Фахрудін Юсуфі (сербохорв. Fahrudin Jusufi; 8 грудня 1939, Драгаш — 9 серпня 2019) — югославський футболіст горанського походження, чемпіон Олімпійських ігор в Римі і срібний призер чемпіонату Європи 1960 року.
| Юсуфі в травні 1966 року | ||||||||||
| Особисті дані | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Народження | 8 грудня 1939 | |||||||||
| Драгаш, Югославія | ||||||||||
| Смерть | 9 серпня 2019 (79 років) | |||||||||
| Гамбург, Німеччина | ||||||||||
| Зріст | 177 см | |||||||||
| Вага | 72 кг | |||||||||
| Громадянство | СФРЮ | |||||||||
| Позиція | захисник | |||||||||
| Професіональні клуби* | ||||||||||
| ||||||||||
| Національна збірна | ||||||||||
| ||||||||||
| Тренерська діяльність** | ||||||||||
| ||||||||||
| * Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||
| ** Тільки на посаді головного тренера. | ||||||||||
Фахрудін Юсуфі у Вікісховищі |
Кар'єра гравця ред.
Клубна ред.
Вихованець футбольної школи белградського «Партизана», у складі «гробарів» дебютував в 1957 році, виступаючи на позиції захисника. У складі цього клубу чотири рази ставав чемпіоном Югославії, з командою дійшов до фіналу Кубка європейських чемпіонів 1965/66, в якому югославський клуб у впертій боротьбі поступився «Реалу».
У 1966 році комуністичний уряд Югославії дозволив Фахрудіну відправитися виступати в Західну Німеччину, і він підписав контракт з франкфуртським «Айнтрахтом». За 4 роки виступів він провів 111 матчів в рамках національного чемпіонату ФРН, але забив лише два голи. Юсуфі став одним з перших захисників, який підключався до атак команди. З 1970 по 1972 роки він виступав разом зі своїм співвітчизником Звезданом Чебинацем в команді Третьої ліги «Германія» з Вісбадена, перш ніж завершити свою ігрову кар'єру в 1972 році в австрійській команді «Дорнбірн».
У збірній ред.
У складі збірної Югославії Фахрудін Юсуфі дебютував у віці 20 років і виступав на Олімпійських іграх в Римі, першому чемпіонаті Європи у Франції та першості світу в Чилі. На Олімпіаді в італійській столиці Юсуфі став олімпійським чемпіоном разом з іншими учасниками, а на першості Європи став срібним призером. Всього ж він провів 55 матчів за збірну Югославії.
Кар'єра тренера ред.
З квітня 1980 по травень 1981 року Юсуфі був головним тренером «Шальке 04», потім провів три роки як наставник команди «Ваттеншайд 09» і один сезон у клубі «Мюнхен 1860». Останнім місцем роботи Юсуфі була робота тренером белградського «Партизана». У 1989 році він тренував «Челіка».
Титули та досягнення ред.
Як гравця ред.
- Чемпіон Югославії: 1960-61, 1961-62, 1962-63, 1964-65
- Володар Кубка Інтертото: 1966–67
- Олімпійський чемпіон: 1960
- Віце-чемпіон Європи: 1960
Особисте життя ред.
Є син Саша, який також був професійним футболістом і виступав у Німеччині.
Цікаві факти ред.
- Юсуфі не любив говорити про політику: в 1991 році він заявив, що югославські проблеми його не стосуються, оскільки він горанець за національністю і не може бути об'єктом переслідування на національному чи релігійному ґрунті.
- Свого часу Юсуфі виступав у німецькому суді свідком на захист кримінального авторитета Любомира Магаша і навіть нібито готував для нього алібі.
Примітки ред.
- Transfermarkt.de — 2000.
- Preminuo Fahrudin Jusufi, legendarni član "Partizanovih beba"
- «Goranac sam. Ako to uopšte nekog i interesuje.» (in Serbo-Croatian) (issue 1338). Tempo (Serbia magazine). 16 October 1991. p. 14.
- Ljuba Zemunac — maneken smrti