Євге́н Бори́сович Ха́рченко (нар.1 лютого 1987, Київ — пом. 29 серпня 2014, с. Червоносільське) — український військовик, солдат резерву, Міністерство внутрішніх справ України.
| Харченко Євген Борисович | |
|---|---|
| Солдат | |
| | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 1 лютого 1987 Київ, УРСР |
| Смерть | 29 серпня 2014 (27 років) с. Червоносільське, Амвросіївський район |
| Поховання | Київ |
| Псевдо | «Ред» |
| Військова служба | |
| Роки служби | 2014 |
| Приналежність | Україна |
| Вид ЗС | |
| Формування | |
| Війни / битви | |
| Нагороди та відзнаки | |
Біографія ред.
Народився 1 лютого 1987 року в місті Києві.
Здобув освіту в національній академії внутрішніх справ України, закінчив юридичний факультет.
Під час Євромайдану брав участь у протестних акціях.
Після анексії Криму Росією вирішив піти добровольцем до Національної гвардії України. З червня 2014 року служив штурмовиком у розвідувальній групі батальйону «Донбас».
Загинув 29 серпня 2014 року, під час виходу так званим «зеленим коридором» з Іловайського котла. Пожежна машина, в якій перебував Євген, рухалась в автоколоні батальйону «Донбас» із села Многопілля до села Червоносільське. На околиці останнього машина натрапила на позицію російського танку Т-72 зі складу 6-ї окремої танкової бригади збройних сил Росії. Боєць був нагорі пожежної машини з РПГ-7, коли танк прямим попаданням влучив у неї. Разом з Євгеном тоді загинули Павло Петренко («Бані»), Сергій Петров («Тур»), Андрій Журавленко («Восьмий»), Сергій Ковєшніков («Бірюк»), Михайло Данів («Ахім») та Андрій Щербіна («Портос»). Коли намагався полагодити один з автотранспортних засобів батальйону та відстрілювався, загинув від кулі снайпера молодший сержант Іван Ганя.
Був упізнаний родичами та похований 21 вересня в Бортничах, історичній місцевості Києва.
Нагороди ред.
- Орден «За мужність» III ст. (посмертно) (31 жовтня 2014) — за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі
Вшанування пам'яті ред.
- В Києві існує вулиця Євгенія Харченка.
Примітки ред.
- ↑ . Дарницька РДА. 3 жовтня 2014. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 30 червня 2015.
- Указ Президента України № 838/2014 від 31 жовтня 2014 року «Про відзначення державними нагородами України» [ 3 лютого 2017 у Wayback Machine.].
Джерела ред.
- Харченко Євген Борисович [ 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]
- Фотографії пожежної машини, якою їхав Євген Харченко[недоступне посилання з липня 2019]
- Євгенія Харченка рідні впізнали за частиною татуювання [ 1 липня 2015 у Wayback Machine.]
| Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |