www.wikidata.uk-ua.nina.az

Хаміда Бармакі Гаміда Бармакі 4 січня 1970 28 січня 2011 афганська викладачка права та правозахистником професор Вона та

Хаміда Бармакі

Гаміда Бармакі (4 січня 1970 — 28 січня 2011) — афганська викладачка права та правозахистником, професор. Вона та її родина (чоловік та чеверо дітей) загинули внаслідок нападу смертника в Кабулі, Афганістан.

Викладацька діяльність ред.

Гаміда Бармакі народилася в Кабулі 4 січня 1970. Після закінчення середньої школи Аріана в Кабулі (1977—1987), вивчала юриспруденцію на факультеті права і політичних наук [Кабульський_університет|Кабульського Університету]]. Її видатні наукові досягнення дозволили їй стати однією з перших жінок в Афганістані, що збудували кар'єру в сфері правосуддя. З 1990—1991 Хаміда була зарахована до аспірантури навчального курсу бюро Генерального прокурора, щоб удосконалити практичні навички із застосування права. Після цього вона повернулася до Кабульського університету працювати професором права (1992—2011).

Пані Бармакі виявляла особливу наукову зацікавленість до фундаментальних питань цивільного права. Гаміда Бармакі була однією з небагатьох афганських вчених, які вивчали в деталізовано як Ісламський закон так і романо-германські джерела права, що нині складають основу гібридних законів, які становлять базу правової системи Афганістану. Її роботи включають в себе безліч статей до наукових журналів і книг, написані мовою Дарі, в тому числі докторську дисертацію на тему «Тлумачення статутів» (Кабульський університет, 2002) та магістерську дисертацію англійською мовою (Університет Болоньї, Італія, неопублікована, 2004). Її остання робота, книга про Закон зобов'язання, знаходиться у процесі завершення її академічними друзями. Мета наукової роботи Хаміди Бармакі полягала в тому, щоб забезпечити повне розуміння складної афганської правової системи. Для цього вона використовувала не тільки класичні методи інтерпретації ісламського і світського права, а й оперувала порівняльно-правовим аналізом, як інструментом для пошуку рішень юридичних проблем, властивих й іншим правовим системам. Вона вивчала необхідну літературу, написану як мовою Дарі, так й англійською, арабською та ін. В університеті, пані Бармакі викликала захоплення та повагу серед своїх студентів та колег за її аналітичні навички, а також дружнє та терпляче ставлення до кожного, з ким вона знайомилась.

На додаток до отримання наукового ступеню на Факультеті права і політичних наук Кабульського університету, професор Бармакі отримала ступінь магістра в галузі розвитку, інновацій і змін (MiDIC) в Болонському університеті, Італія. У грудні 2010 року вона отримала стипендію для здобуття ступеня Доктора Права від Інституту Макса Планка з порівняльного і міжнародного приватного права (Гамбург, Німеччина), де вона почала працювати над своєю докторською дисертацією. На своєму рідному факультеті, Гаміда Бармакі боролася за створення програми для здобуття ступеня Магістра Права (LL.M.), яку вона вважала важливим інструментом для розвитку елітної групи юристів всередині країни.

Політична діяльність ред.

За межами її академічної кар'єри, Гаміда Бармакі була активно задіяна у сфері захисту прав людини. Ще будучи молодим кореспондентом Радіо та Телебачення Афганістану (1985—1987), вона вже виявляла особливий інтерес до сфери прав жінок. Під час громадянської війни, Хаміда написала есе під назвою «Роль жінок у соціальній реконструкції Афганістану» (Afghanistan-i-Fardah посібник, 1993). Вона поєднувала свою наукову діяльність з ненасильницькою, проте запеклою політичною боротьбою задля дотримання прав найбільш вразливих груп афганського суспільства. Після падіння режиму талібів, Гаміда Бармакі могла працювати відкрито і відразу ж була призначена на важливі та відповідальні посаді. Вона була членом Жіночого Ради Кабульського університету (2002—2011), представником в Надзвичайній Лойя-джирзі (2002) і Джирзі Миру (2009). Пані Бармакі заснувала свою власну організацію з прав людини «Хорасан юридична службова організація» (ХЮСО) в 2009 році. Діяльність організації, головним чином, була спрямована на підвищення рівня поінформованості громадян про свої права та надання безкоштовної юридичної допомоги жінкам та іншим незахищеним групам населення. У тому ж році, в якому ХЮСО була заснована, в Президентському палаці йшла мова про те, щоб призначити пані Бармакі на посаду міністра у справах жінок. З березня 2008 року і до своєї смерті, Гаміда Бармакі працювала представником Інституту Макса Планка з порівняльного публічного та міжнародного права (МПІП), науково-дослідницької установи, заснованої в Гайдельберзі (Німеччина), який своєю активною експертною діяльністю підтримує судові інститути та університети права в Афганістані. Разом з афгано-німецькою командою дослідників, вона почала ініціювати і реалізувати проекти, спрямовані на модернізацію судових інститутів країни, особливо Верховного суду Афганістану, тим самим сприяючи розвитку академічної культури юридичних наук на міжнародному рівні та покращенню існуючого законодавства.

