www.wikidata.uk-ua.nina.az

Фрай Отто Фрай Пауль Отто нім Frei Paul Otto 31 травня 1925 9 березня 2015 німецький архітектор Фрай Пауль ОттоFrei Paul

Фрай Отто

Фрай Пауль Отто (нім. Frei Paul Otto; 31 травня 1925 — 9 березня 2015) — німецький архітектор.

Фрай Пауль Отто
Frei Paul Otto
нім. Frei Otto
Дах Олімпійського стадіону в Мюнхені - один з найвизначніших проєктів Фрая Пауля Отто
Народження 31 травня 1925(1925-05-31)
Зігмарd, Amtshauptmannschaft Chemnitzd, Округ Хемніцd, Саксонія
Смерть 9 березня 2015(2015-03-09) (89 років)
Країна  Німеччина
Навчання Берлінський технічний університет і Архітектурна школа архітектурної асоціаціїd
Діяльність архітектор, викладач університету, інженер-будівельник, письменник
Праця в містах Мюнхен
Архітектурний стиль хай-тек
Найважливіші споруди Олімпійський стадіон
Членство Берлінська академія мистецтв
Заклад Штутгартський університет, Берлінський технічний університет і Університет Вашингтона в Сент-Луїсіd
Нагороди
Praemium Imperiale (2006)
Прітцкерівська премія (2015)
Сайт freiotto.com
 Фрай Отто у Вікісховищі
Багатофункціональне приміщення «Мультигалле» в Мангаймі
Зовнішні зображення
Фотографія Фрая Отто

Здобув світове визнання як творець тентових та мембранних конструкцій, які застосовував у своїх спорудах.

Біографія Редагувати

Фрай Пауль Отто народився 31 травня 1925 року в місті Зігмар, нині район Хемніца, Німеччина. Незвичне ім'я Фрай (досл: вільний) обрала для нього матір, оскільки це слово було її життєвим девізом. Батьки Фрая Отто були членами промислової спілки «Німецький веркбунд». Спершу Фрай Отто хотів стати скульптором, як його батько. У торговій школі (Handelsschule) Фрай завдяки своєму вчителю познайомився з планеризмом та авіамоделюванням. Він успішно здав іспит на право літати на планері. Готуючись до цього іспиту Фрай Отто багато вивчив про легкі конструкції та мембрани, напнуті на рамах — у пізніші роки це знання, з часом значно поглиблене, він використовував в своїх архітектурних проєктах.

Вивчав архітектуру в Берлінському технічному університеті. В кінці Другої світової війни воював як льотчик-винищувач.

У Нюрнбергу він потрапив у полон. Був інтернований у французький табір для військовополонених в місті Шартр. Під час перебування в таборі Фрай Отто мав нагоду щодня милуватися легкими конструкціями готичного Шартрського собору, архітектура якого, безперечно, вплинула на наступні проєкти Фрая Отто. Під час будівництва цього табору йому вдалося проявити себе в ролі інженера-конструктора, Фрай Отто запропонував кілька проєктів будівель з полегшених конструкцій, які були реалізовані (зокрема — намети для укриття).

1948 року Фрай Отто продовжив навчання в Берлінському технічному університеті. 1950 року він одержав факультетську стипендію й цілий навчальний рік мав можливість стажуватися в США, де зустрічався з такими архітекторами, як Еріх Мендельсон, Людвіг Міс ван дер Рое, Ріхард Нойтра та Френк Ллойд Райт. З Людвігом Місом ван дер Рое в нього зав'язалися дружні стосунки.

1952 року Фрай Отто почав свою архітектурну діяльність із заснування власного архітектурного бюро в Целендорфі (Берлін). 1954 року він опублікував свою докторську дисертацію під назвою «Підвісний дах» (Das hängende Dach).

1964 року Отто заснував Інститут легких конструкцій Штутгартського університету та очолював його як на посаді професора аж до виходу на пенсію. На пенсії продовжив активну роботу як архітектор та інженер-консультант.

Помер 9 березня 2015 року.

