www.wikidata.uk-ua.nina.az

Українська мова на Пряшівщині літературна українська мова яку почали використовувати у Північно східній Словаччині з 30

Українська мова на Пряшівщині

Українська мова на Пряшівщині — літературна українська мова, яку почали використовувати у Північно-східній Словаччині з 30-х р.р. XX ст., а особливо активно з 1951 р. (року запровадження літературної української мови до шкільництва та ЗМІ), а також розмовні діалекти лемківського говору південно-західного наріччя української мови, які використовуються українцями Пряшівщини в щоденному спілкуванні.

Історія

XIX століття

Початок національного відродження населення Пряшівщини припадає на роки діяльності «будителя» О. Духновича, який, серед іншого, заснував «Литературное заведеніе Пряшевскоє», «Общество св. Івана Христителя» тощо. Політичний діяч з Пряшівщини А. Добрянський, який був членом Головної Руської Ради у Львові, розробив проект утворення окремого Руського краю в Австрії.

На Пряшівщині від XIX ст., окрім русько-українського національного відродження, відбувалася також поступова словакізація місцевого населення. Цьому сприяла, окрім іншого, введена під урядовим тиском латинська абетка, замість кирилиці, у «руських» виданнях, що полегшувало русько-українському населенню користування словацькими книжками та пресою — центр національного життя поступово з Пряшева перенісся до Ужгорода.

Наприкінці XIX ст. на Пряшівщині була поширена русофільська ідеологія, мовою, близькою до російської («язичієм») писали письменники і поети А. Кралицький, О. Павлович, Ю. Ставровський-Попрадов, користувалися педагоги І. Поливка, А. Ріпай та ін.

У 1915 р. Пряшівська єпархія ввела латинську абетку, засновану на угорській мові, до церковних книг.

Перша пол. XX ст.

Під час розвалу Австро-Угорщини частина русько-українського населення Пряшівщини висловлювалася за входження до складу української держави.

З ініціативи священика О. Невицького у листопаді 1918 р. у Старій Любовні було скликано віче, що утворило Руську Народну Раду, яка висловилася за приєднання Пряшівщини до України.

Інші пряшівські діячі під проводом А. Бескида утворили «Карпаторусскій Народный Совѣтъ» у Кошицях, на якому було схвалено приєднання Закарпаття, Пряшівщини, Північно-західної Лемківщини (зараз у Польщі) та Північного Марамороша до Чехо-Словаччини (таке ж рішення у кінцевому підсумку ухвалила і Центральна Руська Народна Рада 5 травня 1919 р. в Ужгороді, у її складі були представники і Пряшівщини).

У Чехо-Словаччині, в складі Словаччини, як і в Закарпатті, існувало три культурні напрямки: проукраїнський (на відміну від Закарпаття він був найслабшим), проросійський та місцевий — карпато-руський. Український культурний напрямок підтримувався у 1922—1927 рр. єпископом Д. Нярадієм. «Просвіта», заснована в Пряшеві у 1930 р., не змогла поширити своєї діяльності на села Пряшівщини. Діячами українського напрямку були І. Невицька, М. Мацієвич, отець Д. Зубрицький, о. Е. Бігарій, о. І. Дюлай та ін. Україномовними письменниками були Д. Зубрицький (псевд. Торисин, 1895 — 1949), Ф. Лазорик († 1969), поет Зореслав (о. Севастіян Сабол) та прозаїк І. Невицька.

У цей час українською мовою виходила нечисленна преса, зокрема газета «Слово народа» (1931—1932 рр.).

Після 1939 року

Словацький уряд проводив відверту політику словакізації (у 1940 р. було припинено вихід україномовної газети), діяльність на Пряшівщині вихідців із Закарпаття не дозволялася. На політику словакізації частина населення відповідала симпатіями до СРСР і підтримкою партизанському рухові у час Другої світової війни.

Після вступу радянських військ на Пряшівщині 1 березня 1945 р. була утворена «Українська Народна Рада Пряшівщини» («УНРП», русофільська організація, не зважаючи на її назву), яка діяла як координаційний представницький орган пряшівських українців до 1951 р. «УНРП» була ліквідована на вимогу словацької влади 1952 р.

Саме у 50-х рр. мову населення Пряшівщини вперше офіційно було визначено прикметником «українська».

Пряшівські керівники піднімали питання приєднання Пряшівщини до Закарпатської України, отже до СРСР — радянська влада не підтримала це бажання, не бажаючи ускладнень з центральним чехо-словацьким урядом та словацьким керівництвом. Тоді «УНРП» стала домагатися автономії для українського населення Пряшівщини в рамках Чехо-Словаччини: вимогу територіальної автономії було відкинуто, але «УНРП» була визнана речником національного життя українського населення Словаччини. Вона визначила перших представників до тимчасового парламенту в Празі та до Словацької Народної Ради (по п'ять до кожного).

