Футуріанці були групою шанувальників наукової фантастики (НФ), багато з яких також стали визначними редакторами та письменниками . Футуріанці базувалися в Нью-Йорку і були головною силою в розвитку наукової фантастики та фандому наукової фантастики в 1937–1945 роках.
Походження групи ред.
Як описано в автобіографії Айзека Азімова 1979 року In Memory Yet Green In Memory Yet Green, футуріанці відокремилися від Клубу наукової фантастики Великого Нью-Йорка (очолюваного Семом Московіцем, пізніше впливовим редактором наукової фантастики та істориком) через ідеологічні розбіжності, причому футуріанці бажали взяти більш відверто марксистську політичну позицію. Інші джерела свідчать, що Дональд А. Воллгайм Donald A. Wollheim наполягав на більш лівому напрямку з метою спрямування фанатів до політичного ідеалу, чому Московіц чинив опір. У результаті Воллгайм відокремився від групи Великого Нью-Йорка та заснував Futurians у вересні 1938 року Прихильники Московіца реорганізувалися в Клуб наукової фантастики Queens.
Фредерік Пол у своїй автобіографії "Яким було майбутнє" The Way the Future Was сказав, що походження футуріанців лежить у Лізі наукової фантастики Science Fiction League, заснованій Г’юго Гернсбеком у 1934 році, місцевий осередок якої в Нью-Йорку називався «Бруклінська ліга наукової фантастики» або BSFL на чолі з Г.Г.Кларком .
Воллхейм, Джон Мішель John Michel і Роберт А. В. Лаундс Robert A. W. Lowndes також були членами BSFL. Разом з Полом ці четверо почали називати себе «Квадрумвіратом». Пол, коментуючи той час, сказав: «Ми вчотирьох пройшли маршем з Брукліна до моря, залишивши після себе широкий шрам згорілих клубів. Ми міняли клуби так, як Детройт змінює хвостові плавники, щороку мали новий, а минулорічний був сміттям.".
У той період було кілька назв клубів, перш ніж остаточно зупинитися на футуріанцях. У 1935 році виникла «Ліга наукової фантастики Східного Нью-Йорка» (ENYSFL), пізніше «Незалежна ліга наукової фантастики» (ILSF). У 1936 році виник Міжнародний космічний науковий клуб (ICSC), до якого також залучився Вілл Сікора . Поль потім каже, що «за міркуваннями «Космос» здавалося, що займає трохи більше території, ніж було виправдано, тому ми змінили його на Міжнародну наукову асоціацію (вона теж не була Міжнародною, але також не була науковою)». Тоді ISA було перейменовано в Нью-Йоркське відділення міжнародної наукової асоціації (NYB-ISA).
У 1937 році, після розбрату з Віллом Сікорою та іншими, «Квадрумвірат» заснував Футуріанців. Тоді Сікора разом із Семом Московіцем і Джеймсом В. Тауразі заснував Лігу наукової фантастики Queens . Пізніше QSFL змінився на New Fandom . Пол сказав, що «Новий Фендом» і «Футуріанці» були «залежні від ворожнечі», що «Ніколи ЦРУ чи КДБ не боролися так відважно за душу новонародженої нації, як «Новий Фендом» і «Футуріанці» боролися за наукову фантастику».
Більшість членів групи також мали професійні амбіції в галузі наукової фантастики та суміжних галузей, і колективно були дуже ефективними в досягненні цієї мети, як свідчить список учасників. У якийсь момент на початку 1940-х приблизно половину всіх науково-фантастичних та фантастичних журналів у США редагували футуріанці: Фредерік Пол у філіалі Popular Publications Popular Publications Fictioneers, Inc. ( Astonishing Stories Astonishing Stories and Super-Science Stories ); Роберт Лаундес у Columbia Publications, особливо з наукової фантастики та Future Fiction Future Fiction (хоча протягом наступного десятиліття обов’язки Лаундса розширяться на інші типи художніх журналів у мережі), і Дональд Воллгайм у дуже маргінальному Albing Publications з коротким «Космічні історії» Cosmic Stories та «Зворушливі наукові історії» Stirring Science Stories з обмеженим бюджетом (незабаром Воллгайм перейшов до Avon Books Avon Books Дое «Леслі Перрі» Leslie Perri Баумгардт також працював над назвою романтичної літератури для Альбінга). Більшість із цих проектів мали невеликі редакційні бюджети та частково, а іноді й повністю покладалися на внески інших футуріанців.
