Фрідріх II Серйозний (нім. Friedrich II. der Ernsthafte, нар. 30 листопада 1310 — пом. 18 листопада 1349 року) — 25-й маркграф Майсену, в 1323—1349 роках, 12-й ландграф Тюрингії в 1323—1349 роках. Мав також прізвисько «Худорлявий» (der Magere).
| Фрідріх II Серйозний нім. Dietrich I | |
| |
|---|---|
| 1323 — 1349 | |
| Попередник: | Фрідріх I |
| Наступник: | Фрідріх III |
| |
| 1323 — 1349 | |
| Попередник: | Фрідріх I |
| Наступник: | Фрідріх III |
| Народження: | 30 листопада 1310 Гота |
| Смерть: | 18 листопада 1349 замок Вартбург |
| Поховання: | Altzella Abbeyd |
| Країна: | Німеччина |
| Рід: | Веттіни |
| Батько: | Фрідріх I |
| Мати: | Єлизавета Лобдебург-Арнсгауґк |
| Шлюб: | Matilda of Bavaria, Margravine of Meissend |
| Діти: | 5 синів і 4 доньки |
| Медіафайли у Вікісховищі |
Життєпис ред.
Походив з династії Веттінів. Син Фрідріха I, марграфа Майсену іландграфа Тюрингії, від його другої дружини Єлизавети Лобдебург-Арнсгауґк. Народився 1310 року в місті Гота. 1315 року після смерті старшого зведеного брата Фрідріха Кульгавого став спадкоємцем батька. У 1321 року після інсульту батька Тбрингія і Майсен фактично керувалися матір'ю. 1323 році після смерті Фрідріха I успадкував усі його землі, проте суто номінально (фактично керування продовжувала здійснювати Єлизавета). Реальну владу перебрав лише у 1329 році.
У 1338 році з метою приборкання дрібних феодалів та землевласників, а також своїх васалів Тюрингії, Фрідріх II оголосив мирну декларацію. Це викликало внутрішнє збурення. Втім правитель продовжував політику на зміцнення свого становища в Тюрингії. З 1339 року став карбувати срібний майсенський гріш за зразком празького.
У 1342 році проти Фрідріха II виступили його васали — графи Шварцбургу, Веймар-Орламюнде й Гонштайну. Тому війна отримала назву графської. До ворогів Веттіна доєднали фогти Гери й Плауена, майнцький архієпископ Генріх III Фірнебург. На бік Фрідріха II стало місто Ерфурт. До 1345 року оружно та дипломатією Веттін зумів здолати своїх ворогів, більшість графів втратили імперський статус й визнали владу Фрідріха II.
У 1346 році після смерті імператора Людвіга IV Віттельсбаха відкинув пропозицію боротися за корону, не сподіваючись на широку підтримку в Німеччині. У 1347 році на виборах короля Німеччини підтримав кандидатуру Карла Люксембурга. 1348 року в Бауцені уклав з останнім союзний договір. Помер у 1349 році, поховано в цистерціанському монастирі Альтцелла (місто Носсен). Йому спадкував син Фрідріх III.
Родина ред.
Дружина — Матильда (Мехтильда), донька Людвіга IV Віттельсбаха, імператора Священної Римської імперії
Діти:
- Єлизавета (1329—1375), дружина Фрідріха V Гогенцоллерна, бургграфа Нюрнбергу
- Фрідріх (1330)
- Фрідріх (1332—1381), маркграф Майсену і ландграф Тюрингії
- Балтазар (1336—1406), маркграф Майсену і ландграф Тюрингії
- Беатриса (1339—1399), дружина Бернгарда IV Анхальт-Бернбургу
- Людвіг (1341—1382), архієпископ Майнцький в 1373—1381 роках, архієпископ Магдебурзький 1381—1383 роках
- Вільгельм (1343—1407), маркграф Майсену, ландграф Тюрингії
- Анна (1345—1363), черниця в Зайсліце
- Клара (1345)
Джерела ред.
- Harald Schieckel: Friedrich II. der Ernsthafte. In: Neue Deutsche Biographie (NDB). Band 5, Duncker & Humblot, Berlin 1961, ISBN 3-428-00186-9, S. 520
- Rogers, Clifford J. (2010). The Oxford Encyclopedia of Medieval Warfare and Military Technology, Volume 3. Oxford: Oxford University Press. p. 190. ISBN 978-0195334036.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Фрідріх II (маркграф Майсену) |