Сецуко́ Ха́ра (яп. 原 節子 Хара Сецуко, справжнє ім'я — Масае Айда (яп. 会田 昌江 Айда Масае); нар. 17 червня 1920, Йокогама, Канаґава, Японія — пом. 5 вересня 2015, префектура Канаґава, Японія) — японська акторка. Вважається однією з найпопулярніших акторок в історії японського кінематографу і символом його золотого століття, що припало на 1950-і роки. Найвідоміша головними ролями у фільмах таких режисерів, як Ясудзіро Одзу, Акіра Куросава і Мікіо Нарусе. Від її акторського дебюту у 1935 році до несподіваного виходу на пенсію у 1962-му Хара зіграла ролі у 76 кінофільмах.
| Сецуко Хара | |
|---|---|
| яп. 原節子 | |
| Ім'я при народженні | Масае Айда (яп. 会田 昌江) |
| Дата народження | 17 червня 1920 |
| Місце народження | Йокогама, Канаґава, Японія |
| Дата смерті | 5 вересня 2015 (95 років) |
| Місце смерті | |
| Громадянство | Японія |
| Професія | акторка |
| Роки активності | 1935 — 1963 |
| IMDb | ID 0361697 |
| Blue Ribbon Awards for Best Actressd (1952) Mainichi Film Award for Best Actressd | |
| Майніті (1950, 1952) Блакитна стрічка (1952) | |
| Хара Сецуко у Вікісховищі |
Біографія ред.
Масае Айда народилася 17 червня 1920 року в місті Йокогама (префектура Канаґава). Навчалася у приватній старшій жіночій школі в Йокогамі, проте перервала навчання через початок акторської кар'єри. У кінематографі дебютувала в 1935 році у фільмі режисера Сатосі Тагуті «Не сумнівайся»! (яп. ためらふ勿れ若人よ). Після фільму ім'я героїні, Сецуко, закріпилося за акторкою і стало її псевдонімом. Популярність прийшла у 1937 році, коли Хару було обрано на головну роль у першому спільному японсько-німецькому фільмі «Донька самурая» (яп. 新しき土), який знімали Мансаку Ітамі і Арнольд Фанк. Фільм завоював велику популярність як в Японії, так і в Німеччині. Більше того, Хара і виконавці інших ролей у фільмі разом з режисером як почесних гостей були запрошені до Німеччини, де викликали фурор. Здійснивши навколосвітню подорож і повернувшись до Японії, Хара підписала контракт зі студією «Тохо».
У воєнні роки акторка знялася у багатьох політично ангажованих фільмів, що пропагували японський мілітаризм. З 1949 року почалася плідна співпраця Сецуко з режисером Ясудзіро Одзу, в шести фільмах якого Хара виконала ролі. Ці роботи відносяться до золотого фонду японського кінематографу і принесли акторці світову популярність.
Після зйомок фільму «47 ронінів» у 1962 році Сецуко Хара прийняла рішення назавжди піти з кінематографу на піку своєї слави. Вийшовши на пенсію, вона мешкала в місті Камакура, колишній японській столиці, де відбувається дії більшості фільмів Одзу і де похований він сам. Хара ігнорувала численні прохання знову знятися в кіно і рідко з'являлася на публіці, не зробивши виключення навіть заради похоронів Одзу (1962). Незважаючи на повне припинення зв'язків з громадськістю, за результатами проведеного у 2000 році в Японії опитування, Сецуко Хара була визнана японською акторкою XX століття номер один.
У 2001 році режисер Сатоші Кон зняв аніме «Акторка тисячоліття» за мотивами біографії Сецуко Хари, головна героїня якого має і зовнішню подібність з акторкою.
Померла Сецуко Хара 5 вересня 2015 року від запалення легенів у віці 95 років. Про її смерть не повідомлялося в засобах масової інформації до 25 листопада 2015 року.
