www.wikidata.uk-ua.nina.az

Федосєєв Валеріан Олександрович портрет Народився 25 серпня 1910 1910 08 25 Самарська губернія Російська імперіяПомер 16

Федосєєв Валеріан Олександрович

Федосєєв Валеріан Олександрович
Народився 25 серпня 1910(1910-08-25)
Самарська губернія, Російська імперія
Помер 16 лютого 1980(1980-02-16) (69 років)
Одеса, Українська РСР, СРСР
Діяльність науковець
Alma mater Одеський державний університет
Галузь фізик
Заклад ОНУ ім. І. І. Мечникова
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор фізико-математичних наук
Нагороди
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Федосєєв.

Федосєєв Валеріан Олександрович (25 серпня 1910, с. Катеринівка, Самарська губернія, Російська імперія — 1980, Одеса, УРСР, СРСР) — радянський фізик. Доктор фізико-математичних наук, професор (1963), проректор з наукової роботи Одеського державного університету (нині — Одеський національний університет імені І. І. Мечникова.

Біографія ред.

Валеріан Олександрович Федосєєв народився 25 серпня 1910 р. у с. Катеринівка Самарської губернії у родині вчителів сільської навчальної школи. У 1926 р. він вступив до Саратовського університету на фізико-технічне відділення, але пішов з 3-го курсу за станом здоров’я і виїхав у Туркменську РСР за порадою лікарів.

В. Федосєєв працював завідувачем лабораторії 32-ї стрілецької дивізії в Саратові (1927-1928), вчителем школи 2-го ступеня у м. Мари Туркменської РСР (1929-1930), асистентом (з 1930 р.), доцентом кафедри фізики сільгоспінституту в Ашхабаді (1933-1935). У 1933 р. атестаційна комісія присудила йому звання доцента за досягнення в галузі наукових досліджень. З 1936 по 1941 р. В. О. Федосєєв – доцент кафедри фізики педінституту в Ашхабаді. Одночасно за сумісництвом з 1932 р. до 1939 р. був директором Інституту дощу. У 1939 р. перейшов у фізико-технічну лабораторію Туркменського філіалу Академії наук СРСР, яка стала основним місцем роботи з 1941 р.

1943 р. В. О. Федосєєв захистив кандидатську дисертацію на тему: «Випарювання краплин», а у 1944 р. одержав запрошення на роботу в Одеський університет (нині – Одеський національний університет імені І. І. Мечникова), в якому почав працювати з 1 вересня 1944 р. на посаді завідувача кафедри електроніки. У 1946 р. В. О. Федосєєва затверджено на посаді завідувача кафедри електрофізики. З червня 1950 р. він перейшов на кафедру молекулярних і теплових процесів вже доцентом. В червні 1961 р., за спеціальним дозволом ВАК СРСР, він захистив докторську дисертацію з горіння металів у дисперсному вигляді, а через два роки одержав атестат професора. З 1961 р. по 1963 р. В. О. Федосєєв виконував обов’язки завідувача кафедри загальної і молекулярної фізики. З 1963 р. до 1979 р. завідував кафедрою теплофізики, з 1979 р. до лютого 1980 р. був професором кафедри теплофізики.

Помер В. О. Федосєєв 16 лютого 1980 р. в Одесі.

Наукова діяльність ред.

Професор В. О. Федосєєв надрукував більше 150 наукових праць. За його сценарієм знято документальний фільм про Проблемну лабораторію фізики аеродисперсних систем.

В. О. Федосєєв – засновник наукової школи з випаровування і горіння речовини в дисперсному вигляді. У 1931 р. В. О. Федосєєв брав активну участь в організації робіт з експериментальної метеорології, очолюючи Ашхабадську філію інституту експериментальної метеорології. У 1933-1934 рр. В. О. Федосєєв здійснив вплив на природні хмари гігроскопічними аерозолями з метою стимулювання дощу. Ці досліди важливі не тільки як перший в історії метод штучного впливу на хмари, але й є доведенням можливості ланцюгового процесу утворення опадів з «теплих» хмар, оскільки на другій стадії опади не вміщували в собі помітної кількості використаного гігроскопічного реагенту. Після переїзду в 1944 р. до Одеси В. Федосєєв продовжив свої дослідження з фізики водяного аерозолю. З керованої ним лабораторії фізики аеродисперсних систем вийшов ряд робіт, присвячених кінетиці випаровування краплин, коагуляції та ізотермічній перегонці у водяному тумані, взаємодії краплин, що випаровуються.

