Франсуа-Андре Венса́н (фр. François-André Vincent; 30 грудня 1746, Париж — 4 серпня 1816, Париж) — французький художник, син швейцарського художника, що влаштувався у Франції Франсуа Елі Венсана (1708—1790).
Франсуа-Андре Венсан | |
---|---|
фр. François-André Vincent | |
| |
Народження | 30 грудня 1746[…] Париж, Королівство Франція |
Смерть | 3 серпня 1816[…] (69 років) |
Париж, Франція | |
Поховання | |
Країна | Франція |
Жанр | історичний живопис і портретний живописd |
Навчання | Академія Святого Луки[d] і Королівська академія живопису і скульптури |
Діяльність | художник |
Вчитель | François-Élie Vincentd і Joseph-Marie Viend |
Відомі учні | Франсуа Піко, Henri-François Riesenerd, Орас Верне і Antoine Dubostd |
Працівник | Національна вища школа красних мистецтв і Політехнічна школа |
Член | Академія красних мистецтв Франції |
Твори | Q17582497? і Portrait of a Mand |
Батько | François-Élie Vincentd |
У шлюбі з | Аделаїда Лабіль-Жияр |
Нагороди | |
| |
Франсуа-Андре Венсан у Вікісховищі |
Життя та творчість ред.
Першим його учителем малювання був батько, потім навчався у художника Жозефа-Марії В'єна. Після закінчення навчання поїхав до Італії, де в 1768 рік завоював Римська премія Римську премію. Повернувшись до Франції, удосконалював свою майстерність у Французька академія у 1771—1775 роках. У 1790 ріку Венсан став придворним художником короля Людовика XVI. Через два роки він — професор Королівської академії живопису і скульптури. У 1795 рік Венсан став співзасновником французької Академія образотворчих мистецтв (Франція) Академії образотворчих мистецтв]. Поряд з такими художниками, як Жак-Луї Давід і Жан-Оноре Фраґонар, Венсан належав до неокласицизм неокласичному напрямку в живописі.
У 1792—1796 ріках Венсан жив зі своєю давньою подругою, художницею Аделаїдою Лабіль-Жияр, в їхньому спільному будинку поблизу Парижа в департаменті Сіна і Марна. У травні 1793 року Аделаїда, після багатьох років бюрократичних перепон, нарешті розлучилася зі своїм колишнім чоловіком, фінансовим чиновником Ніколя Жияром, і в червні 1799 а вийшла заміж за Венсана. На старості він часто хворів, і тому ледве був здатний малювати.
Мав учнів, серед яких слід назвати таких, як П'єр-Ноласк Бержере, Шарль Тевенен, Поль Ландо, Ізабель Пенсон і Франсуа Жозеф Гейм.
Література ред.
- Thieme-Becker, Allgemeines Lexikon der bildenden Künstler von der Antike bis zur Gegenwart, Leipzig: Seemann, 1907—1950; Taschenbuchausgabe: München: DTV (1992) ISBN 3-423-05908-7
Галерея ред.
Примітки ред.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ François-André Vincent
- ↑ François-André Vincent — 2006.
- Moiroux J. Le cimetière du Père-Lachaise — Paris: 1908. — P. 344.
- artist list of the National Museum of Sweden — 2016.