Умбе́рто Но́біле (італ. Umberto Nobile; 21 січня 1885, Лауро, Королівство Італія — 30 липня 1978, Рим, Італія) — італійський дирижаблебудівник, дослідник Арктики, генерал. Нобіле був розробником і пропагандистом напівжорстких дирижаблів під час «Золотого Століття Авіації» між двома світовими війнами. Його насамперед пам'ятають за проєктування та пілотування дирижабля «Норвегія», який, найімовірніше, був першим літальним апаратом, який 12 травня 1926 р. досяг Північного полюса (те, що експедиція на літаку досягла полюса на кілька днів раніше, викликає сумнів), і який, безперечно, першим перелетів через полярні льоди з Європи в Америку.
| Умберто Нобіле | |
|---|---|
| італ. Umberto Nobile | |
| Умберто Нобіле і його собака Тітіна, 1926 р. | |
| Народився | 21 січня 1885[…] Лауро, Провінція Авелліно, Кампанія, Італія |
| Помер | 30 липня 1978[…] (93 роки) Рим, Італія |
| Поховання | цвинтар Фламініо |
| Країна | Італія Королівство Італія |
| Діяльність | авіакосмічний інженер, airship pilot, полярний дослідник, політик, льотчик |
| Alma mater | Неапольський університет імені Федеріко II |
| Знання мов | італійська |
| Членство | Папська академія наук |
| Посада | member of the Constituent Assembly of Italyd |
| Військове звання | дивізійний генерал |
| Нагороди | |
| IMDb | ID 0633501 |
| Сайт | [http://] |
|
Нобіле у 1928 р. полетів на розробленому ним дирижаблі «Італія», другому полярному дирижаблі. Ця експедиція закінчилася аварією, частина екіпажу загинула, для порятунку вцілілих були здійснені міжнародні рятувальні експедиції. Серед інших в експедиції брав участь Адольф Гуль.
Після повернення до Італії Нобіле зустріли захоплені натовпи італійців. Однак італійська і закордонна преса почала звинувачувати його у катастрофі й у тому, що він залишив свій екіпаж, полетівши першим. До цього додалися непрості відносини Нобіле з деякими впливовими фашистами.
У 1931 році Нобіле поїхав в СРСР, де 5 років працював над створенням дирижаблів.
У 1936 році він повернувся в Італію, де продовжував викладати, але в 1939 році виїхав до США. Після поразки фашизму в 1945 році італійські ВПС зняли з Нобіле всі обвинувачення, і він був відновлений в чині генерал-майора. Нобіле продовжував викладати в університеті Неаполя. У 1946 році балотувався в Установчі збори як незалежний кандидат за списками Італійської комуністичної партії.
Література Редагувати
- Нобиле У. Крылья над полюсом.— 1984.(рос.)
- (рос.)
- (рос.)
- Бегоунек Ф. Трагедия в Ледовитом океане.— 1962.(рос.)
- Амундсен Р. Моя жизнь.— 1959.(рос.)
Примітки Редагувати
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- ↑ SNAC — 2010.
- LIBRIS — 2012.
- http://www.pas.va/content/accademia/en/academicians/deceased/nobile.html
| Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |