Хабібулла-хан син Абдуррахман-хана з роду Баракзаїв (3 червня 1872 — 20 лютого 1919) - емір Афганістану.
| Хабібулла-хан | |
|---|---|
| Народився | 3 червня 1872 або 1872 Ташкент, Туркестанське генерал-губернаторство, Російська імперія або Самарканд, Російська імперія |
| Помер | 20 лютого 1919 або 1919 Афганістан |
| Поховання | Кабул |
| Країна | Афганістан |
| Діяльність | політик |
| Посада | емір |
| Батько | Абдуррахман |
| Брати, сестри | Насрулла-хан |
| Діти | Інаятулла-хан і Аманулла-хан |
| Нагороди | |
|
Життєпис ред.
Народився в Ташкенті. Старший син хана Абдуррахмана, еміра Афганістану.
Як правитель Хабібулла був світським правителем і в міру своїх сил і бачення робив кроки у напрямку модернізації країни на європейський, західний лад. В 1904 році за його підтримки в Афганістані була створена Військова академія. Хабібулла також встановив різноманітні правові реформи і скасував ряд найстрашніших карних покарань, хоч разом з тим в 1903 році один з його головних радників Абд-уль-Латиф був засуджений до смертної кари і до смерті забитий камінням у Кабулі.
21 березня 1905 року підписав з Британією договір про повну відмову від самостійної зовнішньої політики в обмін на субсидію £ 160 тис. в рік.
Хану Хабібуллі вдалося зберегти нейтралітет Афганістану в Першій світовій війні, незважаючи на активні зусилля з боку султана Османської імперії, який мав також сан халіфа, тобто духовного керівника всіх мусульман втягнути Афганістан у війну. Також він значно знизив напруження у відносинах з Індією, підписав договір про дружбу у 1905 році і здійснив офіційний візит в 1907 році.
Був вбитий під час полювання в області Лагман 20 лютого 1919 року. Незадовго до цього, 2 лютого, він вимагав від Британії надати країні повну незалежність. Його брат Насрулла-хан знаходився при владі лише протягом тижня (21-28 лютого), після чого був ув'язнений ханом Амануллою, третім сином Хабібулли, який і став наступним правителем Афганістану.
Джерела ред.
- ↑ Архів преси 20 століття (нім.) — 1908.
- Encyclopædia Britannica
- Proleksis enciklopedija, Opća i nacionalna enciklopedija — 2009.
- Brozović D., Ladan T. Hrvatska enciklopedija — LZMK, 1999. — 9272 с. — ISBN 978-953-6036-31-8