Університетський статут 1863 — правовий акт Російської імперії, який визначав пристрій і порядки в університетах імперії. Прийнятий 18 червня 1863 року. Був одним з основних результатів університетської реформи в сфері освіти, що проводиться в загальному контексті «Великих реформ» імператора Олександра II. Найбільш ліберальний з університетських статутів дореволюційної Росії.
Статут відновлював університетське самоврядування. Попечитель здійснював тільки вищий нагляд за діяльністю університету в рамках статуту.
В університетах статутом були запроваджені аспірантури, завдяки цьому почалася підготовка викладачів. Було визначено науково-викладацький склад університетів: ординарні та екстраординарні професори, приват-доценти, лектори та особи, які допомагали забезпечувати навчальний процес на факультетах..
Джерела Редагувати
- Бондар Н. А. Особливості отримання юридичної (правничої) освіти в Україні (XVII — початок ХХ СТ.) // Приватне та публічне право. — Суми, 2018 — № 1. — С.3-7
- Левицька Н. М. Законодавча політика царизму в галузі вищої гуманітарної освіти України (ІІ-а пол. ХІХ — поч. ХХ ст.) / Н. М. Левицька // Гілея: науковий вісник: збірник наукових праць. — Київ, 2012. — Вип. 56 (1). — С. 58-81.
| Це незавершена стаття про освіту. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |