Леонід Володимирович Харитонов (19 травня 1930, Ленінград, Російська РФСР — 20 червня 1987, Москва, Російська РФСР) — радянський актор театру і кіно. Заслужений артист РРФСР (1972).
| Харитонов Леонід Володимирович | |
|---|---|
| Народився | 19 травня 1930 Ленінград, РСФРР, СРСР |
| Помер | 20 червня 1987 (57 років) Москва, СРСР |
| Поховання | |
| Громадянство | СРСР |
| Діяльність | актор |
| Alma mater | Школа-студія МХАТ (1954), Saint Petersburg Lyceum 239d і Санкт-Петербурзький державний університет |
| Заклад | Московський художній театр, Ленком, Московський художній театр і Московський драматичний театр імені О. С. Пушкіна[d] |
| Роки діяльності | з 1954 |
| У шлюбі з | Харитонова Світлана Миколаївна і Q4338065? |
| Брати / сестри | Viktor Kharitonovd |
| IMDb | nm0451450 |
| Нагороди та премії | |
| | |
| |
Життєпис ред.
Першу роль в кіно у фільмі «Школа мужності» зіграв в 1954 році, ще бувши студентом. Після виходу фільму «Солдат Іван Бровкін» (1955) став кумиром покоління.
За кілька років знявся у головній ролі у близько десяти картинах, в яких створив образ нового соціального героя — доброго, чарівного й «злегка недолугого». Створені ним герої не тільки виховували, але й веселили.
Один з найпопулярніших акторів радянського кіно 1950-х років.
Фільмографія ред.
- «Школа мужності» (1954)
- «Син» (1955)
- «Солдат Іван Бровкін» (1955)
- «Васьок Трубачов і його товариші» (1955)
- «В добрий час!» (1956)
- «Вулиця сповнена несподіванок» (1957)
- «Довгий день» (1961)
- «Вогонь, вода та... мідні труби» (1968)
- «Інкогніто з Петербурга» (1977)
- «Суєта суєт» (1979)
- «Чародії» (1982, Одеська кіностудія)
Примітки ред.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.