Флегмо́на (лат. phlegmone від грец. φλεγμονή — «жар», «запалення») — розлите гнійне запалення м'яких тканин, що характеризується їх просяканням гноєм з тенденцією до швидкого поширення й залучення до процесу прилеглих м'язів, сухожиль, жирової клітковини.
Флегмона | |
---|---|
Класифікація та зовнішні ресурси | |
МКХ-10 | L03 |
MeSH | D002481 |
Phlegmon у Вікісховищі |
Флегмону у внутрішньому шарі шкіри англійською називають cellulitis — українською цей термін іноді перекладають як целюліт (проте слово целюліт також (і, можливо, навіть частіше) уживають в іншому значенні: англ. cellulite — т. зв. синдром апельсинової шкірки).
Загальна характеристика Редагувати
На відміну від абсцесу, при якому є вогнище гнійного запалення, відмежоване від навколишніх тканин так званою піогенною мембраною, флегмона не має тенденції до обмеження.
Класифікація Редагувати
Залежно від шарів, уражених флегмоною Редагувати
- Підшкірна
- Субфасціальна
- Міжм'язова
Залежно від локалізації Редагувати
- Флегмона середостіння
- Флегмона заочеревинного простору
- Флегмона грудної стінки
Флегмона може розвиватися в будь-якій частині тіла, а при бурхливому розвитку охоплювати ряд анатомічних областей, наприклад, стегнову, сідничну, поперекову тощо.
Етіологія Редагувати
Збудниками хвороби є стрептококи, кишкова паличка, протей, анаеробні і гнильні мікроорганізми.
Патогенез Редагувати
Зараження відбувається найчастіше через рани. Протягом першої ж доби відзначається підвищення температури, біль та утворення серозного ексудату. Надалі місцево спостерігається серозна інфільтрація тканин, але на 2-3-й день (залежно від виду мікробних асоціацій) з'являються серозно-гнійні (стрептококи), гнійні (стафілококи) або іхорозні (гнійна інфекція) виділення. Область інфікування і сусідні тканини інфільтровані, набряклі, шкіра почервоніла. Є біль при пальпації в цій же зоні. Виділення з рани стає брудно-коричневим, набуває неприємного запаху. Якщо в гнійному секреті розпочинається газоутворення, говорять про газову флегмону, яку не потрібно плутати з анаеробною газовою інфекцією. Якщо не вжити відповідних заходів (великі розрізи для розтину сполучнотканинних просторів, видалення гною і некротичних тканин), то запально-некротичний процес прогресуватиме.
Ускладнення Редагувати
У ряді випадків перебіг захворювання може бути блискавичним зі швидким прогресуванням запалення, сепсисом, може виникнути небезпека ерозії артерії (кровотеча), гнійного тромбофлебіту і тромбоемболії легеневої артерії.
Лікування Редагувати
Лікування флегмони проводять спочатку хірургічним шляхом: розкривають запалену ділянку тканини, дренують гній і промивають порожнину флегмони дезинфікуючим розчином. При необхідності призначають внутрішньом'язово антибіотики широкого спектра дії. Необхідні ретельні щоденні перев'язки з оглядом рани для попередження можливого рецидиву.
Прогноз Редагувати
При флегмоні прогноз залежить від багатьох факторів, наприклад збудника, стану організму, як швидко розпочато адекватне лікування та інші.
Див. також Редагувати
Посилання Редагувати
- Флегмона стегна на тлі спонтанного гіпотиреозу на Medicine Internal
- Флегмона, симптоми і лікування флегмони на medio.org.ua[недоступне посилання з липня 2019][недоступне посилання з 2018-21-01]
- [недоступне посилання з 2018-21-01]
Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. (грудень 2019) |