Франкфуртський міський тунель — двоколійний залізничний тунель стандартної колії у Франкфурті-на-Майні, який є центральною дистанцією місцевої мережі Франкфуртської міської електрички.
| Міський тунель | |
| Дата створення / заснування | 1978 |
|---|---|
| Країна | Німеччина |
| Адміністративна одиниця | Франкфурт-на-Майні |
| Власник | Deutsche Bahn |
| Обмеження швидкості | 22 метр на секунду |
| Оператор | DB Netzd |
| Дата офіційного відкриття | 1978 |
| Проходить над/під | Майн, Frankfurt City Link Lined, Frankfurt–Hanau (south bank) railwayd і Frankfurt (Main) Süd–Aschaffenburg Hbf railwayd |
| Максимальний похил | 40 ‰ |
| Ширина колії | європейська колія |
| Довжина або відстань | 6,36 км |
| Номер залізничної лінії | 3681, 3682 і 3680 |
Маршрут тунелю проходить під центром міста Франкфурт, розташованим на правому березі Майну, потім проходить під річкою і розгалужуються на дві гілки на її лівому березі — східну гілку в напрямку Оффенбаха і західну гілку в напрямку Франкфурт-на-Майні-Південний. Довжина тунелю з урахуванням східної гілки становить 6 км — і 5,5 км з урахуванням західної гілки.
Центр міста — від Франкфурт-на-Майні-Головний до Констаблервахе ред.
28 травня 1978 року була відкрита перша черга тунелю до Франкфурт-Гауптвахе[en]. Лінії S-Bahn від Taunus-Eisenbahn[en] (S1), Main-Lahn-Bahn[en] (S2), Limesbahn[en] (S3), Kronberger Bahn[en] (S4), Homburger Bahn[en] (S5) та Main-Weser-Bahn[en] (S6) були під'єднані до тунелю приблизно за 500 м на схід від станції Франкфурт-на-Майні-Головний. Приблизно через 500 м тунель веде під вхідну будівлю головного вокзалу і досягає чотирисмугової підземної частини вокзалу. Пізніше була додана лінія Mainbahn під номером S14, сьогоднішня S8.
Після головного залізничного вокзалу тунель пролягає на північний схід під станційним районом і менше ніж через 700 м досягає станції Таунузанлаге, побудованої на місці старих міських стін біля Старої опери та веж-близнюків Deutsche Bank[en]. Потім тунель повертає на схід, приблизно через 250 м з’єднується з тунелем С франкфуртського штадтбану, який був побудований разом із міським тунелем під Фресгассом (пішохідні вулиці Кальбехер-Гассе та Гроссе-Бокенгаймер-штрассе) до Гауптвахе. У 1983 році було завершено розширення тунелю на 600 м на схід до тимчасової кінцевої зупинки Франкфурт-Констаблервахе[en] під Цайлем[en].
Тунель має частоту руху поїздів приблизно 28 поїздів на годину в кожному напрямку, тобто один поїзд кожні дві хвилини. У годину пік частота становить приблизно один поїзд кожні дві хвилини.
31 липня — 18 серпня 2006 року було відремонтовано найстарішу, майже тридцятирічну західну дистанцію тунелю до Констаблервахе, в т.ч. замінено 30 стрілочних переводів. Вартість реконструкції склала приблизно 15 мільйонів євро .
Тунель під Майном ред.
Наступний великий етап будівництва відбувся в 1990 році, коли лінію було продовжено в південно-східному напрямку. Станція Франкфурт-Остендштрасе[en] була побудована між вулицями Ганауер-Ландштрасе та Остендштрасе. 300 м далі на південь тунель перетинає Майн. Тунель був побудований методом зануреної труби. За Майном, тунель розгалужується: одна лінія прямує в напрямку Заксенхаузена , де вона проходить під старим містом Заксенхаузен[en] до Франкфурт-Локальбангоф[en], а потім виходить на поверхню де з'єднується із залізницю Франкфурт Шлахтоф — Ганау та прямує до станції Франкфурт-на-Майні-Південний. Тоді на станції Франкфурт-Південний збудували пересадний вузол між S-Bahn, пасажирськими та міжміськими поїздами, трамваями та маршрутом A франкфуртського U-Bahn.
Друга дистанція, яка була завершена в 1992 році, відгалужується на схід, після проходу під Майном, у напрямку Франкфурт-Мюльберг[en]. Потім лінія виходить на поверхню на кілька кілометрів до наступної станції Оффенбах-Кайзерлей, де починається Оффенбахський міський тунель.
Примітки ред.
- . eurailpress.de. Архів оригіналу за 27 вересня 2007. Eurailpress vom 2. Januar 2007.
Посилання ред.
- Construction work information of Deutsche Bahn {{subst:}}(нім.)