Поряд з комуністичною партією Словаччини на Пряшівщині діяла українсько-руська секція Словацької Демократичної Партії. До 1948 р. президія «УНРП» і парламентське представництво українців складалися з комуністів (І. Рогаль-Ільків, П. Капішовський, П. Бабей, та ін.) та некомуністів (В. Караман, П. й І. Жидовські, І. Пєщак, Д. Ройкович, І. Бобак й ін.).

У 1951 р. до місцевих шкіл та у ЗМІ було директивно введено українську літературну мову замість існуючої російської чи місцевого «язичія». Цей захід загалом не був популярний серед населення — українізація освіти не була як слід підготовлена, місцева інтелігенція, вихована в російському дусі, не була ані свідомою, ані досить ознайомленою з літературною українською мовою та взагалі з загальноукраїнською культурою. Вже на початку 60-х рр. XX ст. українізацію стали згортати: спочатку в школах на словацьку мову перевели негуманітарні предмети, потім поступово почали переводити всю шкільну освіту на словацьку мову.

У 1951 — 1968 рр. на Пряшівщині існувала проукраїнська «Культурна Спілка Українських Трудящих» («КСУТ»). З 1990 р. українців у Словаччині представляє Союз русинів-українців Чехо-Словаччини та після проголошення незалежності Словаччини — «Союз русинів-українців Словаччини». Також існує малочисельна та маловпливова політично-громадська організація русинів-українців «Піддуклянська демократична громада».

Не-український напрямок представляє організація «Русинська оброда» («Русинське відродження»). Ця організація дотримується думки, що русини є «четвертим східнослов'янським народом», не спорідненим з українцями.

На сьогодні існує секція українських письменників при Словацькому союзі письменників.

Культура

Література

З 1953—1955 рр. видавництво книжок на Пряшівщині повністю перейшло на українську мову, в ній поступово догасали традиційні регіонально-будительські теми. У цей час українська література Пряшівщини була за суттю радянською (темами були «культ особи», ідеалізація життя, декларативність, вербалізм, побутовщина). Тематично літературна творчість обмежувалася життям села. Серед письменників були В. Зозуляк (роман «Нескорені», 2 томи, 1962 р., 1967 р., оповідання, драми), Ю. Боролич, І. Гриць, Ф. Іванчова, І. Прохіпчак, М. Шмайда (роман про колективізацію «Тріщать леди», 1957 р.).

У 60-ті рр. україномовна література Пряшівщини стає набагато цікавішою. Початком нового напряму в поезії була збірка Й. Збіглея «Зелені неони» (1964 р.). Найвизначнішим поетом Пряшівщини є С. Гостиняк (збірка «Пропоную вам свою дорогу», 1965 р., «Лише двома очима», 1967 р.). Виділяються також М. Дробняк та М. Немет.

У прозі також працювали І. Галайда, В. Дацей, Й. Шелепець, М. Немет та ін. Цікавим романом на традиційну селянську тематику є роман М. Шмайди «Лемки» (1964 р.). У прозі також працювали Є. Бісс (збірка «Сто сім модних зачісок», 1967 р., «Апартман з видом на головну вулицю», 1969 р.). Видатними поетами були І. Мацинський («Пристрітники», 1968 р.) та Ф. Лазорик («Сніжні хризантеми», 1968 р.).

У 60-х рр. на Пряшівщині друкувалися «реабілітовані» письменники міжвоєнного періоду, які жили у Чехословаччині: закарпатський письменник та поет В. Ґренджа-Донський та Н. Королева († 1964). Як літературні критики виступали Ю. Вача, О. Зілинський, В. Хома, А. Червеняк та ін.

Найпомітніші твори сучасної літератури Пряшівщини є безсумнівним внеском у загально-український літературний процес. Літературний журнал «Дукля» якийсь час був провідним загальноукраїнським виданням літературної та культурної проблематики.

Наука

Одним з центрів вивчення регіональної проблематики Пряшівщини був «Музей української культури» (заснований 1960 р. у Красному Броді й перенесений 1964 р. до Свидника), музей видавав науковий збірник (до 1971 — 5 випусків).

