaguvatiVhid do Centru svitovoyi spadshini YuNESKO Arhivovano 29 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Hirokitiya vid uryadu Kipru Arhivovano 18 sichnya 2021 u Wayback Machine Hirokitiya 3D Arhivovano 30 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Hirokitiya amp oldid 36793976