www.wikidata.uk-ua.nina.az

Хараппа англ Harappa урду пенджаб ہڑپ ہ село у провінції Пенджаб Пакистан пам ятка археології та місце археологічних роз

Хараппа

Хараппа (англ. Harappa; урду/пенджаб. ہڑپّہ‎) — село у провінції Пенджаб (Пакистан), пам'ятка археології та місце археологічних розкопок, розташоване за 20 км від міста Сагівал[en]; один з головних центрів гараппської цивілізації (3 тис. — 17-16 ст. до н. е.), розташований поблизу старого русла річки Раві, в дистрикті Сагівал[en]. «Гараппа» не є початковою назвою даного населеного пункту — місця розкопок. Ця назва дана місцю розкопок від назви сучасного селища Гараппа, розташованого за 6 км від стародавнього міста.

Хараппа
урду ہڑپہ‎‎

Координати 30°38′00″ пн. ш. 72°52′00″ сх. д. / 30.63333333336077757280691003° пн. ш. 72.8666666666947833164158510° сх. д. / 30.63333333336077757280691003; 72.8666666666947833164158510Координати: 30°38′00″ пн. ш. 72°52′00″ сх. д. / 30.63333333336077757280691003° пн. ш. 72.8666666666947833164158510° сх. д. / 30.63333333336077757280691003; 72.8666666666947833164158510

Хараппа
Хараппа (Пакистан)
 Хараппа у Вікісховищі

Розкопки виявили руїни укріпленого міста бронзової доби, що є частиною культури поховань типу H[en] та Індської цивілізації, центр якої лежав на території сучасних провінцій Сінд та Пенджаб. У давнину в місті проживало до 23 500 мешканців. Зараз це невелике придорожне містечко з населенням близько 15 тис. осіб.

На цьому місці планувалося будівництво парку розваг, але було скасовано в 2005 р., після того, як на ранній стадії будівництва було виявлено безліч археологічних артефактів. Завдяки зверненню видатного археолога Пакистану Агмада Гасана Дані[en] в Міністерство Культури було прийнято рішення про відновлення міста.

Історія Редагувати

Гараппа та сусідні з нею центри Індської цивілізації

Корені цивілізації долини Інду (відомої також під назвами Індська та Гараппська цивілізація) виходять з культури Мергарх, що існувала 8 тис. років тому. Найбільші міста Могенджо-Даро та Гараппа, з'явилися приблизно 4,6 тис. років тому.

Цивілізація мала власну систему письма, міста, розвинену соціальну та економічну системи. Була відкрита у 1920 році під час розкопок Могенджо-даро (гори мертвих) в провінції Сінд біля Суккура та Гараппи. Відомі також інші розкопки з залишками цієї цивілізації. Гараппська цивілізація представлена містами Гараппа, Могеджо-Даро, Калібанган. Їхній регіон простягається з півночі на південь — від підніжжя Гімалаїв у індійському Східному Пенджабі до Гуджарату, та з заходу на схід — від Гуджарату до Белуджистану.

У 1857 році давнє місто Хараппа було частково розібране на цеглини, що використовувалися при будівництві залізниці Лахор-Мултан, однак розкопки виявили значну кількість артефактів.

Культура та економіка Редагувати

Індська цивілізація була міською, з економікою, основу якої становили надлишок сільськогосподарської продукції та торгівля — як внутрішня, так і з Шумером у Межиріччі. Гараппа була строго орієнтована по лінії південь — північ, вулиці створювались під прямим кутом, алеї з'єднували кінці вулиць, планування будинків — централізоване. Як Могенджо-Даро, так і Гараппа, мають роздільні помешкання, цегляні будівлі з пласкими дахами та укріплені адміністративні й релігійні центри. Хоча схожість наводить на думку про існування стандартизованої системи міського планування, але вона пов'язана з напів прямокутним типом будівель. Порівняння планів Могенджо-Даро та Гараппи свідчать про різну організацію. З іншого боку, знайдені гирі та інструменти вимірювання свідчать про високий рівень стандартизації за усталеною шкалою. Для ідентифікації майна й перевезення товарів використовувалися печатки. Хоча вироби з міді та бронзи зустрічаються часто, залізо все ще не використовувалося. Давні мешканці міст вміли ткати й фарбувати бавовняні тканини. Вирощували пшеницю, рис та різноманітні овочі й фрукти, були одомашнені тварини. На місці розкопок знайдено багато гончарних виробів, виготовлених із використання гончарного круга. Багато з них оздоблено зображенням тварин та геометричними узорами. Культурна однорідність дозволяє зробити висновок, що в межах міста (хоча не в межах регіону) існувало централізоване управління.

Археологія Редагувати

Найвишуканішими серед знайдених артефактів є маленькі квадратні печатки із вирізьбленими зображеннями тварин та людей.