Інші визначні посади, які займала пані Бармакі, включають координатор проекту Міжнародного Інституту Pour Les Etude Comparatives (IIPEC), керівник відділу права і політичних наук в Національному центрі політичних досліджень Кабульського університету(2006—2008), юридичний радник Департаменту досліджень і оцінки Афганістану (AREU)(2006), директор Програми з підвищення розуміння про жіночі ісламські права програми Благодійної організації «A.S.I.A»(2004), керівник програми Ради жінок-юристів Афганістану (2003—2004), член комісії ЮНІФЕМ з питань рівності статей та права (2003—2004), заступник декана факультету права і політичних наук Кабульського Університету (2002).

Уповноважений з Прав Дитини до АНКПЛ ред.

У 2009 році Гаміда Бармакі була призначена Уповноваженим з прав дитини в Афганській незалежної комісії з прав людини (АНКПЛ), зберігаючи свої обов'язки на посаді в Інституті Макса Планка. Завдяки своїй новій посаді вона отримала визнання не тільки у своїй країні, але й на міжнародному рівні. Хаміду Бармакі глибоко турбувала вразливість дітей в понівеченому війною Афганістані. Вона відвідала багато провінцій для консультацій зі співробітниками АНКПЛ і проводила розслідування випадків порушення прав дітей і відкрито критикувала уряд. Серед досліджень, проведених пані Бармакі, було розслідування жорстокого поводження з дітьми, результати якого вказують на збільшення числа таких інцидентів. Відразу ж після публікації дослідження, Хаміда Бармакі стала ініціатором першого МПІП — АНКПЛ семінару з прав жінок і дітей. Тим часом, її боротьба проти вербування неповнолітніх до афганських сил безпеки і проти практики бача-базі (сексуальне рабство юнаків), набувала все більшої ефективності. Відповідна двостороння угода між представниками Афганської держави та Організацією Об'єднаних Націй мала бути підписана через два дні після вбивства пані Бармакі. Пані Бармакі була також занепокоєна питанням дитячих шлюбів. Разом з активістами громадянського суспільства, науковцями та юристами державних установ, вона розробила формальні шлюбні процедури та інші інструменти, спрямовані на підвищення захисту неповнолітніх дівчат.

Гаміда Бармакі також займала чітку позицію в дискусії про актуальність звичаєвого права в системі правосуддя Афганістану. З власного досвіду, стикаючись з численними випадками порушення прав людини, вона рішуче виступала за сучасну, судову систему західного стилю, яка не існувала в Афганістані до громадянської війни; та була рішуче проти формалізації традиційних інститутів і форм вирішення конфліктів, таких як пуштунська джирга, сумнозвісна за свою практику ігнорування прав людини, а права особливо жінок і дітей.

Смерть та пам'ять ред.

