www.wikidata.uk-ua.nina.az

Українська синодальна церква Украї нська синода льна обновле нська це рква живоцерко вники обновле нці автокефальна прав

Українська синодальна церква

Украї́нська синода́льна (обновле́нська) це́рква (живоцерко́вники, обновле́нці) — автокефальна православна церковна організація («церковне згромадження»), яка діялa в Україні у 1925–1946 рр як автокефальна. Ідеологи цього руху виступали за оновлення церкви[якої?], демократизацію управління та модернізацію богослужіння.

Українська синодальна церква
Дата створення / заснування 1922
Країна  Українська СРР
Час/дата припинення існування 1946

У 1922–1927 рр. ця церква була єдиною православною організацією, яку визнавав окупаційний большевицький режим. До 1927 р. під омофор Української синодальної церкви перейшла майже половина всього єпископату Російської православної церкви Московського патріархату, бо 7 жовтня 1925 її автокефалію підтвердила Православна російська церква, яку «тихоновці» почали називати «обновленською».

Історія Редагувати

Рух за оновлення церкви виник на початку 1917 р. у Петрограді (Росія) і отримав назву «обновленство», як опозиція до «тихоновців», прибічників дійсного патріарха. На Помісному соборі РПЦ 1917–1918 рр. прибічники церковного оновлення (обновленці) не знайшли загальної підтримки.[джерело?] У 1922 р. обновленців стали використовувати органи Державного політичного управління (ДПУ) з метою розвалу РПЦ.[джерело?] Згідно з їх планом необхідно було відсторонити від управління РПЦ патріарха Тихона та «контрреволюційний» єпископат, поставити замість них маріонеткове церковне керівництво та за його допомогою розвалити церкву. Начальник VI відділення таємного відділу ДПУ Тучков докладав керівництву більшовицької партії: «Для здійснення цього завдання була утворена група, так звана „Жива церква“, яка складалася переважно з білих попів, що дало можливість посварити попів з єпископами приблизно як солдатів з генералами, бо між білим і чорним духівництвом існувала ворожнеча ще задовго до того часу, тому що останнє мало величезну перевагу в церкві та відгороджувало себе канонами від конкуренції білих попів на вищі ієрархічні посади. Ці обставини нами були враховані, і після цього ми приступили до виконання зазначеного завдання».

Органи ДПУ, скористувавшись голодом 1922 р., спробували дискредитувати єпископат церкви. Патріарх Тихон був ув'язнений за звинуваченням в організації «контрреволюційного» опору кампанії з вилучення церковних коштовностей, необхідних, нібито, для потреб голодуючих. Після цього група духовенства організувала Вище церковне управління Живої церкви (ВЦУ) і захопила владу у свої руки.

Обновленство в Україні Редагувати

31 серпня 1923 року в Полтаві відбулася сутичка між представниками «живої» і «традиційної» православних церков, яка завершилася бійкою під час хресного ходу, влаштованого «обновленцями». 2 вересня 1925 року в Мелітополі Донецької губернії відбувся обласний з'їзд «обновленців». Прибуло 60 делегатів. Проект резолюції про організацію при обновленських церквах гуртків для морального виховання молоді був провалений агентами радянської влади.

Живоцерковники розпочали перебудовувати церкву. Їхні реформи були спрямовані на зміну православної догматики й етики, спрощення богослужіння, ліквідацію інституту чернецтва та допущення багатошлюбності священиків й одруження єпископату, скасування патріаршества тощо. В середині серпня 1922 створено групу «Живої церкви» і в Чернігові.

Українські обновленці відгукнулися на заклики своїх одновірців. Вони сформували Вище церковне управління України, Криму та Галичини, або Всеукраїнське вище церковне управління (ВУВЦУ). На з'їздах новоцерковники закликали розгорнути «побудову церковнопарафіяльного життя на євангельських засадах свободи, братерства і рівності» та звільнити церкву «від кар'єристського чернецтва», під яким мали на увазі архієреїв, що не визнали ВЦУ. Живоцерковники незабаром узялися за виявлення і вигнання «чорносотенних» ієрархів православної церкви. Всеукраїнська антирелігійна комісія дала вказівки ДПУ та прокуратурі сприяти церковним реформаторам у цій адміністративній боротьбі з «тихоновщиною». В середині липня 1922 в Харкові на зборах священиків і мирян прийнято рішення про усунення від керівництва єпархією прихильника митрополита Тихона архієпископа Нафанаїла й про відрядження для цієї мети делегації до Вищої церковної ради. В усіх повітах губернії, крім Лебединського, було створено групи «Живої церкви».

