Апосіопе́за, умовча́ння, недогово́рення (дав.-гр. ἀποσιώπησις — умовчання) — (стилістична фігура), незавершене обірване (речення), в якому думка висловлена не повністю. Наприклад:
— Ха-ха-ха!… всіх… викоренити… ха-ха-ха!… щоб і на насіння… всіх!… а-ха-ха… — вона аж хлипала.— (М. Коцюбинський)
Визначення
Фігура умовчання полягає в несподіваній свідомій незавершеності фрази, висловлювана думка обривається з розрахунком на здогад читача (чи слухача) про недоговорене.
Апосіопеза графічно позначається трьома крапками.
Використання
Недоговорення вживається автором:
- щоб передати емоційний стан персонажа-мовця (схвильованість, подив, нерішучість тощо), наприклад, схвильованість:
Бо я вдень не одинока —
З полем розмовляю,
Розмовляю і недолю
В полі забуваю,
А вночі... — та й оніміла, Сльози полилися...
- щоб передати небажання або неспроможність мовця з різних причин про щось говорити;
- як натяк на що-небудь, що автор лишає на здогад самого читача або слухача:
„Я не Ганна, не наймичка,
Я..." — Та й оніміла.
- зокрема із займенником той:
— Одним словом, пораджуся зі своїм напарником та й той... завтра ні, а післязавтра прийдемо— (Ю. Збанацький)
Апосіопеза може підкреслювати неможливість сформувати всю глибину думки, почуття або небажання про все говорити, оскільки співрозмовник спроможний зрозуміти й без слів.
Також умовчання може позначати розрив речення після натяку на розвиток подальших подій:
Там, під горою, в посмутнілій хаті,
стоїть труна… а там, на тій горі…
І пізнє літо… снопики на нивці…
гукає мати… бігає хлоп'я…
А там, у гробі…— (Ліна Костенко)
Приклади вживання в українській літературі
Міг замолоду плечем підважити мажару з сіллю, а тепер...— (О. Гончар)
Ми йшли туди… Та яке там йшли… Летіли, рвалися… Тож ми вірили, що там… Зрештою, ти сам знаєш…
Тато, бувало, й за цілий день так багато не вибалакували слів. А тут…— (Р. Федорів)
Пекучий день… лісів солодка млява…
смага стежок… сонливиці левад…— (Ліна Костенко)
І беруть у свій полон.
До молодости зносять,
Аби жбурнути – в прірву…— (Василь Стус)
Примітки
- Недоговорення // Українська мова. Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів / Єрмоленко С. Я., Бибик С. П., Тодор О. Г., за ред. С. Я. Ярмоленко. — К.: Либідь, 2001. — 223 с. —
- Словник української мови / гол. ред. колегії І. К. Білодід. — Том 10. — К.: Наукова думка, 1979. — 659 с.
- Умовчання // Ганич Д. І., Олійник І. С. Словник лінгвістичних термінів. — К. : Вища школа, 1985. — 360 с. — С. 316.
- Українська мова: Енциклопедія / Редкол.: Русанівський В. М.(співголова) та ін. — 2-ге вид., випр. і доп. — К.: Укр. енцикл. ім. М. П. Бажана, 2004. - 824 с.. — . — С. 757
Література
- (Літературознавчий словник-довідник) / за ред. (Р. Т. Гром'яка), (Ю. І. Коваліва), (В. І. Теремка). — К.: (ВЦ «Академія»), 2007.
- Іваненко С. М., Карпусь А. К. Лінгвостилістична інтерпретація тексту: Підр. — Київ: КДЛУ, 1998. — 12 с.
Посилання
- Недоговорення // (Українська мала енциклопедія) : 16 кн : у 8 т. / проф. (Є. Онацький). — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. IX : Літери На — Ол. — С. 1114. — 1000 екз.
- Умовчання, або Апосіопеза // (Літературознавча енциклопедія) : у 2 т. / авт.-уклад. (Ю. І. Ковалів). — Київ : (ВЦ «Академія»), 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 514-515.
- Апосіопеза // Енциклопедичний словник класичних мов / (Л. Л. Звонська), Н. В. Корольова, О. В. Лазер-Паньків та ін. ; за ред. Л. Л. Звонської. — 2-ге вид. випр. і допов. — К. : ВПЦ «Київський університет», 2017. — С. 45. — .
Це незавершена стаття з мовознавства. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет