Хань Банцин (*韩邦庆, 1856 —1894) — китайський прозаїк та журнаоліст часів династії Цін.
| Хань Банцин | |
|---|---|
| Псевдо | Шен |
| Народився | 1856 Шанхай |
| Помер | 1894 Шанхай |
| Підданство | Династія Цін |
| Діяльність | письменник |
Життєпис ред.
Народився на території сучасного Шанхаю. Здорбув класичну освіту. Згожом перебраввся з батьком до Пекіну. Втьім після декількох невдалих спроб скласти імператорський іспит повернувся до шанхаю. тут починає працювати у газеті «Шеньюао». Водночас активно займається літературною діяльністю. Після цього відмовився від наміру перейти на державну службу, займався здебільшого літературою. Помер у 1894 році.
Творчість ред.
Є автором роману «Життєписи квітів на морі», який друкувався спочатку по главам, а потім виданий в декількох серіях (1892–1894). У центрі роману — історія Чжао Пучжая, молодої людини з добропорядної родини, який приїхав до Шанхаю в надії відкрити свою справу і стати опорою родини. Він виявляється втягнутим в непривабливі історії і нестримно скочується на дно. Сестра Пучжая на ім'я Ербао разом з матір'ю потрапляє в Шанхай і дізнається, що брат днює і ночує в публічних будинках. Вона обурюється жінками, які торгують собою. Але через якийсь час в силу обставин Ербао сама опиняється в публічному будинку і розуміє соціальні причини, що штовхають нещасних жінок на шлях пороку.
У «Життєписах квітів на морі» Хань Банцин зробив крок уперед порівняно зі своїми попередниками за жанром. Він краще розумів завдання і можливості прози, покликаної зафіксувати «суперечливість людського характеру» і його розвиток. Автор намагався заглянути в душі своїх героїв і, пояснюючи мотиви їх вчинків, враховував не тільки зовнішні обставини, але іноді і внутрішню, духовну еволюцію персонажів, розвиток характерів.
Джерела ред.
- Han, Bangqing; Zhang Ailing, Hung Eva (2005). The sing-song girls of Shanghai. Weatherhead books on Asia. New York: Columbia University Press. Libris 10427412. ISBN 0-231-12268-3