Федеральний уряд Швейцарії (нім. Bundesrat; фр. Conseil federal; італ. Consiglio Federale; романш. Cussegl federal) — вищий орган виконавчої влади Швейцарії.
Діяльність Редагувати
Усі 7 членів виконавчої ради, які складають федеральний уряд, виступають як колективний глава держави Швейцарії на ротаційній основі.
Федеральний канцлер Редагувати
- Федеральний канцлер Швейцарії — Вальтер Турнгерр (англ. Walter Thurnherr).
Федеральна рада Редагувати
Президент Редагувати
Президентом ради на 2023 рік обраний Ален Берсе.
Члени ради Редагувати
Склад чинного уряду подано станом на 1 січня 2023 року.
2 | |
2 | |
| 2 |
1 |
| Департамент | Голова | Фото | На посаді з | Партія | Кантон | Вебсайт |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Департамент фінансів (Eidgenössisches Finanzdepartement) | Карін Келлер-Зуттер (Karin Keller-Sutter) | 1 січня 2019 | FDP.Die Liberalen | Санкт-Галлен | [1] | |
| Департамент довкілля, транспорту, енергетики та комунікацій (Eidgenössisches Departement für Umwelt, Verkehr, Energie und Kommunikation) | Альберт Решті (Albert Rösti) | 1 січня 2023 | SVP | Берн | [2] | |
| Департамент закордонних справ (Eidgenössisches Departement für auswärtige Angelegenheiten) | Ігнаціо Кассіс (Ignazio Cassis) | 1 листопада 2017 | FDP.Die Liberalen | Тічино | [3] | |
| Департамент економіки, освіти та досліджень (Eidgenössisches Departement für Wirtschaft, Bildung und Forschung) | Гі Пармелен (Guy Parmelin) | 1 січня 2016 | SVP | Во | [4] | |
| Департамент внутрішніх справ (Eidgenössisches Departement des Innern) | Ален Берсе (Alain Berset) | 1 січня 2012 | SP | Фрібур | [5] | |
| Департамент оборони, захисту населення і спорту (Eidgenössisches Departement für Verteidigung, Bevölkerungsschutz und Sport) | Віола Амхерд (Viola Amherd) | 1 січня 2019 | CVP | Вале | [6] | |
| Департамент юстиції та поліції (Eidgenössisches Justiz- und Polizeidepartement) | Елізабет Бом-Шнайдер (Élisabeth Baume-Schneider) | 1 січня 2023 | SP | Юра | [7] |
Будівля Редагувати
Історія Редагувати
Створення Редагувати
Федеральна Рада була утворена згідно положень Федеральної конституції Швейцарії 1848 року як «вищий виконавчий та директивний орган Конфедерації». Коли писався основний закон держави, конституційна демократія була ще в зародковому стані, і батьки-засновники швейцарської держави мало обмежену кількість прикладів для наслідування. Хоча вони багато чого запозичили з Конституції США, як приклада організації федеральної держави в цілому, вони обрали колегіальну дорадчу систему для виконавчої влади, а не одноосібну президентську директивну. Це дало змогу поєднати давні національні традиції колективних органів влади в кантонах, коли збори видатних громадян вирішували найважливіші питання, з французькими революційними традиціями державного урядування Директорії в Гельветійській Республіці та ліберальними конституціями 1830-х років окремих кантонів. На сьогодні лише три інші держави, такі як Боснія і Герцеговина, Андорра та Сан-Марино, мають колективних, а не унітарних глав держав. Проте колегіальна система влади знайшла широке впровадження в сучасних демократіях у формі кабінетів міністрів з їхньою колективною політичною відповідальністю за урядування, прийняття та виконання рішень.
Уперше… Редагувати
- 1848 рік — обрані перші сім членів федеральної ради: Ульріх Ошенсбейн, Йонас Фюррер, Мартін Мунцінгер, Анрі Друе, Фрідріх Фрей-Ерозе, Вільгельм Матіас Нефф та Стефано Францині.
- 1854 рік — уперше діючого федерального радника не було переобрано, Ульріха Ошенсбейна. Таке траплялось за всю історію лише 4 рази.
- 1891 рік — уперше радником обрано представника від Християнсько-демократичної народної партії Швейцарії — Йозефа Цемпа.
- 1893 рік — уперше радником обрано сина (Ежен Руффі) колишнього радника (Віктор Руффі). Удруге таке трапилось 2007 року, було обрано Евелін Відмер-Шлумпф, доньку Леона Шлумпфа.
- 1911 рік — уперше і лише один раз до Ради обрано радника у віці 80 років — Адольфа Дойчера.
- 1913 рік — уперше і лише один раз до Ради обрано питомого носія ретороманської мови — Фелікса Калондера.
- 1917 рік — уперше радником обрано представника від Ліберальної партії — Густава Адора.
- 1930 рік — уперше до Ради обрано представника від партії фермерів, трейдерів та незалежних, сучасна Швейцарська народна партія, — Рудольфа Мінгера.
- 1943 рік — уперше радником обрано представника від Соціал-демократичної партії — Ернста Нобса.
- 1983 рік — перша жінка-кандидат від правлячої Соціал-демократичної партії — Ліліан Ухтенаген.
- 1984 рік — уперше радником обрано жінку — Елізабет Копп.
- 1993 рік — уперше радником обрано представницю єврейської нації — Рут Дрейфусс.
- 1995 рік — уперше радником обрано чоловіка, що жив із жінкою у громадянському шлюбі (з архітектором Грет Левенбергер), на якій він пізніше одружився — Морита Левенбергера.
- 1999 рік — перша жінка-президент (від Соціал-демократичної партії) — Рут Дрейфусс.
- 2010 рік — уперше, з обранням Симонетти Соммаруги, в Раді більшість складають жінки.
Див. також Редагувати
- Президент Швейцарської Конфедерації
- Федеральні збори Швейцарії (Парламент Швейцарії)
- Історія Швейцарії
Примітки Редагувати
- Федеральна конституція Швейцарії — 1999.
- https://www.admin.ch
- ↑ (англ.) Switzerland // Chiefs of State and Cabinet Members of Foreign Governments. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 8 жовтня. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
- Архів оригіналу за 8 грудня 2010. Процитовано 13 січня 2018.
- Директорія німецькою, французькою та італійською // Історичний словник Швейцарії.
- Розвиток федералізму німецькою, французькою та італійською // Історичний словник Швейцарії.
- Колегіальна система німецькою, французькою та італійською // Історичний словник Швейцарії.
Література Редагувати
- Державний лад країн світу : довідник / В. М. Шаповал. — К. : Український центр правничих студій, 1999. — 318 с. — ISBN 966-7630-00-5.
- Конституційне право зарубіжних країн : підручник для студентів юрид. вищ. навч. закладів і факультетів / В. М. Шаповал. — вид. 4-те. — К. : Вища школа, 2001. — 262 с. — ISBN 966-505-126-1.
Посилання Редагувати
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Федеральна рада Швейцарії |