Вибрані проєкти Редагувати

  • 1955: Музичний павільйон у формі чотирикутного вітрила на Федеральній садовій виставці в Касселі.
  • 1957: Павільйон Танцбруннен, Рейнський парк у Кельні.
  • 1963: Церква Святого Луки в районі Гролланд міста Бремена — разом з Карстеном Шреком.
  • 1967: Павільйон Західної Німеччини на Експо-67 у Монреалі (демонтовано).
  • 1968: Рухомий дах над руїнами монастиря в Бад-Герсфельді.
  • 1971: Церква Бонгеффера в районі Гухтінг міста Бремена — разом з Карстеном Шреком.
  • 1972: Дах Олімпійського стадіону у Мюнхені.
  • 1974: Конференццентр у місті Мекка — разом з Рольфом Гутбродом.
  • 1975: «Мультигалле» в Маннгаймі.
  • 1980: Вольєр на 5000 м² в зоопарку Геллабрун (Мюнхен).
  • 1985: Будівля «Tuwaiq Palace» в Ер-Ріяді (Саудівська Аравія) — спільно з бюро Гапполда.
  • 1988: Виробничий павільйон для меблевої фірми Вілкган в місті Бад-Мюндер-ам-Дайстер
  • 2000: Дах японського павільйону на Expo 2000 у Ганновері.
  • 2000: Співробітництво у проєкті нового залізничного вокзалу Штуттгарт 21.
  • 2000: «Круглі намети» в Леонберзі (багатошарові мембранні конструкції)
  • 2004: Проєкт «парасольок» для Замкової площі в Штуттгарті.

Визнання Редагувати

Галерея Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118590812 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. Martin Schuster: Seminararbeit Designgeschichte: Frei Otto. [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.] In: Universität Stuttgart, 1997.
    Dieter Wunderlich: Biografie Frei Otto. [ 9 травня 2016 у Wayback Machine.] 2006/2007.
  3. Martin Schuster: Seminararbeit Designgeschichte: Frei Otto. Einleitung. [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.] In: Universität Stuttgart, aufgerufen am 12. März 2015.
  4. Fertigungspavillons der Firma Wilkhahn in Bad Münder. [ 25 лютого 2017 у Wayback Machine.] In: Architekturmuseum der Technischen Universität München|Architekturmuseum der TU München, виставка «Frei Otto — Leicht bauen, natürlich gestalten» 2005.
  5. Großer BDA-Preis. [ 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] In: Bund Deutscher Architekten (BDA)

Література Редагувати

  • Conrad Roland: Frei Otto — Spannweiten. Ideen und Versuche zum Leichtbau. Ein Werkstattbericht von Conrad Roland. Ullstein, Berlin, Frankfurt/Main und Wien 1965.
  • Winfried Nerdinger (Hrsg.): Frei Otto. Complete Works. Lightweight Construction — Natural Design. Birkhäuser Verlag für Architektur, Basel, Boston, Berlin, Architekturmuseum der Technischen Universität München 2005, ISBN 978-3-7643-7231-6
  • Frei Otto, Bodo Rasch: Finding Form: Towards an Architecture of the Minimal, 1996, ISBN 3930698668
  • Philip Drew, «Frei Otto; Form and Structure», 1976, ISBN 0258970537, ISBN 978-0258970539
  • Philip Drew, «Tensile Architecture», 1979, ISBN 025897012X, ISBN 978-0258970126

