Уна — давньоєгипетська історична особистість, вельможа, служив в епоху VI династії Стародавнього царства за царів Теті, Пепі I та Меренра I.
| Уна | |
|---|---|
| Народився | 24 століття до н. е. |
| Помер | 23 століття до н. е. |
| Діяльність | монарх |
| Титул | Фараон |
| Посада | Фараон |
| Рід | Шоста династія єгипетських фараонів |
Життєпис Редагувати
Народився за фараона Унаса, кар'єру почав за Теті — був фінансовим чиновником і царським лісником. Коли до влади прийшов Пепі I, як суддя займався розслідуванням заколоту проти фараона, в організації якого обвинувачувалась одна з п'яти дружин Пепі — цариця Амітсі. В той самий час Уна робив успішну військову кар'єру. Його вміння і талант у військовому мистецтві не тільки зробили його воєначальником всієї єгипетської армії, він також отримав право особисто керувати битвами — привілей, який мав лише фараон. Уна провів реорганізацію армії, деякі з його реформ збереглись до епохи Нового царства. Він першим рекрутував у склад армії нубійців, створив загони лучників, укріпив дисципліну, щоб припинити безконтрольне пограбування завойованих територій.
Пізніше, за фараона Меренра I був призначений правителем Верхнього Єгипту. Окрім цього відомо, що Меренра відправив Уну у гранітні каменярні в область Ібхат (вище других порогів), для саркофагу і облицювання для своєї піраміди. Після цього Меренра доручив Уні встановити безпреривне водне сполучення з гранітними каменярнями в обхід перших порогів, що той і зробив — збудувавши п'ять каналів.
Гробниця Уни знайдена в некрополі в Абідосі, на одній зі стін якої ієрогліфами написана його «автобіографія».
Джерела Редагувати
- Janet E. Richards: Text and Context in late Old Kingdom Egypt: The Archaeology and Historiography of Weni the Elder, in: Journal of the American Research Center in Egypt, Nr. 39 S. 75 — 102 Boston 2004 ISSN 0065-9991
- Christoph H. Reintges: De autobiografische Inscriptie van Weni In: Mededelingen en verhandelingen van het Vooraziatisch-Egyptisch Genootschap «Ex Oriente Lux» Nr. 33 S. 44 — 56 Leiden / Leuven 2003 ISBN 90-429-1346-0
- K. van Dam: De Autobiografie van Weni, in: De ibis Nr. 18 S. 137—145. Amsterdam, 1993
- Christopher Eyre: Weni's Career and Old Kingdom Historiography, in: The unbroken reed studies in the culture and heritage of Ancient Egypt in honour of A. F. Shore S. 107—124, London 1994 ISBN 0-85698-124-9
Посилання Редагувати
- Автобіографія вельможі Уни, 6 царський будинок. Процитовано 31 грудня 2013. (рос.)