В п'ятницю, 28 січня 2011 року, Гаміда Бармакі, її чоловік доктор Масуд Яма (1968 р.н.), який працював у лікарні Хан Сардар Магомет Дауд, був також директором з моніторингу та оцінки заступника міністра фінансів з питань політики і старшим державним радником Секретаріату кластера, і їх четверо дітей, Нарван Дуніа (1995 р.н.), Віра Сахар (1997 р.н.), Маргана Ніла (2000 р.н.), та Ахмад Белал (2007 р.н.) були вбиті в результаті теракту в супермаркеті в Кабулі. Щонайменше ще двоє інших осіб загинули в результаті інциденту та сімнадцять отримали поранення. Серед загиблих була молода жінка, суддя Наджія, дочка Сіддикула Сахеля, з ким пані Бармакі познайомилась під час тренінгу з судового процесу, організованого Інститутом Макса Планка для Верховного Суду. Як Ісламська партія Афганістану, так і Талібан взяли на себе відповідальність за вбивство. Тим не менш, людина, яка пізніше зізналась у своїй участі у скоєному, і була засуджена за участь у нападі, заявив, що він належав до мережі Хаккані. Напад був несподіваним, оскільки такі інциденти рідко трапляються під час вихідних у Афганістані. Причини нападу залишаються незрозумілими; це, можливо, було направлено проти співробітників приватного охоронного підприємства Academi (раніше називався Blackwater і Хе), проти французьких дипломатів або проти високопоставленого афганського політика. Експерти різко розкритикували той факт, що афганський уряд брав активну участь в «мирних переговорах» з тими ж організаціями, які взяли на себе відповідальність за цей акт наджорстокого насильства проти цивільних осіб. У Хаміди Бармакі залишились батьки Рахімудін та Анісса, чотири сестри і чотири брати, та свекруха, відомий колишній сенатор і член Незалежної комісії з нагляду за виконанням Конституції, професора [[Mahboba_Hoqomal|Махбоба Хукокмаль]. Більше двох тисяч друзів та колег зібралось на кладовищі Шохада-е Салехін, коли ховали сім'ю Бармакі 29 січня 2011. Більше десяти тисяч висловили свої співчуття та повагу сім'ї Гаміди Бармакі в меморіальній церемонії, що відбулася в одній з найбільших мечетей Кабулу, Мечеті Ід-Гах. Міжнародні ЗМІ, такі як Нью-Йорк Таймс, Frankfurter Allgemeine Zeitung та La Repubblica повідомляли про цю подію. АНКПЛ організувала вражаючу траурну церемонію 1 лютого 2011. Відразу ж після її смерті, Гаміду Бармакі почали згадувати як «шахідку» («мученицю»). Проте, використання цього терміну піддається все більшій критиці, адже ним зловживають терористичні організації, і це не відображає мирного та толерантного характеру Хаміди Бармакі.

Плани академічних друзів встановити меморіал в університетському містечку Кабульського університету та назвати сучасну юридичну бібліотеку Факультету права і політичних наук в честь пані Бармакі, були заблоковані університетськими чиновниками, незважаючи на те, що уряд Німеччини запропонував необхідне фінансування. Інститут Макса Планка надав її портрет, що вже був намальований для бібліотеки в АНКПЛ. Запит назвати місцевіть поруч зі супермаркетом — місцем загибелі, на честь Хаміди Бармаі, стоїть на черзі для обговорення з президентом Афганістану. Деякі з найближчих колег Хаміди Бармакі заснували Організацію Гаміди Бармаки з Верховенства Права (ХБОВП) в Кабулі. Ця неурядова та некомерційна організація, була названа на її честь, щоб вшанувати величезний вклад, який вона зробила в зміцнення верховенства права і прав людини в Афганістані. Крім того, Фундація Макса Планка з міжнародного миру та верховенства права заснувала академічну програму та надає стипендії «Гаміди Бармакі для аспірантури» для афганських юристів, зокрема викладачів юридичних наук. Організація Хаміди Бармакі та Фундація Макса Планка тісно співпрацюють.

Університет Лестер (Велика Британія) та Університет Грацу (Австрія) організували подію вшанування пам'яті професора Бармакі та її внеску в область верховенства права і прав людини. Її сестра, поетеса Абеда Сахі написала поезію «Сад» в пам'ять про неї.

Вибрані публікації ред.

  • 2008 — Закон про зобов'язання (навчальний посібник Кабульський Університет, 2008).
  • 2007/2008 — Причини політичної нестабільності та можливості стабілізації в Афганістані (Національний центр політичних досліджень Кабульського Університету).
  • 2006 — Права жінок в Ісламських та Афганських статутах (посібник, виданий в червні 2006 Благодійною організацією «А.S.I.A», Кабул).
  • 2005 — Роль жінок в реформації Афганістану, інтеграція жінок на ринок праці, статус у вигнанні та розвиток ICT (магістерська робота, Болонський університет, Італія).
  • 2007 — Політичні права жінок в Ісламі (стаття, опублікована в Журналі Хокук факультету права та політології).
  • 2006 — Реба та підґрунтя для його попередження (стаття, опублікована в журналі Адалат Міністерства Юстиції).
  • 2006 — Персональні контракти (стаття, опублікована в Журналі Хокук Факультету права та політології).
  • 2004 — Насилля проти жінок (стаття, опублікована в Журналі про Права Людини).
  • 2004 — Політичні ідіоматичні вирази конституції та Боннський договір (Національний центр політичних досліджень, Кабульський університет).
  • 2004 — Полігамія (стаття, опублікована в Журналі про Права Людини).
  • 2004 — Політичні права афганських жінок (стаття, опублікована в Журналі про Права Людини).
  • 2003 — Мирні методи вирішення конфліктів (стаття, опублікована в журналі Міжнародного Комітету Червоного Хреста).
  • 2002 — Інтерпретація статутів (наукова стаття, опублікована Кабульським університетом).
  • 1993 — Роль жінок в соціальній реконструкції Афганістану (видано Афганістан-і-Фарда посібник).
  • 1991 — Розслідування крадіжки в кримінальному процесі (наукова стаття, опублікована Кабульським університетом).