У вересні в Київській губернії прихильники «Живої церкви» на чолі з єпископом Олексієм на засіданні єпархіальної ради поставили питання про усунення від керівництва єпархією прихильника митрополита Тихона єпископа Михайла й виступили проти постанови наради духовенства і єпископського собору у його підтримку. Після цього Київська обновленська група виокремила із свого складу тимчасове Вище церковне управління єпархією. Того ж місяця в Одесі створено групу «Живої церкви» під назвою «Церковний рух». Керівництво єпархією здійснював прихильник патріарха Тихона архієпископ Феодосій. Цього місяця у Миколаївській губернії створено групи прихильників «Живої церкви» в складі 27 священиків і 19 членів церковних рад у Херсоні Миколаївського повіту, Алешках Дніпровського повіту та Очакові Миколаївського повіту.

Однак Жива церква не мала великого впливу на православних. Так, на початку липня 1923 в Одесі голова Вищої церковної ради митрополит Євдоким закликав усіх священнослужителів припинити боротьбу з «Живою церквою» та об'єднатися з нею. Проте це не означало відмови радянської влади від боротьби з нею — в другій половині серпня 1922 року з ініціативи ЦК КП(б)У створено групу екзархістів на чолі з митрополитом Михайлом, які проводили боротьбу з «Живою церквою» і Українською автокефальною церквою, головною базою екзархістів була Києво-Печерська лавра. У серпні 1923 р. обновленці скасували майже всі свої радикальні нововведення, перейменували ВЦУ на традиційний Священний синод, позбулися «єпископів та попів, що скомпрометували себе». Жива церква, група Церковного відродження та Союз громад давньоапостольської церкви об'єдналися в Російську православну (синодальну) церкву. Відповідна реорганізація відбулася в церковному згромадженні українських обновленців. На своєму помісному соборі в жовтні 1923 р. вони проголосили створення Української синодальної церкви (УСЦ). Замість ВУВЦУ був сформований Всеукраїнський православний священний синод, головою якого обрали митрополита Пимена (Пєгова). У другій половині 30-х рр. XX ст. більшість храмів УСЦ була ліквідована радянською владою. Незначна частина громад обновленців проіснувала до 1946 р.

Єпархії Української Синодальної церкви

Примітки Редагувати

  1. «Цей день в історії XX ст.» на сайті Інституту історії України НАН України [ 29 червня 2016 у Wayback Machine.] (Режим доступу: вибрати події за 3 липня і натиснути «Завантажити»)