На початку 50-х років В. О. Федосєєв запропонував високоефективний спосіб диспергування перегрітої рідини і на його основі побудував і випробував у промислових умовах новий засіб генерування потужних хвиль аерозолю (застосовуються в сільському господарстві та виробництві, лісовій справі та ін.). З середини 50-х рр. В. О. Федосєєв розширив свої дослідження в галузі фізики аеродисперсних систем, додавши в їх сферу високотемпературні процеси в аерозолях. Розробивши новий метод дослідження кінетики випаровування і горіння аерозолів (метод треків), застосував його для аналізу складних явищ, що спостерігалися при випаровуванні і горінні дисперсного пального. Метод дослідження і основні положення в цій галузі одержали широке розповсюдження та застосування, суттєво поширили можливості експериментального вивчення випаровування і горіння різних пальних.

Великою заслугою В. О. Федосєєва є організація і регулярне проведення в Одеському університеті наукових конференцій, присвячених випаровуванню, горінню і газодинаміці аеродисперсних систем.

У 1953 р. за плідну діяльність у галузі вищої освіти В. О. Федосєєв був нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора.

Праці ред.

  • Воздействие распыленных растворов на туман / В. А. Федосеев // Коллоид. журн. – 1953. – Т. 14, вып. 6.
  • Испарение капель горючих жидкостей / В. А. Федосеев, Д. И. Полищук // Журн. техн. физики. – 1956. – Т. 26, вып. 7. – С. 1509-1518.
  • О дроблении струи перегретой жидкости / В. А. Федосеев // Коллоид. журн. – 1958. – Т. 20, вып. 4. – С. 493-497.
  • Випаровування краплі рідини при її горінні / В. О. Федосєєв, Д. І. Поліщук, Є. Д. Селіванов. // Праці ОДУ. Серія фіз. науки. – 1958. – Т. 148, вип. 6. – С. 43-48.
  • Метод треков и его применение / В. А. Федосеев // Тр. ОГУ. – Т. 150, вып. 7. – 1960. – С. 39-44.
  • Струйный метод измерения дисперсности гигроскопических дымов / В. А. Федосеев // Коллоид. журн. – 1966. – Т. 28, вып. 4. – С. 515-519.
  • Исследование адсорбции паров целительного спирта и ее влияние на испарение водяных капель / В. А. Федосеев // Доклады АН СССР. – 1966. – Т. 167. – С. 617.
  • О потерях импульса при течении образующихся аэродисперсной системы через сопло / В. А. Федосеев // Коллоид. журн. – 1980. – № 1.

Література ред.