У 50-ті — 60-ті рр. XX ст. було записано й видано збірки фольклорного матеріалу Пряшівщини, чим було збережено цінний витвір духової культури українців на території схрещення різних впливів: словацьких, польських та угорських. Найважливішими збірниками є «З уст народу» (1955 р.), «Українські народні пісні Пряшівського краю» (т. І, 1958 р., т. II, 1963 р.), «Українські народні казки Східної Словаччини» (І — III, 1965 р., 1966 р., 1969 р.), «З глибини віків. Антологія усної народної творчості українців Східної Словаччини» (1967 р.).

Народну мову та звичаї русько-українського населення Пряшівщини досліджували численні фольклористи й у XIX — на початку: наприклад львів'янин Володимир Гнатюк (1871—1926 рр.) видав декілька праць, як-ось «Етнографічних матеріалів з Угорської Русі», «Пісенні новотвори в українсько-руській народній словесності», «Русини Пряшівської єпархії і їх говори», «Словаки чи русини?».

Музей

Перший український музей на Пряшівщині було засновано 1954 р. у Межилабірцях, звідки його було переведено у Пряшів. У 1958 р., після декількох реорганізацій, йому було надано приміщення колишнього монастиря у Красному Броді. Саме в Красному Броді почалась успішна діяльність музею, яка пожвавилась з приходом на посаду директора молодого випускника братиславської музейної школи Івана Чабиняка (пізніше репресованого). Під його керівництвом було зібрано сотні експонатів матеріальної та духовної культури, опрацьовано сценарій та лібрето постійної експозиції. Виданням збірника «З українського фольклору Східної Словаччини» розпочато багату видавничу діяльність. У 1964 р. Музей української культури було перенесено з Красного Броду у Свидник. Музей став важливою науковою установою зі штабом кваліфікованих працівників, сучасною експозицією, багатими фондами, бібліотекою, численними тематичними виставками тощо. У 1965 р. тут розпочато видання «Наукового збірника Музею української культури». Було видано 17 томів у 21 книзі — це майже 10 тисяч друкованих сторінок.

На сторінках цього видання переважають праці з етнографії (М. Гвізд, І. Красовський, П. Маркович, Я. Олейник, Я. Подолак, М. Сополига, Н. Шуркала та інші), фольклористики (Й. Вархол, Н. Вархол, М. Гиряк, К. Горалек, В. Гошовський, О. Зілинський, Ю. Костюк, М. Мушинка, І. Ребушапка, Ф. Тихий, І. Чижмар), мистецтвознавства (С. Гапак, В. Грешлик, В. Лаката, П. Стефанівський) тощо. Окремими книжками Музей видав «Дерев'яні церкви східного обряду на Пряшівщині» І. Пушкаря — Б. Ковачовічової (1971 р.), «Писанки» П. Марковича (1972 р.), «Матеріали до історії мови південнокарпатських українців» І. Панькевича (1970 р.), «Славеноруську граматику» А. Коцака (1990 р.), «Музичні інструменти» І. Чижмара (1972 р.), «Дерев'яну архітектуру українців Східної Словаччини» М. Сополиги (1973 р.) та ряд каталогів до тематичних виставок. Було видано три грамплатівки з народними піснями та кілька поштових листівок з зображеннями народних костюмів та експонатів музею. У 1991 р. було відкрито сучасну експозицію музею на площі 1700 м²., яка складається з чотирьох частин: історичної, етнографічної, іконописної та експозиції тематичних виставок. У фондах музею завізовано 60 тисяч експонатів, з яких майже 20 тисяч належать до народної культури. Бібліотека музею нараховує понад 40 тисяч книжок. Складовою частиною музею української культури є експозиція народної архітектури просто неба на площі 10 гектарів, в якій розташовано 35 (із 50 запланованих) об'єктів.

Театр

Єдиний український театр на Пряшівщині наприкінці 1980-х рр. було перетворено на русинський заклад. З репертуару театру було усунуто всі п'єси літературною українською мовою.

Більшість акторів театру є випускниками Київського театрального інституту (тепер — Національного університету театру, кіно і телебачення).

Дослідження культури

У 1960 р. при філософському факультеті Пряшівського університету ім. Шафарика було засновано Кабінет народної словесности, згодом перетворений у Дослідний кабінет україністики, а потім Науково-дослідний відділ кафедри україністики. З самого початку і до 1971 р. в ньому працювали двоє фольклористів — Михайло Гиряк та Микола Мушинка. Вони спрямували увагу на збирання й дослідження головним чином словесного фольклору і опублікували ряд наукових праць з цієї галузі. Довгі роки Науково-дослідним відділом завідувала літературознавець Олена Рудловчак, яка зробила чималий внесок і в дослідження історії фольклору та етнографії на Закарпатті.