Велику кількість таких печаток знайдено у Могенджо-Даро. Багато з них мають піктографічні написи, які вважаються певного роду письмом. Незважаючи на зусилля археологів із усього світу та використання сучасної криптології, письмо досі не розшифроване. Невідомо чи воно прото-дравидське, прото-шраміністське (джайністське), неведичне письмо, чи все ж споріднене із брахмі.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Індія, Республіка Індія. Енциклопедія сучасної України
  2. Боголюб П. Індійська культура і Захід. Видавництво “Орден”. 1962, 63 с.
  3. «Всесвітня історія. Історія України (інтегрований курс)» підручник для 6 класу (авт. Щупак І. Я.; Піскарьова І. О.; Бурлака О. В.) – 2019
  4. Fagan, Brian (2003). «People of the earth: an introduction to world prehistory». Pearson. с. 414. ISBN 978-0-13-111316-9.  (англ.)
  5. Tahir, Zulqernain. 26 May 2005. Probe body on Harappa park, newspaper «Dawn». Retrieved 13 January 2006. (англ.)
  6. Архів оригіналу за 31 серпня 2021. Процитовано 27 вересня 2020. 
  7. Прадавність української мови / Станіслав Губерначук. - К.: Четверта хвиля, 2010. - 352 с. ISBN 978-966-529-218-0

Посилання Редагувати

Це незавершена стаття з історії Індії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Harappa angl Harappa urdu pendzhab ہڑپ ہ selo u provinciyi Pendzhab Pakistan pam yatka arheologiyi ta misce arheologichnih rozkopok roztashovane za 20 km vid mista Sagival en odin z golovnih centriv garappskoyi civilizaciyi 3 tis 17 16 st do n e 1 2 roztashovanij poblizu starogo rusla richki Ravi v distrikti Sagival en Garappa ne ye pochatkovoyu nazvoyu danogo naselenogo punktu miscya rozkopok Cya nazva dana miscyu rozkopok vid nazvi suchasnogo selisha Garappa roztashovanogo za 6 km vid starodavnogo mista Harappa urdu ہڑپہ Koordinati 30 38 00 pn sh 72 52 00 sh d 30 63333333336077757280691003 pn sh 72 8666666666947833164158510 sh d 30 63333333336077757280691003 72 8666666666947833164158510 Koordinati 30 38 00 pn sh 72 52 00 sh d 30 63333333336077757280691003 pn sh 72 8666666666947833164158510 sh d 30 63333333336077757280691003 72 8666666666947833164158510 Krayina Pakistan PakistanProvinciya PendzhabDistrikt SagivalPlosha 1 5 km Chasovij poyas UTC 5GeoNames 1177169Oficijnij sajt harappa comHarappaHarappa Pakistan Harappa u VikishovishiRozkopki viyavili ruyini ukriplenogo mista bronzovoyi dobi sho ye chastinoyu kulturi pohovan tipu H en ta Indskoyi civilizaciyi centr yakoyi lezhav na teritoriyi suchasnih provincij Sind ta Pendzhab 3 U davninu v misti prozhivalo do 23 500 meshkanciv 4 Zaraz ce nevelike pridorozhne mistechko z naselennyam blizko 15 tis osib Na comu misci planuvalosya budivnictvo parku rozvag ale bulo skasovano v 2005 r pislya togo yak na rannij stadiyi budivnictva bulo viyavleno bezlich arheologichnih artefaktiv Zavdyaki zvernennyu vidatnogo arheologa Pakistanu Agmada Gasana Dani en v Ministerstvo Kulturi bulo prijnyato rishennya pro vidnovlennya mista 5 Zmist 1 Istoriya 2 Kultura ta ekonomika 3 Arheologiya 4 Div takozh 5 Primitki 6 PosilannyaIstoriya Redaguvati nbsp Garappa ta susidni z neyu centri Indskoyi civilizaciyiKoreni civilizaciyi dolini Indu vidomoyi takozh pid nazvami Indska ta Garappska civilizaciya 6 vihodyat z kulturi Mergarh sho isnuvala 8 tis rokiv tomu 7 Najbilshi mista Mogendzho Daro ta Garappa z yavilisya priblizno 4 6 tis rokiv tomu Civilizaciya mala vlasnu sistemu pisma mista rozvinenu socialnu ta ekonomichnu sistemi Bula vidkrita u 1920 roci pid chas rozkopok Mogendzho daro gori mertvih v provinciyi Sind bilya Sukkura ta Garappi Vidomi takozh inshi rozkopki z zalishkami ciyeyi civilizaciyi Garappska civilizaciya predstavlena mistami Garappa Mogedzho Daro Kalibangan Yihnij region prostyagayetsya z pivnochi na pivden vid pidnizhzhya Gimalayiv u indijskomu Shidnomu Pendzhabi do Gudzharatu ta z zahodu na shid vid Gudzharatu do Beludzhistanu U 1857 roci davnye misto Harappa bulo chastkovo rozibrane na ceglini sho vikoristovuvalisya pri budivnictvi zaliznici Lahor Multan odnak rozkopki viyavili znachnu kilkist artefaktiv Kultura ta ekonomika RedaguvatiIndska civilizaciya bula miskoyu z ekonomikoyu osnovu yakoyi stanovili nadlishok silskogospodarskoyi produkciyi ta torgivlya yak vnutrishnya tak i z Shumerom u Mezhirichchi Garappa bula strogo oriyentovana po liniyi pivden pivnich vulici stvoryuvalis pid pryamim kutom aleyi z yednuvali kinci vulic planuvannya budinkiv centralizovane Yak Mogendzho Daro tak i Garappa mayut rozdilni pomeshkannya ceglyani budivli z plaskimi dahami ta ukripleni administrativni j religijni centri Hocha shozhist navodit na dumku pro isnuvannya standartizovanoyi sistemi miskogo planuvannya ale vona pov yazana z napiv pryamokutnim tipom budivel Porivnyannya planiv Mogendzho Daro ta Garappi svidchat pro riznu organizaciyu Z inshogo boku znajdeni giri ta instrumenti vimiryuvannya svidchat pro visokij riven standartizaciyi za ustalenoyu shkaloyu Dlya identifikaciyi majna j perevezennya tovariv vikoristovuvalisya pechatki Hocha virobi z midi ta bronzi zustrichayutsya chasto zalizo vse she ne vikoristovuvalosya Davni meshkanci mist vmili tkati j farbuvati bavovnyani tkanini Viroshuvali pshenicyu ris ta riznomanitni ovochi j frukti buli odomashneni tvarini Na misci rozkopok znajdeno bagato goncharnih virobiv vigotovlenih iz vikoristannya goncharnogo kruga Bagato z nih ozdobleno zobrazhennyam tvarin ta geometrichnimi uzorami Kulturna odnoridnist dozvolyaye zrobiti visnovok sho v mezhah mista hocha ne v mezhah regionu isnuvalo centralizovane upravlinnya Arheologiya RedaguvatiNajvishukanishimi sered znajdenih artefaktiv ye malenki kvadratni pechatki iz virizblenimi zobrazhennyami tvarin ta lyudej Veliku kilkist takih pechatok znajdeno u Mogendzho Daro Bagato z nih mayut piktografichni napisi yaki vvazhayutsya pevnogo rodu pismom Nezvazhayuchi na zusillya arheologiv iz usogo svitu ta vikoristannya suchasnoyi kriptologiyi pismo dosi ne rozshifrovane Nevidomo chi vono proto dravidske proto shraministske dzhajnistske nevedichne pismo chi vse zh sporidnene iz brahmi nbsp Viznik Garappa nbsp Znajdeni v Garappi igrashki nbsp Krinicya ta platforma dlya kupannya nbsp Zobrazhennya tvarin na pechatkah nbsp Fragment glinyanogo posuduDiv takozh RedaguvatiGarappska civilizaciyaPrimitki Redaguvati Indiya Respublika Indiya Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini Bogolyub P Indijska kultura i Zahid Vidavnictvo Orden 1962 63 s Vsesvitnya istoriya Istoriya Ukrayini integrovanij kurs pidruchnik dlya 6 klasu avt Shupak I Ya Piskarova I O Burlaka O V 2019 Fagan Brian 2003 People of the earth an introduction to world prehistory Pearson s 414 ISBN 978 0 13 111316 9 angl Tahir Zulqernain 26 May 2005 Probe body on Harappa park newspaper Dawn Retrieved 13 January 2006 angl Oleksandr Nelga Ukrayina yak migracijnij fenomen istorichni ekskursi porivnyannya ta ocinki Naukovi zapiski Seriya Kultura i socialni komunikaciyi Vip 2 s 210 236 Arhiv originalu za 31 serpnya 2021 Procitovano 27 veresnya 2020 Pradavnist ukrayinskoyi movi Stanislav Gubernachuk K Chetverta hvilya 2010 352 s ISBN 978 966 529 218 0Posilannya RedaguvatiHigham Charles F W Encyclopedia of Ancient Asian Civilizations New York Facts On File Inc 2004 angl Harappa com angl Dr S Srikanta Sastri Harappa Town Planning angl Art of the Bronze Age Southeastern Iran Western Central Asia and the Indus Valley material on Harappa angl nbsp Ce nezavershena stattya z istoriyi Indiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Harappa amp oldid 38453494