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
portret Fedosyeyev Valerian OleksandrovichNarodivsya 25 serpnya 1910 1910 08 25 Samarska guberniya Rosijska imperiyaPomer 16 lyutogo 1980 1980 02 16 69 rokiv Odesa Ukrayinska RSR SRSRDiyalnist naukovecAlma mater Odeskij derzhavnij universitetGaluz fizikZaklad ONU im I I MechnikovaVchene zvannya profesorNaukovij stupin doktor fiziko matematichnih naukNagorodiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Fedosyeyev Fedosyeyev Valerian Oleksandrovich 25 serpnya 1910 s Katerinivka Samarska guberniya Rosijska imperiya 1980 Odesa URSR SRSR radyanskij fizik Doktor fiziko matematichnih nauk profesor 1963 prorektor z naukovoyi roboti Odeskogo derzhavnogo universitetu nini Odeskij nacionalnij universitet imeni I I Mechnikova Zmist 1 Biografiya 2 Naukova diyalnist 3 Praci 4 Literatura 5 PosilannyaBiografiya red Valerian Oleksandrovich Fedosyeyev narodivsya 25 serpnya 1910 r u s Katerinivka Samarskoyi guberniyi u rodini vchiteliv silskoyi navchalnoyi shkoli U 1926 r vin vstupiv do Saratovskogo universitetu na fiziko tehnichne viddilennya ale pishov z 3 go kursu za stanom zdorov ya i viyihav u Turkmensku RSR za poradoyu likariv V Fedosyeyev pracyuvav zaviduvachem laboratoriyi 32 yi strileckoyi diviziyi v Saratovi 1927 1928 vchitelem shkoli 2 go stupenya u m Mari Turkmenskoyi RSR 1929 1930 asistentom z 1930 r docentom kafedri fiziki silgospinstitutu v Ashhabadi 1933 1935 U 1933 r atestacijna komisiya prisudila jomu zvannya docenta za dosyagnennya v galuzi naukovih doslidzhen Z 1936 po 1941 r V O Fedosyeyev docent kafedri fiziki pedinstitutu v Ashhabadi Odnochasno za sumisnictvom z 1932 r do 1939 r buv direktorom Institutu doshu U 1939 r perejshov u fiziko tehnichnu laboratoriyu Turkmenskogo filialu Akademiyi nauk SRSR yaka stala osnovnim miscem roboti z 1941 r 1943 r V O Fedosyeyev zahistiv kandidatsku disertaciyu na temu Viparyuvannya kraplin a u 1944 r oderzhav zaproshennya na robotu v Odeskij universitet nini Odeskij nacionalnij universitet imeni I I Mechnikova v yakomu pochav pracyuvati z 1 veresnya 1944 r na posadi zaviduvacha kafedri elektroniki U 1946 r V O Fedosyeyeva zatverdzheno na posadi zaviduvacha kafedri elektrofiziki Z chervnya 1950 r vin perejshov na kafedru molekulyarnih i teplovih procesiv vzhe docentom V chervni 1961 r za specialnim dozvolom VAK SRSR vin zahistiv doktorsku disertaciyu z gorinnya metaliv u dispersnomu viglyadi a cherez dva roki oderzhav atestat profesora Z 1961 r po 1963 r V O Fedosyeyev vikonuvav obov yazki zaviduvacha kafedri zagalnoyi i molekulyarnoyi fiziki Z 1963 r do 1979 r zaviduvav kafedroyu teplofiziki z 1979 r do lyutogo 1980 r buv profesorom kafedri teplofiziki Pomer V O Fedosyeyev 16 lyutogo 1980 r v Odesi Naukova diyalnist red Profesor V O Fedosyeyev nadrukuvav bilshe 150 naukovih prac Za jogo scenariyem znyato dokumentalnij film pro Problemnu laboratoriyu fiziki aerodispersnih sistem V O Fedosyeyev zasnovnik naukovoyi shkoli z viparovuvannya i gorinnya rechovini v dispersnomu viglyadi U 1931 r V O Fedosyeyev brav aktivnu uchast v organizaciyi robit z eksperimentalnoyi meteorologiyi ocholyuyuchi Ashhabadsku filiyu institutu eksperimentalnoyi meteorologiyi U 1933 1934 rr V O Fedosyeyev zdijsniv vpliv na prirodni hmari gigroskopichnimi aerozolyami z metoyu stimulyuvannya doshu Ci doslidi vazhlivi ne tilki yak pershij v istoriyi metod shtuchnogo vplivu na hmari ale j ye dovedennyam mozhlivosti lancyugovogo procesu utvorennya opadiv z teplih hmar oskilki na drugij stadiyi opadi ne vmishuvali v sobi pomitnoyi kilkosti vikoristanogo gigroskopichnogo reagentu Pislya pereyizdu v 1944 r do Odesi V Fedosyeyev prodovzhiv svoyi doslidzhennya