Фіджійська гінді та фіджійська гіндустані — мова, яка побутує на о.Фіджі серед переселенців з Індії (індо-фіджійців), які зараз складають бл. 50 % населення країни, майже не змішуючись з корінним населенням. Походить від діалектів авадхі і бходжпурі мови гінді, містить запозичені слова з інших індійських мов, фіджійської мови та англійської мови.
| Фіджійська гінді | |
|---|---|
| Fiji Hindi (फ़िजि हिन्दी), також Fiji ke Hindustani, Fiji Baat | |
| Поширена в | Фіджі, громади в Австралії, Новій Зеландії, США, Канаді |
| Носії | 460 тис. |
| Писемність | латиниця, набагато рідше - деванагарі і арабський алфавіт (тільки в офіційному побуті) |
| Класифікація | |
| Офіційний статус | |
| Офіційна | Фіджі |
| Регулює | Central Hindi Directorate |
| Коди мови | |
| ISO 639-3 | hif |
Історія Редагувати
Наприкінці XIX-початку XX ст. на Фіджі прибуло багато індійських наймитів, в основному з регіонів Уттар-Прадеш і Біхар. Вони говорили на цілому ряді місцевих близькоспоріднених мов і діалектів, серед яких переважав гінді:
| Мова / діалект | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| Біхарі | 17,868 | 39.3 % |
| Східна гінді | 16,871 | 37.1 % |
| Західна гінді | 6,903 | 15.2 % |
| Раджастхані | 1,111 | 2.4 % |
| Інші мови | 1,546 | 3.4 % |
| Заморські колонії | 640 | 1.4 % |
| Невідомо | 500 | 1.1 % |
| ВСЬОГО | 45,439 | 100 % |
Діти говорили змішаною мовою, слова діалектів взаємно проникали в мову індійських мігрантів.
Пізніше прибуло близько 15000 наймитів з Південної Індії — в основному носії тамільської, телугу і малаялам. До того часу фіджійська гінді вже відбулася як «лінгва франка» індусів-мігрантів на Фіджі, і новоприбулим мігрантам з Південної Індії довелося освоювати цю мову. Після того, як батрацтво припинилося, на Фіджі як вільнонаймані працівники прибули носії мов гуджараті і панджабі.
В даний час лише деякі жителі Фіджі індійського походження говорять тамільською, телугу і гуджараті — більшість спілкуються фіджійською гінді. Спочатку фіджійська гінді користувалася алфавітом деванагарі, але пізніше все більшого поширення набуває латиниця.
Фіджійську гінді також розуміють аборигени в районах, де більшість населення становлять індійські мігранти. У результаті політичних заворушень на Фіджі в 1980-х — 1990-х рр., коли зіткнулися інтереси аборигенів і економічно впливовіших індійських мігрантів, частина останніх переїхала за кордон.
Великі діаспори носіїв мови існують в Австралії, Новій Зеландії, США та Канаді. Парадоксом є те, що фіджійська гінді не входить до складу 3-х офіційних мов Фіджі — замість нього ця роль офіційно закріплена за гіндустані.
Фіджійська гінді не використовується в освіті чи релігійних церемоніях, однак, попри це, користується широким розповсюдженням. Фіджійською гінді пишуть ряд письменників.
Фонологія Редагувати
В основному збігається з фонологією гінді, однак є ряд важливих відмінностей.
Як у бходжпурі, ряді сільських діалектів Біхару чи східного Уттар-Прадешу, приголосний «sh» замінено на «s» (наприклад, saadi замість shaadi), а «v» замінено на «b» (наприклад, bides замість videsh). Є також тенденція ігнорувати різницю між приголосними «ph» і «f» (наприклад, fal замість phal), між «j» і «z» (фідж. гінді jamiin замість zamiin). Приголосний «n» відповідає у фіджійській гінді відразу трьом носовим приголосним гінді — «ṅ», «ñ» і «ṇ».
Морфологія Редагувати
Дієслово Редагувати
Етимологія дієслівних форм Редагувати
На дієслівні форми фіджійського гінді вплинули кілька діалектів гінді. Перша і друга особа дієслів у фіджійській гінді збігаються, граматичний рід не розрізняється, граматичне число розрізняється тільки в минулому часі третьої особи.
Суфікси першої та другої особи недоконаного виду -taa, -at походять з авадхі, а суфікс недоконаного виду третьої особи -e з бходжпурі. Суфікси третьої особи доконаного виду перехідних дієслів -is і -in також походять з авадхі.
Суфікс третьої особи категоричного майбутнього -ii є в авадхі і бходжпурі. Вплив урду, широко розповсюдженого в містах Східної Індії наприкінці XIX століття, виявляється в суфіксі доконаного виду 1 і 2 осіб -aa, а також у суфіксі майбутнього часу 1 і 2 осіб -ega.
Суфікс імперативу -o походить з діалекту магадхі, поширеного в районах Гая і Патна Північної Індії. У той же час, в фіджійській гінді з'явився власний ввічливий суфікс імперативу -naa. Суфікс -be з бходжпурі використовується в емфатичних конструкціях.