Примітки ред.

  1. http://www.unicef.org/media/media_57568.html
  2. . Архів оригіналу за 3 лютого 2011. Процитовано 27 травня 2015. 
  3. http://bologna.repubblica.it/cronaca/2011/02/01/news/addio_hamida_di_uccisa_a_kabul_dopo_un_anno_all_alma_mater-11905567/
  4. KLSO was partially funded by the National Endowment for Democracy See, http://www.ned.org/where-we-work/middle-east-and-northern-africa/afghanistan
  5. http://www.mpil.de/de/pub/aktuelles.cfm
  6. http://www.iipec.eu/site/
  7. . Архів оригіналу за 16 грудня 2020. Процитовано 27 травня 2015. 
  8. http://www.areu.org.af
  9. http://asiafoundation.org/
  10. . Архів оригіналу за 18 липня 2011. Процитовано 27 травня 2015. 
  11. . Архів оригіналу за 13 березня 2012. Процитовано 27 травня 2015. 
  12. ↑ http://www.rferl.org/content/Outrage_NATO_Kabul_Childrens_Fears/2228600.html
  13. . Архів оригіналу за 26 травня 2015. Процитовано 27 травня 2015. 
  14. Afghan Family of 6 Dies in Attack on Market. The New York Times. 29 січня 2011. оригіналу за 27 лютого 2021. Процитовано 26 вересня 2021.  (англ.)
  15. http://www.bbc.com/news/world-south-asia-12417018 та http://www.telegraph.co.uk/news/worldnews/asia/afghanistan/8316306/Afghan-suicide-attack-was-planned-from-insurgents-prison-cell.html
  16. Supermarket Explosion in Kabul Kills at Least 9. The New York Times. 28 січня 2011. оригіналу за 20 вересня 2021. Процитовано 26 вересня 2021.  (англ.)
  17. http://www.afghan-bios.info/index.php?option=com_afghanbios&id=693&task=view&start=1139&Itemid=2
  18. http://www.nytimes.com/2011/01/30/world/asia/30kabul.html?_r=0 and http://bologna.repubblica.it/cronaca/2011/02/01/news/addio_hamida_di_uccisa_a_kabul_dopo_un_anno_all_alma_mater-11905567/
  19. http://www.aihrc.org.af/home/daily_report/920
  20. ↑ http://hborl.org.af/
  21. http://www.mpfpr.de/
  22. . Архів оригіналу за 22 травня 2015. Процитовано 27 травня 2015. 
  23. http://www2.le.ac.uk/news/blog/2011-archive/october/in-memory-of-a-great-woman та http://trainingszentrum-menschenrechte.uni-graz.at/de/neuigkeiten/detail/article/filmvorfuehrung-vortrag-podiumsdiskussion/
  24. http://www.transculturalwriting.com/Grassroutes/content/Abeda_Sakha.htm

Посилання ред.