Свидницький Музей української культури та Пряшівський Науково-дослідний відділ кафедри україністики є найбільшими установами з дослідження народної культури русинів-українців Пряшівщини. У 1991 р. ці дві установи разом із Союзом русинів-українців Чехо-Словаччини організували велику міжнародну конференцію, присвячену 120-річчю від дня народження В. Гнатюка.

Інші українські організації у Словаччині

Найбільш чисельною та представницькою організацією закордонних українців в Словаччині є «Союз русинів-українців Словаччини» (СРУСР)]. Членська база СРУСР нині становить близько 4 тисяч осіб. Голова СРУСР — Петро Сокол, адреса:

Ústredná rada ZRUSR
Požiarnická 17
08108 Prešov Slovakia

Серед інших українських організацій є:

Засоби масової інформації

СРУСР та Спілка українських письменників Словаччини мають свої періодичні видання, які видаються українською мовою:

  • Газета «Нове життя» (виходить з 1951 року), орган Союзу русинів-українців СР (СРУСР). Головний редактор — Мирослав Ілюк.
  • Літературно-мистецький та публіцистичний журнал «Дукля» (видається з 1953 року), орган Спілки українських письменників Словаччини. Головний редактор — письменник Іван Яцканин.
  • Дитячий журнал «Веселка» (виходить з 1951 року). Головний редактор — Іван Яцканин.

Освіта

  • Дитячі садки
  1. м. Гуменне, при початковій школі, вул. Лесна 909/28, директор Рудольф Дем'ян 1 клас, 13 дітей.
  2. с. Руска Поруба, 107, директор Олена Андрейцо 1 клас, 5 дітей.
  3. с. Чабіни, 131, директор Любов Гайдошова 1 клас, 15 дітей.
  4. с. Габура, 50, при початкові школі, директор Дана Мурдзікова 1 клас, 21 дитина.
  5. с. Красний Брод, 75, директор Емілія Ряба 1 клас, 15 дітей.
  6. м. Медзілаборце, вул. Духновича 480/29, директор Дана Германова 2 класи, 36 дітей;
  7. м. Медзілаборце, вул. Свободи 675/23, директор Ольга Капральова 3 класи, 59 дітей.
  8. с. Вирава, 84, при початковій школі, директор Наташа Нергешова 1 клас, 14 дітей.
  9. м. Пряшів, вул. Сладковичова, 3, директор Анна Жиграйова 1 клас, 25 дітей.
  10. с. Ярабіна, 212, директор Анна Суковата 1 клас, 21 дітей.
  11. с. Удол, 55, при початковій школі, директор Марія Томечек 1 клас, 12 дітей.
  • Початкові школи
  1. с. Хмельова, 136, директор Анна Дзубакова 6 класів, 56 дітей.
  2. м. Гуменне, інтернатна з дитячим садочком, директор Рудольф Дем'ян 9 класів, 100 учнів.
  3. с. Руска Поруба, 8, директор Штефан Андрейцо 3 класи, 33 учні.
  4. с. Габура, 49, з дитячим садочком, директор Дана Мурдзікова 5 класів, 30 учнів.
  5. с. Вирава, 84, з дитячим садочком, директор Жанета Ріттерова 2 класи, 13 учнів.
  6. м. Пряшів, з'єднана школа (початкова школа та гімназія ім. Т. Г. Шевченка), вул. Сладковичова, 4, директор Юрай Мулічак 9 класів, 140 учнів.
  7. с. Ярабіна, 258, з дитячим садочком, директор Йозеф Ковалчик 3 класи, 38 учнів.
  8. с. Удол, 55, з дитячим садочком, директор Марія Томечек 1 клас, 16 учнів.
  • Середні школи
  1. м. Пряшів, з'єднана школа (гімназія ім. Т. Г. Шевченка з початковою школою), вул. Сладковичова, 4, директор Юрай Мулічак 5 класів, 133 учні.
  • Вищі навчальні заклади
  1. Пряшівський університет (заснований 1 січня 1997 р., раніше — Православна богословська академія (1950), Греко-католицька богословська академія (1880). Інститут русистики, україністики і славістики Філософського факультету, Пряшів, вул. 17 Новембра, науково-педагогічний директор Любіца Баботова, завідувач кафедрою україністики Марія Чіжмарова. Станом на 30.08.2008 р. 23 студенти навчаються за фахом переклад, славістика, 32 студенти навчаються за фахом академічна педагогіка.
  2. Університет Матея Бела в Банській Бистриці (заснований 1 липня 1992 р. шляхом злиття двох філій Братиславського технічного університету та Братиславського університету Коменського), факультет гуманітарних наук, кафедра слов'янських мов, декан Володимир Варінський. Станом на 30.08.2008 4 студенти навчаються за фахом переклад.

