Функтор (програмування)

Фу́нкціональний об'єкт (англ. function object), функтор, об'єкт-функція — концепція в програмуванні, яка передбачає використання об'єкта класу як функції (часто зі збереженням синтаксису виклику).

Використання

Функтори легко використовувати для написання колбеків.

C та C++

В С++ функтор можливо визначити явно чи використати лямбда-вираз із замиканням як анонімний функтор.

Розглянемо приклад функції сортування, яка для порівняння двох елементів використовує колбек-функцію. Програма може мати такий вигляд:

# include <stdlib.h> /* колбек-функція порівняння елементів */ int compare_ints_function(void *A, void *B) {  return *((int *)(A)) < *((int *)(B)); } … /* С декларація функції сортування */ void sort(void *first_item, size_t item_size, void *last_item, int (*cmpfunc)(void *, void *)); … int main(void) {  int items[] = {4, 3, 1, 2};  sort((void *)(items), sizeof(int), (void *)(items + 3), compare_ints_function);  return 0; } 

У C++ замість функції можна використати об'єкт класу в якому перевизначений оператор operator(). Програма може мати такий вигляд:

struct compare_class {  bool operator()(int A, int B) const { return A < B; } }; … // С++ декларація функції сортування template <class ComparisonFunctor> void sort_ints(int* begin_items, int num_items, ComparisonFunctor c); … int main() {  int items[] = {4, 3, 1, 2};  sort_ints(items, sizeof(items)/sizeof(items[0]), compare_class()); } 

Зауваж, що синтаксис передачі колбеку в sort_ints() ідентичний, але в С++ варіанті передається об'єкт а не вказівник на функцію. Під час виклику колбек-функція виконується як і будь-який інший метод і тому має повний доступ до інших методів та полів класу.

C#

У C# функтори реалізовано у вигляді делегатів.

Objective-C

В Objective-C об'єкт-функція створюється шляхом використання класу NSInvocation. Для створення функтора потрібні: сигнатура методу, цільовий об'єкт та вказівник методу (selector). Приклад коду в якому викликається метод buildDocument:

// створення функтора SEL sel = @selector(buildDocument); NSInvocation* inv = [NSInvocation invocationWithMethodSignature:  [self methodSignatureForSelector:sel]]; [inv setTarget:self]; [inv setSelector:sel]; // запустити викликати [inv invoke]; 

Перевага класу NSInvocation в тому що цільовий об'єкт можна змінити після створення екземпляру NSInvocation. Один екземпляр NSInvocation можна перевикористати для виклику на різних об'єктах.