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Фрай Отто
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Fraj Paul Otto nim Frei Paul Otto 31 travnya 1925 9 bereznya 2015 nimeckij arhitektor Fraj Paul OttoFrei Paul Ottonim Frei OttoDah Olimpijskogo stadionu v Myunheni odin z najviznachnishih proyektiv Fraya Paulya OttoNarodzhennya 31 travnya 1925 1925 05 31 Zigmard Amtshauptmannschaft Chemnitzd Okrug Hemnicd SaksoniyaSmert 9 bereznya 2015 2015 03 09 89 rokiv Leonberg Beblingen Shtutgart Baden Vyurtemberg Nimechchina 1 Krayina NimechchinaNavchannya Berlinskij tehnichnij universitet i Arhitekturna shkola arhitekturnoyi asociaciyidDiyalnist arhitektor vikladach universitetu inzhener budivelnik pismennikPracya v mistah Myunhen 1 Arhitekturnij stil haj tekNajvazhlivishi sporudi Olimpijskij stadionChlenstvo Berlinska akademiya mistectvZaklad Shtutgartskij universitet Berlinskij tehnichnij universitet i Universitet Vashingtona v Sent LuyisidNagorodi Praemium Imperiale 2006 Pritckerivska premiya 2015 Sajt freiotto com Fraj Otto u VikishovishiBagatofunkcionalne primishennya Multigalle v MangajmiZovnishni zobrazhennyaFotografiya Fraya OttoZdobuv svitove viznannya yak tvorec tentovih ta membrannih konstrukcij yaki zastosovuvav u svoyih sporudah Zmist 1 Biografiya 2 Vibrani proyekti 3 Viznannya 4 Galereya 5 Primitki 6 Literatura 7 PosilannyaBiografiya RedaguvatiFraj Paul Otto narodivsya 31 travnya 1925 roku v misti Zigmar nini rajon Hemnica Nimechchina Nezvichne im ya Fraj dosl vilnij obrala dlya nogo matir oskilki ce slovo bulo yiyi zhittyevim devizom 2 Batki Fraya Otto buli chlenami promislovoyi spilki Nimeckij verkbund Spershu Fraj Otto hotiv stati skulptorom yak jogo batko U torgovij shkoli Handelsschule Fraj zavdyaki svoyemu vchitelyu poznajomivsya z planerizmom ta aviamodelyuvannyam Vin uspishno zdav ispit na pravo litati na planeri Gotuyuchis do cogo ispitu Fraj Otto bagato vivchiv pro legki konstrukciyi ta membrani napnuti na ramah u piznishi roki ce znannya z chasom znachno pogliblene vin vikoristovuvav v svoyih arhitekturnih proyektah Vivchav arhitekturu v Berlinskomu tehnichnomu universiteti V kinci Drugoyi svitovoyi vijni voyuvav yak lotchik vinishuvach U Nyurnbergu vin potrapiv u polon Buv internovanij u francuzkij tabir dlya vijskovopolonenih v misti Shartr Pid chas perebuvannya v tabori Fraj Otto mav nagodu shodnya miluvatisya legkimi konstrukciyami gotichnogo Shartrskogo soboru arhitektura yakogo bezperechno vplinula na nastupni proyekti Fraya Otto Pid chas budivnictva cogo taboru jomu vdalosya proyaviti sebe v roli inzhenera konstruktora Fraj Otto zaproponuvav kilka proyektiv budivel z polegshenih konstrukcij yaki buli realizovani zokrema nameti dlya ukrittya 1948 roku Fraj Otto prodovzhiv navchannya v Berlinskomu tehnichnomu universiteti 1950 roku vin oderzhav fakultetsku stipendiyu j cilij navchalnij rik mav mozhlivist stazhuvatisya v SShA de zustrichavsya z takimi arhitektorami yak Erih Mendelson Lyudvig Mis van der Roe Rihard Nojtra ta Frenk Llojd Rajt Z Lyudvigom Misom van der Roe v nogo zav yazalisya druzhni stosunki 1952 roku Fraj Otto pochav svoyu arhitekturnu diyalnist iz zasnuvannya vlasnogo arhitekturnogo byuro v Celendorfi Berlin 1954 roku vin opublikuvav svoyu doktorsku disertaciyu pid nazvoyu Pidvisnij dah Das hangende Dach 3 1964 roku Otto zasnuvav Institut legkih konstrukcij Shtutgartskogo universitetu ta ocholyuvav jogo yak na posadi profesora azh do vihodu na pensiyu Na pensiyi prodovzhiv aktivnu robotu yak arhitektor ta inzhener konsultant Pomer 9 bereznya 2015 roku Vibrani proyekti Redaguvati1955 Muzichnij paviljon u formi chotirikutnogo vitrila na Federalnij sadovij vistavci v Kasseli 1957 Paviljon Tancbrunnen Rejnskij park u Kelni 1963 Cerkva Svyatogo Luki v rajoni Grolland mista Bremena razom z Karstenom Shrekom 1967 Paviljon Zahidnoyi Nimechchini na Ekspo 67 u Monreali demontovano 1968 Ruhomij dah nad ruyinami monastirya v Bad