Хаджинов Леонід Петрович

Леонід Петрович Хаджинов (28 квітня 1927(19270428), місто Маріуполь Донецької області — 28 лютого 2019, місто Запоріжжя) — український радянський діяч, генеральний директор Запорізького виробничого об'єднання «Запоріжтрансформатор». Депутат Верховної Ради УРСР 11-го скликання. Дійсний член Академії інженерних наук України (1994).

Хаджинов Леонід Петрович
Народився	28 квітня 1927(1927-04-28) місто Маріуполь, Донецька область
Помер	28 лютого 2019(2019-02-28) (91 рік) місто Запоріжжя
Країна	СРСР  Україна
Національність	грек
Діяльність	генеральний директор
Alma mater	Приазовський державний технічний університет
Знання мов	російська
Посада	генеральний директор^[d]
Партія	КПРС
Нагороди	Орден «За заслуги» ІІІ ступеня Орден «За заслуги» ІІ ступеня

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Хаджинов.

Життєопис

Народився в родині партійного працівника. У жовтні 1941 року, під час німецько-радянської війни, родина була евакуйована в східні райони СРСР.

У 1942—1944 роках — сторож, колгоспник в Ошській області Киргизької РСР. Після повернення в місто Маріуполь, в 1944—1946 роках — учень слюсаря, слюсар Маріупольського радіаторного заводу Сталінської області.

У 1946—1950 роках — учень, секретар комітету ЛКСМУ Маріупольського металургійного технікуму Сталінської області.

Член ВКП(б) з 1946 року.

У 1950—1955 роках — студент Ждановського металургійного інституту Сталінської області.

У 1955—1978 роках — майстер, старший майстер, начальник дільниці, заступник начальника, начальник цеху, секретар партійного комітету, заступник директора Запорізького трансформаторного заводу.

У 1978—1991 роках — генеральний директор Запорізького виробничого об'єднання «Запоріжтрансформатор» імені Леніна. У 1991—2001 роках — голова правління Запорізького ВАТ «Запоріжтрансформатор». З 2001 року — член Наглядової ради, почесний президент ВАТ «Запоріжтрансформатор».

Президент Правобережної асоціації промисловців. Був керівником Правобережної асоціації промисловців, головою благодійного фонду «Собор», головою Ради Почесних громадян м. Запоріжжя з 1997 року. З 1998 року — голова благодійного фонду «Собор».

Неодноразово обирався депутатом місцевих рад, а у 1985 році — депутатом Верховної Ради УРСР. Все життя він не приховував своє грецьке походження, цікавився історією і культурою греків. У роки демократичних перетворень активно сприяв відродженню і розвитку грецького національного руху в області.

Помер у Запоріжжі 28 лютого 2019 року на 92-му році життя.

Нагороди

• орден «За заслуги» ІІ ступеня (1997)
• орден «За заслуги» ІІІ ступеня (1995)
• орден Жовтневої Революції (1977)
• орден Трудового Червоного Прапора
• орден «Знак Пошани»
• лауреат премії Ради Міністрів СРСР
• медалі
• заслужений машинобудівник Української РСР (1977)
• заслужений діяч культури Української РСР
• почесний громадянин міста Запоріжжя (1997).

Примітки

1. Перестало битися серце Хаджинова Леоніда Петровича [ 2 березня 2019 у Wayback Machine.] // ФГТУ
2. На сесії хвилиною мовчання вшанували пам’ять Леоніда Хаджинова [ 8 березня 2019 у Wayback Machine.] // Офіційний сайт Запорізької міської ради, 2019-02-28

Література

• Депутати Верховної Ради УРСР. 11-е скликання — 1985 р.