    На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії.
    Будь ласка, скористайтеся підказкою та розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій.
    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
    Дата публікації:
    Gamida Barmaki 4 sichnya 1970 28 sichnya 2011 afganska vikladachka prava ta pravozahistnikom profesor Vona ta yiyi rodina cholovik ta chevero ditej zaginuli vnaslidok napadu smertnika 2 v Kabuli Afganistan Gamida BarmakiNarodilasya 4 sichnya 1970 1970 01 04 Kabul Korolivstvo AfganistanPomerla 28 sichnya 2011 2011 01 28 1 41 rik Kabul Islamska Respublika AfganistanKrayina Islamska Respublika AfganistanDiyalnist politichna diyachka pravozahisnicya vikladachka universitetuAlma mater Kabulskij universitet i Bolonskij universitetZaklad Kabulskij universitetPosada profesorZvannya profesor Zmist 1 Vikladacka diyalnist 2 Politichna diyalnist 3 Upovnovazhenij z Prav Ditini do ANKPL 4 Smert ta pam yat 5 Vibrani publikaciyi 6 Primitki 7 PosilannyaVikladacka diyalnist red Gamida Barmaki narodilasya v Kabuli 4 sichnya 1970 Pislya zakinchennya serednoyi shkoli Ariana v Kabuli 1977 1987 vivchala yurisprudenciyu na fakulteti prava i politichnih nauk Kabulskij universitet Kabulskogo Universitetu Yiyi vidatni naukovi dosyagnennya dozvolili yij stati odniyeyu z pershih zhinok v Afganistani sho zbuduvali kar yeru v sferi pravosuddya Z 1990 1991 Hamida bula zarahovana do aspiranturi navchalnogo kursu byuro Generalnogo prokurora shob udoskonaliti praktichni navichki iz zastosuvannya prava Pislya cogo vona povernulasya do Kabulskogo universitetu pracyuvati profesorom prava 1992 2011 Pani Barmaki viyavlyala osoblivu naukovu zacikavlenist do fundamentalnih pitan civilnogo prava Gamida Barmaki bula odniyeyu z nebagatoh afganskih vchenih yaki vivchali v detalizovano yak Islamskij zakon tak i romano germanski dzherela prava sho nini skladayut osnovu gibridnih zakoniv yaki stanovlyat bazu pravovoyi sistemi Afganistanu Yiyi roboti vklyuchayut v sebe bezlich statej do naukovih zhurnaliv i knig napisani movoyu Dari v tomu chisli doktorsku disertaciyu na temu Tlumachennya statutiv Kabulskij universitet 2002 ta magistersku disertaciyu anglijskoyu movoyu Universitet Bolonyi Italiya neopublikovana 2004 Yiyi ostannya robota kniga pro Zakon zobov yazannya znahoditsya u procesi zavershennya yiyi akademichnimi druzyami Meta naukovoyi roboti Hamidi Barmaki polyagala v tomu shob zabezpechiti povne rozuminnya skladnoyi afganskoyi pravovoyi sistemi Dlya cogo vona vikoristovuvala ne tilki klasichni metodi interpretaciyi islamskogo i svitskogo prava a j operuvala porivnyalno pravovim analizom yak instrumentom dlya poshuku rishen yuridichnih problem vlastivih j inshim pravovim sistemam Vona vivchala neobhidnu literaturu napisanu yak movoyu Dari tak j anglijskoyu arabskoyu ta in V universiteti pani Barmaki viklikala zahoplennya ta povagu sered svoyih studentiv ta koleg za yiyi analitichni navichki a takozh druzhnye ta terplyache stavlennya do kozhnogo z kim vona znajomilas Na dodatok do otrimannya naukovogo stupenyu na Fakulteti prava i politichnih nauk Kabulskogo universitetu profesor Barmaki otrimala stupin magistra v galuzi rozvitku innovacij i zmin MiDIC v Bolonskomu universiteti Italiya 3 U grudni 2010 roku vona otrimala stipendiyu dlya zdobuttya stupenya Doktora Prava vid Institutu Maksa Planka z porivnyalnogo i mizhnarodnogo privatnogo prava Gamburg Nimechchina de vona pochala pracyuvati nad svoyeyu doktorskoyu disertaciyeyu Na svoyemu ridnomu fakulteti Gamida Barmaki borolasya za stvorennya programi dlya zdobuttya stupenya Magistra Prava LL M yaku vona vvazhala vazhlivim instrumentom dlya rozvitku elitnoyi grupi yuristiv vseredini krayini Politichna diyalnist red Za mezhami yiyi akademichnoyi kar yeri Gamida Barmaki bula aktivno zadiyana u sferi zahistu prav lyudini She buduchi molodim korespondentom Radio ta Telebachennya Afganistanu 1985 1987 vona vzhe viyavlyala osoblivij interes do sferi prav zhinok Pid chas gromadyanskoyi vijni Hamida napisala ese pid nazvoyu Rol zhinok u socialnij rekonstrukciyi Afganistanu Afghanistan i Fardah posibnik 1993 Vona poyednuvala svoyu naukovu diyalnist z nenasilnickoyu prote zapekloyu politichnoyu borotboyu zadlya dotrimannya prav najbilsh vrazlivih grup afganskogo suspilstva Pislya padinnya rezhimu talibiv Gamida Barmaki mogla pracyuvati vidkrito i vidrazu zh bula priznachena na vazhlivi ta vidpovidalni posadi Vona bula chlenom Zhinochogo Radi Kabulskogo universitetu 2002 2011 predstavnikom v Nadzvichajnij Lojya dzhirzi 2002 i Dzhirzi Miru 2009 Pani Barmaki zasnuvala svoyu vlasnu organizaciyu z prav lyudini Horasan yuridichna sluzhbova organizaciya HYuSO v 2009 roci Diyalnist organizaciyi golovnim chinom bula spryamovana na pidvishennya rivnya poinformovanosti gromadyan pro svoyi prava ta nadannya bezkoshtovnoyi yuridichnoyi dopomogi zhinkam ta inshim nezahishenim grupam naselennya 4 U tomu zh roci v yakomu HYuSO bula zasnovana v Prezidentskomu palaci jshla mova pro te shob priznachiti pani Barmaki na posadu ministra u spravah zhinok Z bereznya 2008 roku i do svoyeyi smerti Gamida Barmaki pracyuvala predstavnikom Institutu Maksa Planka z porivnyalnogo publichnogo ta mizhnarodnogo prava MPIP 5 naukovo doslidnickoyi ustanovi zasnovanoyi v Gajdelberzi Nimechchina yakij svoyeyu aktivnoyu ekspertnoyu diyalnistyu pidtrimuye sudovi instituti ta universiteti prava v Afganistani Razom z afgano nimeckoyu komandoyu doslidnikiv vona pochala iniciyuvati i realizuvati proekti spryamovani na modernizaciyu sudovih institutiv krayini osoblivo Verhovnogo sudu Afganistanu tim samim spriyayuchi rozvitku akademichnoyi kulturi yuridichnih nauk na mizhnarodnomu rivni ta pokrashennyu isnuyuchogo zakonodavstva Inshi viznachni posadi yaki zajmala pani Barmaki vklyuchayut koordinator proektu Mizhnarodnogo Institutu Pour Les Etude Comparatives IIPEC 6 kerivnik viddilu prava i politichnih nauk v Nacionalnomu centri politichnih doslidzhen Kabulskogo universitetu 7 2006 2008 yuridichnij radnik Departamentu doslidzhen i ocinki Afganistanu AREU 8 2006 direktor Programi z pidvishennya rozuminnya pro zhinochi islamski prava programi Blagodijnoyi organizaciyi A S I A 9 2004 kerivnik programi Radi zhinok yuristiv Afganistanu 2003 2004 chlen komisiyi YuNIFEM z pitan rivnosti statej ta prava 2003 2004 zastupnik dekana fakultetu prava i politichnih nauk Kabulskogo Universitetu 2002 Upovnovazhenij z Prav Ditini do ANKPL red U 2009 roci Gamida Barmaki bula priznachena Upovnovazhenim z prav ditini v Afganskij nezalezhnoyi komisiyi z prav lyudini ANKPL zberigayuchi svoyi obov yazki na posadi v Instituti Maksa Planka Zavdyaki svoyij novij posadi vona otrimala viznannya ne tilki u svoyij krayini ale j na mizhnarodnomu rivni Hamidu Barmaki gliboko turbuvala vrazlivist ditej v ponivechenomu vijnoyu Afganistani Vona vidvidala bagato provincij dlya konsultacij zi spivrobitnikami ANKPL i provodila rozsliduvannya vipadkiv porushennya prav ditej i vidkrito kritikuvala uryad 10 Sered doslidzhen provedenih pani Barmaki bulo rozsliduvannya zhorstokogo povodzhennya z ditmi rezultati yakogo vkazuyut na zbilshennya chisla takih incidentiv 11 Vidrazu zh pislya publikaciyi doslidzhennya Hamida Barmaki stala iniciatorom pershogo MPIP ANKPL seminaru z prav zhinok i ditej Tim chasom yiyi borotba proti verbuvannya nepovnolitnih do afganskih sil bezpeki i proti praktiki bacha bazi seksualne rabstvo yunakiv nabuvala vse bilshoyi efektivnosti Vidpovidna dvostoronnya ugoda mizh predstavnikami Afganskoyi derzhavi ta Organizaciyeyu Ob yednanih Nacij mala buti pidpisana cherez dva dni pislya vbivstva pani Barmaki Pani Barmaki bula takozh zanepokoyena pitannyam dityachih shlyubiv 12 Razom z aktivistami gromadyanskogo suspilstva naukovcyami ta yuristami derzhavnih ustanov vona rozrobila formalni shlyubni proceduri ta inshi instrumenti spryamovani na pidvishennya zahistu nepovnolitnih divchat 12 Gamida Barmaki takozh zajmala chitku poziciyu v diskusiyi pro aktualnist zvichayevogo prava v sistemi pravosuddya Afganistanu Z vlasnogo dosvidu stikayuchis z chislennimi vipadkami porushennya prav lyudini vona rishuche vistupala za suchasnu sudovu sistemu zahidnogo stilyu yaka ne isnuvala v Afganistani do gromadyanskoyi vijni ta bula rishuche proti formalizaciyi tradicijnih institutiv i form virishennya konfliktiv takih yak pushtunska dzhirga sumnozvisna za svoyu praktiku ignoruvannya prav lyudini a prava osoblivo zhinok i ditej Smert ta pam yat red V p yatnicyu 28 sichnya 2011 roku Gamida Barmaki yiyi cholovik doktor Masud Yama 1968 r n yakij pracyuvav u likarni Han Sardar Magomet Daud buv takozh direktorom z monitoringu ta ocinki zastupnika ministra finansiv z pitan politiki i starshim derzhavnim radnikom Sekretariatu klastera i yih chetvero ditej Narvan Dunia 1995 r n Vira Sahar 1997 r n Margana Nila 2000 r n ta Ahmad Belal 2007 r n buli vbiti v rezultati teraktu v supermarketi v Kabuli 13 Shonajmenshe she dvoye inshih osib zaginuli v rezultati incidentu ta simnadcyat otrimali poranennya 14 Sered zagiblih bula moloda zhinka suddya Nadzhiya dochka Siddikula Sahelya z kim pani Barmaki poznajomilas pid chas treningu z sudovogo procesu organizovanogo Institutom Maksa Planka dlya Verhovnogo Sudu Yak Islamska partiya Afganistanu tak i Taliban vzyali na sebe vidpovidalnist za vbivstvo Tim ne mensh lyudina yaka piznishe ziznalas u svoyij uchasti u skoyenomu i bula zasudzhena za uchast u napadi zayaviv sho vin nalezhav do merezhi Hakkani 15 Napad buv nespodivanim oskilki taki incidenti ridko traplyayutsya pid chas vihidnih u Afganistani Prichini napadu zalishayutsya nezrozumilimi ce mozhlivo bulo napravleno proti spivrobitnikiv privatnogo ohoronnogo pidpriyemstva Academi ranishe nazivavsya Blackwater i He proti francuzkih diplomativ abo proti visokopostavlenogo afganskogo politika 16 Eksperti rizko rozkritikuvali toj fakt sho afganskij uryad brav aktivnu uchast v mirnih peregovorah z timi zh organizaciyami yaki vzyali na sebe vidpovidalnist za cej akt nadzhorstokogo nasilstva proti civilnih osib U Hamidi Barmaki zalishilis batki Rahimudin ta Anissa chotiri sestri i chotiri brati ta svekruha vidomij kolishnij senator i chlen Nezalezhnoyi komisiyi z naglyadu za vikonannyam Konstituciyi profesora Mahboba Hoqomal Mahboba Hukokmal 17 Bilshe dvoh tisyach druziv ta koleg zibralos na kladovishi Shohada e Salehin koli hovali sim yu Barmaki 29 sichnya 2011 Bilshe desyati tisyach vislovili svoyi spivchuttya ta povagu sim yi Gamidi Barmaki v memorialnij ceremoniyi sho vidbulasya v odnij z najbilshih mechetej Kabulu Mecheti Id Gah Mizhnarodni ZMI taki yak Nyu Jork Tajms Frankfurter Allgemeine Zeitung ta La Repubblica povidomlyali pro cyu podiyu 18 ANKPL organizuvala vrazhayuchu traurnu ceremoniyu 1 lyutogo 2011 Vidrazu zh pislya yiyi smerti Gamidu Barmaki pochali zgaduvati yak shahidku muchenicyu Prote vikoristannya cogo terminu piddayetsya vse bilshij kritici adzhe nim zlovzhivayut teroristichni organizaciyi i ce ne vidobrazhaye mirnogo ta tolerantnogo harakteru Hamidi Barmaki Plani akademichnih druziv vstanoviti memorial v universitetskomu mistechku Kabulskogo universitetu ta nazvati suchasnu yuridichnu biblioteku Fakultetu prava i politichnih nauk v chest pani Barmaki buli zablokovani universitetskimi chinovnikami nezvazhayuchi na te sho uryad Nimechchini zaproponuvav neobhidne finansuvannya Institut Maksa Planka nadav yiyi portret sho vzhe buv namalovanij dlya biblioteki v ANKPL 19 Zapit nazvati miscevit poruch zi supermarketom miscem zagibeli na chest Hamidi Barmai stoyit na cherzi dlya obgovorennya z prezidentom Afganistanu Deyaki z najblizhchih koleg Hamidi Barmaki zasnuvali Organizaciyu Gamidi Barmaki z Verhovenstva Prava HBOVP 20 v Kabuli Cya neuryadova ta nekomercijna organizaciya bula nazvana na yiyi chest shob vshanuvati velicheznij vklad yakij vona zrobila v zmicnennya verhovenstva prava i prav lyudini v Afganistani 20 Krim togo Fundaciya Maksa Planka z mizhnarodnogo miru ta verhovenstva prava 21 zasnuvala akademichnu programu ta nadaye stipendiyi Gamidi Barmaki dlya aspiranturi dlya afganskih yuristiv zokrema vikladachiv yuridichnih nauk 22 Organizaciya Hamidi Barmaki ta Fundaciya Maksa Planka tisno spivpracyuyut Universitet Lester Velika Britaniya ta Universitet Gracu Avstriya organizuvali podiyu vshanuvannya pam yati profesora Barmaki ta yiyi vnesku v oblast verhovenstva prava i prav lyudini 23 Yiyi sestra poetesa Abeda Sahi napisala poeziyu Sad v pam yat pro neyi 24 Vibrani publikaciyi red 2008 Zakon pro zobov yazannya navchalnij posibnik Kabulskij Universitet 2008 2007 2008 Prichini politichnoyi nestabilnosti ta mozhlivosti stabilizaciyi v Afganistani Nacionalnij centr politichnih doslidzhen Kabulskogo Universitetu 2006 Prava zhinok v Islamskih ta Afganskih statutah posibnik vidanij v chervni 2006 Blagodijnoyu organizaciyeyu A S I A Kabul 2005 Rol zhinok v reformaciyi Afganistanu integraciya zhinok na rinok praci status u vignanni ta rozvitok ICT magisterska robota Bolonskij universitet Italiya 2007 Politichni prava zhinok v Islami stattya opublikovana v Zhurnali Hokuk fakultetu prava ta politologiyi 2006 Reba ta pidgruntya dlya jogo poperedzhennya stattya opublikovana v zhurnali Adalat Ministerstva Yusticiyi 2006 Personalni kontrakti stattya opublikovana v Zhurnali Hokuk Fakultetu prava ta politologiyi 2004 Nasillya proti zhinok stattya opublikovana v Zhurnali pro Prava Lyudini 2004 Politichni idiomatichni virazi konstituciyi ta Bonnskij dogovir Nacionalnij centr politichnih doslidzhen Kabulskij universitet 2004 Poligamiya stattya opublikovana v Zhurnali pro Prava Lyudini 2004 Politichni prava afganskih zhinok stattya opublikovana v Zhurnali pro Prava Lyudini 2003 Mirni metodi virishennya konfliktiv stattya opublikovana v zhurnali Mizhnarodnogo Komitetu Chervonogo Hresta 2002 Interpretaciya statutiv naukova stattya opublikovana Kabulskim universitetom 1993 Rol zhinok v socialnij rekonstrukciyi Afganistanu vidano Afganistan i Farda posibnik 1991 Rozsliduvannya kradizhki v kriminalnomu procesi naukova stattya opublikovana Kabulskim universitetom Primitki red http www unicef org media media 57568 html Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 3 lyutogo 2011 Procitovano 27 travnya 2015 http bologna repubblica it cronaca 2011 02 01 news addio hamida di uccisa a kabul dopo un anno all alma mater 11905567 KLSO was partially funded by the National Endowment for Democracy See http www ned org where we work middle east and northern africa afghanistan http www mpil de de pub aktuelles cfm http www iipec eu site Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 16 grudnya 2020 Procitovano 27 travnya 2015 http www areu org af http asiafoundation org Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 18 lipnya 2011 Procitovano 27 travnya 2015 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 13 bereznya 2012 Procitovano 27 travnya 2015 a b http www rferl org content Outrage NATO Kabul Childrens Fears 2228600 html Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 26 travnya 2015 Procitovano 27 travnya 2015 Afghan Family of 6 Dies in Attack on Market The New York Times 29 sichnya 2011 Arhiv originalu za 27 lyutogo 2021 Procitovano 26 veresnya 2021 angl http www bbc com news world south asia 12417018 ta http www telegraph co uk news worldnews asia afghanistan 8316306 Afghan suicide attack was planned from insurgents prison cell html Supermarket Explosion in Kabul Kills at Least 9 The New York Times 28 sichnya 2011 Arhiv originalu za 20 veresnya 2021 Procitovano 26 veresnya 2021 angl http www afghan bios info index php option com afghanbios amp id 693 amp task view amp start 1139 amp Itemid 2 http www nytimes com 2011 01 30 world asia 30kabul html r 0 and http bologna repubblica it cronaca 2011 02 01 news addio hamida di uccisa a kabul dopo un anno all alma mater 11905567 http www aihrc org af home daily report 920 a b http hborl org af http www mpfpr de Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 22 travnya 2015 Procitovano 27 travnya 2015 http www2 le ac uk news blog 2011 archive october in memory of a great woman ta http trainingszentrum menschenrechte uni graz at de neuigkeiten detail article filmvorfuehrung vortrag podiumsdiskussion http www transculturalwriting com Grassroutes content Abeda Sakha htmPosilannya red In memoriam Hamida Barmaki 1970 2010 Na cyu stattyu ne posilayutsya inshi statti Vikipediyi Bud laska skoristajtesya pidkazkoyu ta rozstavte posilannya vidpovidno do prijnyatih rekomendacij Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Hamida Barmaki amp oldid 40191252