Gersfeldi 1971 Cerkva Bongeffera v rajoni Guhting mista Bremena razom z Karstenom Shrekom 1972 Dah Olimpijskogo stadionu u Myunheni 1974 Konferenccentr u misti Mekka razom z Rolfom Gutbrodom 1975 Multigalle v Manngajmi 1980 Volyer na 5000 m v zooparku Gellabrun Myunhen 1985 Budivlya Tuwaiq Palace v Er Riyadi Saudivska Araviya spilno z byuro Gappolda 1988 Virobnichij paviljon dlya meblevoyi firmi Vilkgan v misti Bad Myunder am Dajster 4 2000 Dah yaponskogo paviljonu na Expo 2000 u Gannoveri 2000 Spivrobitnictvo u proyekti novogo zaliznichnogo vokzalu Shtuttgart 21 2000 Krugli nameti v Leonberzi bagatosharovi membranni konstrukciyi 2004 Proyekt parasolok dlya Zamkovoyi ploshi v Shtuttgarti Viznannya Redaguvati1967 Berlinska mistecka premiya v galuzi arhitekturi 1974 Medal Tomasa Dzheffersona v galuzi arhitekturi 1980 ta 1998 premiya Aga hana v arhitekturi 1982 Velika premiya Spilki nimeckih arhitektoriv 5 1990 Premiya Honda 1996 Premiya Volfa v galuzi arhitekturi 2000 Specialna premiya VII Mizhnarodnogo biyennale arhitekturi za zhittyevij dorobok 2005 Zolota medal Korolivskogo Institutu Britanskih Arhitektoriv 2006 Orden Za zaslugi pered Federativnoyu Respublikoyu Nimechchina 2006 Praemium Imperiale Svitova kulturna premiya pam yati jogo imperatorskoyi velichnosti princa Takamacu 2013 Arhitekturna premiya Nike 2015 Pritckerivska premiya Galereya Redaguvati nbsp Paviljon Tancbrunnen Rejnskij park u Kelni 1957 nbsp Dzvinicya cerkvi Shenev Berlin Celendorf 1960 nbsp Cerkva Svyatogo Luki v rajoni Grolland mista Bremena razom z Karstenom Shrekom 1963 64 nbsp Paviljon Zahidnoyi Nimechchini na Ekspo 67 u Monreali demontovano 1967 nbsp Cerkva Bongeffera v rajoni Guhting mista Bremena razom z Karstenom Shrekom 1971 nbsp Dah Olimpijskogo stadionu u Myunheni 1972 Primitki Redaguvati a b Deutsche Nationalbibliothek Record 118590812 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Martin Schuster Seminararbeit Designgeschichte Frei Otto Arhivovano 3 bereznya 2016 u Wayback Machine In Universitat Stuttgart 1997 Dieter Wunderlich Biografie Frei Otto Arhivovano 9 travnya 2016 u Wayback Machine 2006 2007 Martin Schuster Seminararbeit Designgeschichte Frei Otto Einleitung Arhivovano 3 bereznya 2016 u Wayback Machine In Universitat Stuttgart aufgerufen am 12 Marz 2015 Fertigungspavillons der Firma Wilkhahn in Bad Munder Arhivovano 25 lyutogo 2017 u Wayback Machine In Architekturmuseum der Technischen Universitat Munchen Architekturmuseum der TU Munchen vistavka Frei Otto Leicht bauen naturlich gestalten 2005 Grosser BDA Preis Arhivovano 2 kvitnya 2015 u Wayback Machine In Bund Deutscher Architekten BDA Literatura RedaguvatiConrad Roland Frei Otto Spannweiten Ideen und Versuche zum Leichtbau Ein Werkstattbericht von Conrad Roland Ullstein Berlin Frankfurt Main und Wien 1965 Winfried Nerdinger Hrsg Frei Otto Complete Works Lightweight Construction Natural Design Birkhauser Verlag fur Architektur Basel Boston Berlin Architekturmuseum der Technischen Universitat Munchen 2005 ISBN 978 3 7643 7231 6 Frei Otto Bodo Rasch Finding Form Towards an Architecture of the Minimal 1996 ISBN 3930698668 Philip Drew Frei Otto Form and Structure 1976 ISBN 0258970537 ISBN 978 0258970539 Philip Drew Tensile Architecture 1979 ISBN 025897012X ISBN 978 0258970126Posilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Fraj OttoFraj Otto v archINFORM Oficijnij sajt Fraya Paulya Otto Arhivovano 29 kvitnya 2011 u Wayback Machine Frei Paul Otto angl Architekt von internationalem Renommee nim Ausstellung des Architekturmuseums zu Frei Otto Arhivovano 25 bereznya 2013 u Wayback Machine nim Japan Pavilion Expo 2000 About the roof structure Arhivovano 18 zhovtnya 2006 u Wayback Machine SL Rasch GmbH Homepage Arhivovano 14 veresnya 2019 u Wayback Machine Last recorded interview with Frei Otto about his life and receiving the Pritzker Prize Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Fraj Otto amp oldid 35119807