Джерела та література Редагувати

Література Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Ukrayi nska sinoda lna obnovle nska ce rkva zhivocerko vniki obnovle nci avtokefalna pravoslavna cerkovna organizaciya cerkovne zgromadzhennya yaka diyala v Ukrayini u 1925 1946 rr yak avtokefalna Ideologi cogo ruhu vistupali za onovlennya cerkvi yakoyi demokratizaciyu upravlinnya ta modernizaciyu bogosluzhinnya Ukrayinska sinodalna cerkvaData stvorennya zasnuvannya1922Krayina Ukrayinska SRRChas data pripinennya isnuvannya1946U 1922 1927 rr cya cerkva bula yedinoyu pravoslavnoyu organizaciyeyu yaku viznavav okupacijnij bolshevickij rezhim Do 1927 r pid omofor Ukrayinskoyi sinodalnoyi cerkvi perejshla majzhe polovina vsogo yepiskopatu Rosijskoyi pravoslavnoyi cerkvi Moskovskogo patriarhatu bo 7 zhovtnya 1925 yiyi avtokefaliyu pidtverdila Pravoslavna rosijska cerkva yaku tihonovci pochali nazivati obnovlenskoyu Zmist 1 Istoriya 1 1 Obnovlenstvo v Ukrayini 2 Primitki 3 Dzherela ta literatura 3 1 LiteraturaIstoriya RedaguvatiRuh za onovlennya cerkvi vinik na pochatku 1917 r u Petrogradi Rosiya i otrimav nazvu obnovlenstvo yak opoziciya do tihonovciv pribichnikiv dijsnogo patriarha Na Pomisnomu sobori RPC 1917 1918 rr pribichniki cerkovnogo onovlennya obnovlenci ne znajshli zagalnoyi pidtrimki dzherelo U 1922 r obnovlenciv stali vikoristovuvati organi Derzhavnogo politichnogo upravlinnya DPU z metoyu rozvalu RPC dzherelo Zgidno z yih planom neobhidno bulo vidstoroniti vid upravlinnya RPC patriarha Tihona ta kontrrevolyucijnij yepiskopat postaviti zamist nih marionetkove cerkovne kerivnictvo ta za jogo dopomogoyu rozvaliti cerkvu Nachalnik VI viddilennya tayemnogo viddilu DPU Tuchkov dokladav kerivnictvu bilshovickoyi partiyi Dlya zdijsnennya cogo zavdannya bula utvorena grupa tak zvana Zhiva cerkva yaka skladalasya perevazhno z bilih popiv sho dalo mozhlivist posvariti popiv z yepiskopami priblizno yak soldativ z generalami bo mizh bilim i chornim duhivnictvom isnuvala vorozhnecha she zadovgo do togo chasu tomu sho ostannye malo velicheznu perevagu v cerkvi ta vidgorodzhuvalo sebe kanonami vid konkurenciyi bilih popiv na vishi iyerarhichni posadi Ci obstavini nami buli vrahovani i pislya cogo mi pristupili do vikonannya zaznachenogo zavdannya Organi DPU skoristuvavshis golodom 1922 r sprobuvali diskredituvati yepiskopat cerkvi Patriarh Tihon buv uv yaznenij za zvinuvachennyam v organizaciyi kontrrevolyucijnogo oporu kampaniyi z viluchennya cerkovnih koshtovnostej neobhidnih nibito dlya potreb goloduyuchih Pislya cogo grupa duhovenstva organizuvala Vishe cerkovne upravlinnya Zhivoyi cerkvi VCU i zahopila vladu u svoyi ruki Obnovlenstvo v Ukrayini Redaguvati 31 serpnya 1923 roku v Poltavi vidbulasya sutichka mizh predstavnikami zhivoyi i tradicijnoyi pravoslavnih cerkov yaka zavershilasya bijkoyu pid chas hresnogo hodu vlashtovanogo obnovlencyami 2 veresnya 1925 roku v Melitopoli Doneckoyi guberniyi vidbuvsya oblasnij z yizd obnovlenciv Pribulo 60 delegativ Proekt rezolyuciyi pro organizaciyu pri obnovlenskih cerkvah gurtkiv dlya moralnogo vihovannya molodi buv provalenij agentami radyanskoyi vladi Zhivocerkovniki rozpochali perebudovuvati cerkvu Yihni reformi buli spryamovani na zminu pravoslavnoyi dogmatiki j etiki sproshennya bogosluzhinnya likvidaciyu institutu chernectva ta dopushennya bagatoshlyubnosti svyashenikiv j odruzhennya yepiskopatu skasuvannya patriarshestva tosho V seredini serpnya 1922 stvoreno grupu Zhivoyi cerkvi i v Chernigovi Ukrayinski obnovlenci vidguknulisya na zakliki svoyih odnovirciv Voni sformuvali Vishe cerkovne upravlinnya Ukrayini Krimu ta Galichini abo Vseukrayinske vishe cerkovne upravlinnya VUVCU Na z yizdah novocerkovniki zaklikali rozgornuti pobudovu cerkovnoparafiyalnogo zhittya na yevangelskih zasadah svobodi braterstva i rivnosti ta zvilniti cerkvu vid kar yeristskogo chernectva pid yakim mali na uvazi arhiyereyiv sho ne viznali VCU Zhivocerkovniki nezabarom uzyalisya za viyavlennya i vignannya chornosotennih iyerarhiv pravoslavnoyi cerkvi Vseukrayinska antireligijna komisiya dala vkazivki DPU ta prokuraturi spriyati cerkovnim reformatoram u cij administrativnij borotbi z tihonovshinoyu V seredini lipnya 1922 v Harkovi na zborah svyashenikiv i miryan prijnyato rishennya