Політичні погляди ред.
Під час формування футуріанців Дональд Воллгайм сильно приваблювався комунізмом і вважав, що послідовники наукової фантастики «повинні активно працювати над реалізацією наукового світу-держави як єдиного справжнього виправдання своєї діяльності та існування». Саме з цією метою Воллгайм створив футуріанців, і багато хто з його членів певною мірою цікавилися політичним застосуванням наукової фантастики. Члени футуріанців, у тому числі Воллгайм, Мішель, Лаундс і Коен, ненадовго зацікавилися Технократією, утопічним рухом під проводом Говарда Скотта Howard Scott, і відвідали навчальний курс, хоча пізніше вони назвали Скотта «ненормальним».
Таким чином, група включала прихильників троцкізму, таких як Джудіт Мерріл та інші, яких вважали б крайніми лівими на той час ( Фредерік Поль став членом Комуністичної партії в 1936 році, але вийшов з неї в 1939 році).
Поль у своїй автобіографії «Яким було майбутнє» (англ. «The Way the Future Was») зазначав, що Воллгайм голосував за кандидата в президенти від Республіканської партії Альфреда Лендона в 1936 році.
Члени ред.
- Айзек Азімов
- Еліз Балтер (також відома як Елсі Воллгайм)
- Джеймс Бліш
- Ганнес Бок
- Деніел Берфорд
- Честер Коен
- Розалінда Коен
- Гаррі Доквайлер (він же Дірк Вайлі)
- Джек Гіллеспі
- Вірджинія Кідд
- Деймон Найт
- Сиріл М. Корнблас
- Мері Баєрс (вона ж Мері Корнблас)
- Вальтер Кубілюс
- Дейвід Кайл David Kyle
- Герман Левентман
- Джон Мішель
- Джудіт Мерріл
- [1]Джон Мішель John Michel
- Фредерік Пол
- Леслі Перрі, псевдонім Доріс «Дое» Баумгардт
- Джек Рубінсон
- Артур В. Саха
- Ларрі Т. Шоу Larry T. Shaw
- Річард Вілсон Richard Wilson
- Дональд А. Воллгайм Donald A. Wollheim
Дивись також ред.
Список літератури ред.
- Kyle, David (December 1997). SaM – Fan Forever. Mimosa (21): 7–10. Процитовано 24 Apr 2007.
- efanzines.com, FUTURIAN WAR DIGEST.
- Carr, Terry (1979). Classic Science Fiction: The First Golden Age. Robson Books. ISBN 0-86051-070-0. p. 430
- Knight, Damon (1977). The Futurians. John Day. pp. 47–8
Література ред.
- Айзек Азімов: Пам'ять ще зелена In Memory Yet Green : Автобіографія 1920–1954. Doubleday, Garden City, NY 1979, ISBN 0-385-13679-X .
- Деймон Найт: Футуріанці The Futurians (1977)
- Фредерік Пол: яким було майбутнє : Мемуари The Way The Future Was by Frederik Pohl (1978). Gollancz, Лондон 1979, ISBN 0-575-02672-3 .
- Гаррі Ворнер-молодший Harry Warner, Jr.: Усі наші вчорашні дні : неофіційна історія фанатів наукової фантастики сорокових років. All Our Yesterdays Адвент, Чикаго, 1969 рі
Посилання ред.
- (див. записи у розділах «ФУТУРІЇ» та «БУДИНКИ ФУТУРІЇ»)
- Список статей про футуріанців і старий фендом від Девіда Кайла
- «Московіц, футуріанці та Великий закон про виключення 1939 року», Девід Кайл
- «Караван до зірок» Девіда Кайла