Ще один суфікс, -it, походить з авадхі, але в наш час[коли?] виходить з ужитку.
Лексика Редагувати
Запозичення з фіджійської мови Редагувати
Фіджійські індійці використовують ряд запозичень з фіджійської мови, в основному для явищ, відсутніх в Індії — більшість найменувань риб, місцевих рослин, наприклад, kanade (барбуля (риба)), kumala (солодка картопля).
Ще кілька прикладів:
| Фіджійська гінді (латиниця) | Фіджійська гінді (деванаґарі) | Фіджійська мову | Значення |
|---|---|---|---|
| nangona | नंगोना | yagona | кава |
| tabale | तबाले | tavale | дружина брата |
| bilo | बिलो | bilo | посудина зі шкаралупи кокосового горіха для пиття кави |
Запозичення з англійської мови Редагувати
Вимова запозичених англійських слів змінилася з адаптацією до місцевої вимови. Наприклад, hutel відповідає англійському hotel. Значення деяких слів змінилося: tichaa означає не взагалі вчителя (англ. teacher), а жінку-вчительку.
Деякі слова утворені в фіджійській гінді з англійських коренів: наприклад, kantaap означає верхівку тростини (cane-top).
Семантичні зрушення в порівнянні з гінді Редагувати
Значення багатьох слів, що походять з гіндустані, змінилося у фіджійській гінді. Нижче наведено кілька прикладів:
| фіджійська гінді | Значення | Значення прототипу з гіндустані |
|---|---|---|
| bigha | акр | 1бігха= 1600 кв. ярдів або 0,1338 га або 0,3306 акра |
| Bimbaiyaa | гуджараті | з Бомбея (Мумбаї) |
| fokatiyaa | даремний | банкрут |
| daabe | повінь | затоплення |
| bakera | краб | фіджійський краб (КЕКВ) |
| jhaap | сарай | тимчасовий сарай |
| jaati | корінний фіджієць | раса |
| juluum | гарний | тиранія, труднощі |
| kal | вчора | вчора або завтра (не сьогодні) |
| kamaanii | шпажка (для креветок) | дріт, весна |
| Mandaraaji | південно-індійський | «З Мадраса або Таміл Наду» |
| palla | двері | віконниця |
| Panjabi | сикх | корінний житель Пенджабу, незалежно від релігії |
Числівники Редагувати
Система числівників фіджійського гінді істотно спростилася в порівнянні з гінді, де утворення ряду числівників нерегулярне. Для числівників менше 10 використовуються слова з гінді з легкою відзнакою у вимові, а для числівників від 10 до 19 використовуються англійські слова (хоча фіджі-індійці старшого покоління ще вміють рахувати від 10 до 19 на гінді).
Слово «два» на стандартному гінді звучить do (दो), а на фіджійській гінді dui (दुइ). «Шість» на стандартному гінді chhah (छह), а на фіджійській гінді chhe (छे).
Якщо в гіндустані числівники від 20 до 39 утворюються нерегулярно, то в фіджійській гінді метод їх утворення спрощений: назва відповідного десятка, сполучник «і» і назва числа від 1 до 9.
| Числівник | Гінді (деванагарі) | Гінді (транслітерація) | Фіджійська гінді |
|---|---|---|---|
| 21 | इक्कीस | ikkiis | bis aur ek |
| 22 | बाईस | baaiis | bis aur dui |
| 23 | तेईस | teiis | bis aur teen |
| 31 | इकत्तीस | ikatiis | tiis aur ek |
| 32 | बत्तीस | battiis | tiis aur dui |
| 33 | तैंतीस | taintiis | tiis aur teen |
| 37 | सैंतीस | saintiis | tiis aur saat |
| 41 | इकतालीस | ekatalis | chaalis aur ek |
| 42 | बयालीस | bayaalis | chaalis aur dui |
| 43 | तैंतालीस | taintaalis | chaalis aur teen |
Примітки Редагувати
- Fijian Hindustani. Архів оригіналу за 19 березня 2012. Процитовано 13 жовтня 2007.
- Barz, Richard K.; Jeff Siegel (1988). Language transplanted : the development of overseas Hindi. Wiesbaden: Otto Harrassowitz. с. p.127. ISBN 3-447-02872-6.
- Barz, Richard; Jeff Siegel (1988). Language transplanted: the development of overseas Hindi. Wiesbaden: Otto Harrassowitz. ISBN 3-447-02872-6.
Література Редагувати
- Siegel Jeff, Plantation Languages in Fiji, Australian National University, 1985
- Jeff Siegel Say it in Fiji Hindi. — Sydney: Pacific Publications (Aust) Pty Ltd, 1977. — ISBN 0-85807-026-X
- Rodney F. Moag Fiji Hindi: A basic course and reference grammar. — Canberra: Australian National University, 1977. — ISBN 0-7081-1574-8
- Richard K. Barz Language transplanted: the development of overseas Hindi. — Wiesbaden: Otto Harrassowitz, 1988. — ISBN 3-447-02872-6