pro usunennya vid kerivnictva yeparhiyeyu prihilnika mitropolita Tihona arhiyepiskopa Nafanayila j pro vidryadzhennya dlya ciyeyi meti delegaciyi do Vishoyi cerkovnoyi radi V usih povitah guberniyi krim Lebedinskogo bulo stvoreno grupi Zhivoyi cerkvi U veresni v Kiyivskij guberniyi prihilniki Zhivoyi cerkvi na choli z yepiskopom Oleksiyem na zasidanni yeparhialnoyi radi postavili pitannya pro usunennya vid kerivnictva yeparhiyeyu prihilnika mitropolita Tihona yepiskopa Mihajla j vistupili proti postanovi naradi duhovenstva i yepiskopskogo soboru u jogo pidtrimku Pislya cogo Kiyivska obnovlenska grupa viokremila iz svogo skladu timchasove Vishe cerkovne upravlinnya yeparhiyeyu Togo zh misyacya v Odesi stvoreno grupu Zhivoyi cerkvi pid nazvoyu Cerkovnij ruh Kerivnictvo yeparhiyeyu zdijsnyuvav prihilnik patriarha Tihona arhiyepiskop Feodosij Cogo misyacya u Mikolayivskij guberniyi stvoreno grupi prihilnikiv Zhivoyi cerkvi v skladi 27 svyashenikiv i 19 chleniv cerkovnih rad u Hersoni Mikolayivskogo povitu Aleshkah Dniprovskogo povitu ta Ochakovi Mikolayivskogo povitu Odnak Zhiva cerkva ne mala velikogo vplivu na pravoslavnih Tak na pochatku lipnya 1923 v Odesi golova Vishoyi cerkovnoyi radi mitropolit Yevdokim zaklikav usih svyashennosluzhiteliv pripiniti borotbu z Zhivoyu cerkvoyu ta ob yednatisya z neyu 1 Prote ce ne oznachalo vidmovi radyanskoyi vladi vid borotbi z neyu v drugij polovini serpnya 1922 roku z iniciativi CK KP b U stvoreno grupu ekzarhistiv na choli z mitropolitom Mihajlom yaki provodili borotbu z Zhivoyu cerkvoyu i Ukrayinskoyu avtokefalnoyu cerkvoyu golovnoyu bazoyu ekzarhistiv bula Kiyevo Pecherska lavra U serpni 1923 r obnovlenci skasuvali majzhe vsi svoyi radikalni novovvedennya perejmenuvali VCU na tradicijnij Svyashennij sinod pozbulisya yepiskopiv ta popiv sho skomprometuvali sebe Zhiva cerkva grupa Cerkovnogo vidrodzhennya ta Soyuz gromad davnoapostolskoyi cerkvi ob yednalisya v Rosijsku pravoslavnu sinodalnu cerkvu Vidpovidna reorganizaciya vidbulasya v cerkovnomu zgromadzhenni ukrayinskih obnovlenciv Na svoyemu pomisnomu sobori v zhovtni 1923 r voni progolosili stvorennya Ukrayinskoyi sinodalnoyi cerkvi USC Zamist VUVCU buv sformovanij Vseukrayinskij pravoslavnij svyashennij sinod golovoyu yakogo obrali mitropolita Pimena Pyegova U drugij polovini 30 h rr XX st bilshist hramiv USC bula likvidovana radyanskoyu vladoyu Neznachna chastina gromad obnovlenciv proisnuvala do 1946 r Yeparhiyi Ukrayinskoyi Sinodalnoyi cerkviPrimitki Redaguvati Cej den v istoriyi XX st na sajti Institutu istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini Arhivovano 29 chervnya 2016 u Wayback Machine Rezhim dostupu vibrati podiyi za 3 lipnya i natisnuti Zavantazhiti Dzherela ta literatura RedaguvatiYevsyeyeva T M Obnovlenskij ruh Arhivovano 18 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2010 T 7 Ml O S 509 728 s il ISBN 978 966 00 1061 1 Safonov D V Patriarshaya cerkov i obnovlencheskij raskol 1923 1924 gg ros L Regelson Tragediya Russkoj Cerkvi 1917 1953 Arhivovano 16 bereznya 2008 u Wayback Machine ros Dokumenti po obnovlenskomu ruhu Pomisnij sobor Rosijskoyi pravoslavnoyi cerkvi 1923 roku Arhivovano 5 travnya 2013 u Wayback Machine ros Obnovlenstvo Arhivovano 16 serpnya 2013 u Wayback Machine ros Literatura Redaguvati Krasnov Levitin A E Shavrov V M Ocherki po istorii russkoj cerkovnoj smuty 20 e 30 e gg HH v V 3 tomah Kyunshaht Shvejcariya Glaube in der 2 Welt 1978 Pereizdano Moskva Krutickoe patriarshee podvore 1996 Arhivovano 25 lyutogo 2009 u Wayback Machine ros Gerd Shtrikker Russkaya Pravoslavnaya Cerkov v sovetskoe vremya 1917 1991 Materialy i dokumenty po istorii otnoshenij mezhdu gosudarstvom i Cerkovyu Shizma Zhivoj Cerkvi i obnovlencheskoe dvizhenie Arhivovano 24 kvitnya 2014 u Wayback Machine ros Forostyuk O Pravove regulyuvannya derzhavno cerkovnih vidnosin u Donbasi u 1917 1941 rokah Monografiya Lugansk 2000 Malij slovnik istoriyi Ukrayini vidpov red V A Smolij K Libid 1997 464 s ISBN 5 325 00781 5 CDAGO Ukrayini 1 op 20 spr 998 ark 45 Bilan A I Ukrainskaya obnovlencheskaya Cerkov v 1922 1923 gg osnovanie i problemy organizacionnogo stanovleniya Grani 2003 5 31 ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Ukrayinska sinodalna cerkva amp oldid 40142570