| Було запропоновано об'єднати цю статтю або розділ з Словосполучення, але, можливо, це варто додатково обговорити. Пропозиція з грудня 2017. |
Фра́за — (від грец. phrásis — вираження), основна одиниця мови; синтактико-фонетичне ціле, що має синтаксичну структуру, смислову закінченість та інтонаційну оформленість. Кордонами Фрази є паузи, а також певні інтонаційні ознаки, що вказують на її закінчення. Розпадається на такти (синтагми), які складаються з фонетичних слів і складів. Усередині фрази діють правила фонетичного стику її компонентів. Інколи поняття «Фраза», уживається як синонім поняття пропозиції або як позначення будь-якої фонетико-синтаксичної єдності між двома паузами.
Також термін Фраза має такі визначення:
- Лінгвістичне висловлювання, що становить смислову та інтонаційну єдність.
- Стійкий умовний вираз, ходячий вислів.
- Пишномовний нещирий вислів, позбавлений внутрішнього змісту, або такий, що прикриває брехливість твердження, непорядність вчинку і т.ін.; марнослів'я.
Інтонаційно речення складається з однієї або декількох фраз. Іноді вважають, що фраза може складатися з декількох речень.
Посилання
- Фраза // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 546.
| Ця стаття не містить посилань на джерела. (жовтень 2013) |