Фільмографія (вибіркова) ред.
| Рік | Назва українською | Оригінальна назва | Роль |
|---|---|---|---|
| 1936 | Сосюн Котіяма | Kôchiyama Sôshun | Онамі |
| 1937 | Донька самурая | Atarashiki tsuchi | Місуко Ямато |
| 1938 | Пасторальна симфонія | Den'en kôkyôgaku | Юкіко |
| 1943 | Загін смертників на дозорній вишці | Bôrô no kesshitai | |
| 1946 | Без скорботи про нашу юність | わが青春に悔なし / Waga seishun ni kuinashi | Юкіе Яґіхара |
| 1947 | Бал у будинку Андзе | Anjô-ke no butôkai | Ацуко Андзе |
| 1948 | Спокуса | Yuwaku | |
| 1949 | За здоров'я юних леді | Ojôsan kanpai | Ясіко Ікеда |
| Блакитні гори. Частина 1 | Aoi sanmyaku | Юкіко Шімадзауі | |
| Блакитні гори. Частина 2 | Zoku aoi sanmyaku | ||
| Пізня весна | 晩春 / Banshun | Норіко Сомія | |
| 1951 | Ідіот | 白痴 / Hakuchi | Таеко Насу |
| Пора дозрівання пшениці | Bakushû | Норіко Мамія | |
| Трапеза | Meshi | Мічійо Окамото | |
| 1952 | Золоте яйце | Kin no tamago: Golden girl м | |
| Коханці з Токіо | Tôkyô no koibito | Юкі | |
| 1953 | Токійська повість | Tôkyô monogatari | Норіко Ніраяма |
| Стогін гори | Yama no oto | Оґата Кікуко | |
| 1956 | Раптовий дощ | Shûu | Фуміко |
| Розрахунок за кохання | Aijô no kessan | ||
| 1957 | Токійські сутінки | Tôkyô boshoku | Такато Нумата |
| 1958 | Токійські канікули | Tôkyô no kyûjitsu | |
| 1959 | Народження Японії | Nippon tanjô | Аматерасу |
| 1960 | Доньки, дружини, матері | Musume tsuma haha | Санае Соґа |
| Пізня осінь | Akibiyori | Акіко Мія | |
| 1961 | Наприкінці літа | 小早川家の秋 / | |
| Осінь в сімействі Кохаяґава | Kohayagawa-ke no aki | Акіко | |
| 1962 | 47 ронінів | 忠臣蔵 花の巻・雪の巻 / Chûshingura | Ріку |
| 1966 | Вежа Слонової кістки | Shiroi Kyotou |
Визнання ред.
| Рік | Категорія/Нагорода | Фільм | Результат |
|---|---|---|---|
| 1950 | Найкраща акторка | Блакитні гори. Частина 1, За здоров'я юних леді та Пізня весна | Перемога |
| 1952 | Їжа та Пора дозрівання пшениці | Перемога | |
| 1952 | Найкраща акторка | Їжа та Пора дозрівання пшениці | Перемога |
Примітки ред.
- ↑ Гейвин Джей Блэр. Сэцуко Хара, легенда японского кино, умерла в 95 лет. THR Russia (рос). 26.11.2015. Процитовано 23.11.2016.
- ↑ Mysterious Japanese screen legend Setsuko Hara dies at 95. The Japan Times (fyuk). 26.11.2015. Процитовано 23.11.2016.
- Abrams, Simon (1 квітня 2011). . Capital New York. Архів оригіналу за 31.12.2012. Процитовано 23.11.2016.
- . Архів оригіналу за 25 листопада 2015. Процитовано 23 листопада 2016.
- 原節子さん死去、日本映画黄金期を代表する女優 日刊スポーツ 2015年11月25日
- Нагороди та номінації Сецуко Хари на сайті IMDb(англ.)
Посилання ред.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Хара Сецуко |
- Хара Сецуко на сайті IMDb (англ.)
- Хара Сецуко на сайті All Movie Guide (англ.)
- Хара Сецуко на сайті Japanese Movie Database (яп.)