z fiziki vodyanogo aerozolyu Z kerovanoyi nim laboratoriyi fiziki aerodispersnih sistem vijshov ryad robit prisvyachenih kinetici viparovuvannya kraplin koagulyaciyi ta izotermichnij peregonci u vodyanomu tumani vzayemodiyi kraplin sho viparovuyutsya Na pochatku 50 h rokiv V O Fedosyeyev zaproponuvav visokoefektivnij sposib disperguvannya peregritoyi ridini i na jogo osnovi pobuduvav i viprobuvav u promislovih umovah novij zasib generuvannya potuzhnih hvil aerozolyu zastosovuyutsya v silskomu gospodarstvi ta virobnictvi lisovij spravi ta in Z seredini 50 h rr V O Fedosyeyev rozshiriv svoyi doslidzhennya v galuzi fiziki aerodispersnih sistem dodavshi v yih sferu visokotemperaturni procesi v aerozolyah Rozrobivshi novij metod doslidzhennya kinetiki viparovuvannya i gorinnya aerozoliv metod trekiv zastosuvav jogo dlya analizu skladnih yavish sho sposterigalisya pri viparovuvanni i gorinni dispersnogo palnogo Metod doslidzhennya i osnovni polozhennya v cij galuzi oderzhali shiroke rozpovsyudzhennya ta zastosuvannya suttyevo poshirili mozhlivosti eksperimentalnogo vivchennya viparovuvannya i gorinnya riznih palnih Velikoyu zaslugoyu V O Fedosyeyeva ye organizaciya i regulyarne provedennya v Odeskomu universiteti naukovih konferencij prisvyachenih viparovuvannyu gorinnyu i gazodinamici aerodispersnih sistem U 1953 r za plidnu diyalnist u galuzi vishoyi osviti V O Fedosyeyev buv nagorodzhenij ordenom Trudovogo Chervonogo Prapora Praci red Vozdejstvie raspylennyh rastvorov na tuman V A Fedoseev Kolloid zhurn 1953 T 14 vyp 6 Isparenie kapel goryuchih zhidkostej V A Fedoseev D I Polishuk Zhurn tehn fiziki 1956 T 26 vyp 7 S 1509 1518 O droblenii strui peregretoj zhidkosti V A Fedoseev Kolloid zhurn 1958 T 20 vyp 4 S 493 497 Viparovuvannya krapli ridini pri yiyi gorinni V O Fedosyeyev D I Polishuk Ye D Selivanov Praci ODU Seriya fiz nauki 1958 T 148 vip 6 S 43 48 Metod trekov i ego primenenie V A Fedoseev Tr OGU T 150 vyp 7 1960 S 39 44 Strujnyj metod izmereniya dispersnosti gigroskopicheskih dymov V A Fedoseev Kolloid zhurn 1966 T 28 vyp 4 S 515 519 Issledovanie adsorbcii parov celitelnogo spirta i ee vliyanie na isparenie vodyanyh kapel V A Fedoseev Doklady AN SSSR 1966 T 167 S 617 O poteryah impulsa pri techenii obrazuyushihsya aerodispersnoj sistemy cherez soplo V A Fedoseev Kolloid zhurn 1980 1 Literatura red Profesori Odeskogo Novorosijskogo un tu biogr slov ONU im I I Mechnikova Nauk b ka Vid 2 ge dop Odesa Astroprint 2005 T 4 R Ya S 341 345 Aslanov S K Moi vstrechi s V A Fedoseevym S K Aslanov Vremena i gody vospominaniya veteranov vojny i truda Odesskogo universiteta ONU im I I Mechnikova redkol M E Rakovskij Odessa Astroprint 1999 Vyp 2 S 15 18 Polishuk D I V A Fedoseev D I Polishuk M N Chesnokov Vidnye uchenye Odessy po vospominaniyam uchenikov i sotrudnikov Odessa Moryak 1997 Vyp 7 S 58 65 Ocherki razvitiya nauki v Odesse V M Adamyan L A Alekseeva Yu A Ambroz otv red S A Andronati NAN Ukrainy Yuzhnyj nauchnyj centr Odessa Titul 1995 S 50 56 Kazhinskij B Fizika dozhdevogo oblaka B Kazhinskij Tehnika molodezhi 1955 1 S 26 29 Yurev L Voda budet presnoj L Yurev Znanie sila 1959 2 S 33 34 Popov V M Ucheni vuziv Ukrayinskoyi RSR V M Popov V I Polurez Yu P Dyachenko Kiyiv Vid vo Kiyivskogo un tu 1968 S 439 Istoriya Odeskogo universitetu za 100 rokiv ODU im I I Mechnikova vidp red O I Yurzhenko Kiyiv Vid vo Kiyivskogo un tu 1968 S 255 257 Deryagin B V V A Fedoseev k 60 letiyu so dnya rozhdeniya B V Deryagin Fizika aerodispersnyh sistem 1970 Vyp 3 S 158 160 Posilannya red Odeskij nacionalnij universitet imeni I I Mechnikova Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Fedosyeyev Valerian Oleksandrovich amp oldid 34285297