Примітки

  1. Мушинка М. З українського фольклору Східної Словаччини.— Пряшів, 1973.
  2. Terra Пряшівщина [ 22 травня 2011 у Wayback Machine.]. (укр.)

Див. також

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Ukrayinska mova na Pryashivshini literaturna ukrayinska mova yaku pochali vikoristovuvati u Pivnichno shidnij Slovachchini z 30 h r r XX st a osoblivo aktivno z 1951 r roku zaprovadzhennya literaturnoyi ukrayinskoyi movi do shkilnictva ta ZMI a takozh rozmovni dialekti lemkivskogo govoru pivdenno zahidnogo narichchya ukrayinskoyi movi yaki vikoristovuyutsya ukrayincyami Pryashivshini v shodennomu spilkuvanni Zmist 1 Istoriya 1 1 XIX stolittya 1 2 Persha pol XX st 1 3 Pislya 1939 roku 2 Kultura 2 1 Literatura 2 2 Nauka 2 3 Muzej 2 4 Teatr 2 5 Doslidzhennya kulturi 2 6 Inshi ukrayinski organizaciyi u Slovachchini 2 7 Zasobi masovoyi informaciyi 2 8 Osvita 3 Primitki 4 Div takozh 5 PosilannyaIstoriya RedaguvatiDiv takozh Ukrayinci v SlovachchiniXIX stolittya Redaguvati Pochatok nacionalnogo vidrodzhennya naselennya Pryashivshini pripadaye na roki diyalnosti buditelya O Duhnovicha yakij sered inshogo zasnuvav Literaturnoe zavedenie Pryashevskoye Obshestvo sv Ivana Hristitelya tosho Politichnij diyach z Pryashivshini A Dobryanskij yakij buv chlenom Golovnoyi Ruskoyi Radi u Lvovi rozrobiv proekt utvorennya okremogo Ruskogo krayu v Avstriyi Na Pryashivshini vid XIX st okrim rusko ukrayinskogo nacionalnogo vidrodzhennya vidbuvalasya takozh postupova slovakizaciya miscevogo naselennya Comu spriyala okrim inshogo vvedena pid uryadovim tiskom latinska abetka zamist kirilici u ruskih vidannyah sho polegshuvalo rusko ukrayinskomu naselennyu koristuvannya slovackimi knizhkami ta presoyu centr nacionalnogo zhittya postupovo z Pryasheva perenissya do Uzhgoroda Naprikinci XIX st na Pryashivshini bula poshirena rusofilska ideologiya movoyu blizkoyu do rosijskoyi yazichiyem pisali pismenniki i poeti A Kralickij O Pavlovich Yu Stavrovskij Popradov koristuvalisya pedagogi I Polivka A Ripaj ta in U 1915 r Pryashivska yeparhiya vvela latinsku abetku zasnovanu na ugorskij movi do cerkovnih knig Persha pol XX st Redaguvati Pid chas rozvalu Avstro Ugorshini chastina rusko ukrayinskogo naselennya Pryashivshini vislovlyuvalasya za vhodzhennya do skladu ukrayinskoyi derzhavi Z iniciativi svyashenika O Nevickogo u listopadi 1918 r u Starij Lyubovni bulo sklikano viche sho utvorilo Rusku Narodnu Radu yaka vislovilasya za priyednannya Pryashivshini do Ukrayini Inshi pryashivski diyachi pid provodom A Beskida utvorili Karpatorusskij Narodnyj Sovѣt u Koshicyah na yakomu bulo shvaleno priyednannya Zakarpattya Pryashivshini Pivnichno zahidnoyi Lemkivshini zaraz u Polshi ta Pivnichnogo Maramorosha do Cheho Slovachchini take zh rishennya u kincevomu pidsumku uhvalila i Centralna Ruska Narodna Rada 5 travnya 1919 r v Uzhgorodi u yiyi skladi buli predstavniki i Pryashivshini U Cheho Slovachchini v skladi Slovachchini yak i v Zakarpatti isnuvalo tri kulturni napryamki proukrayinskij na vidminu vid Zakarpattya vin buv najslabshim prorosijskij ta miscevij karpato ruskij Ukrayinskij kulturnij napryamok pidtrimuvavsya u 1922 1927 rr yepiskopom D Nyaradiyem Prosvita zasnovana v Pryashevi u 1930 r ne zmogla poshiriti svoyeyi diyalnosti na sela Pryashivshini Diyachami ukrayinskogo napryamku buli I Nevicka M Maciyevich otec D Zubrickij o E Bigarij o I Dyulaj ta in Ukrayinomovnimi pismennikami buli D Zubrickij psevd Torisin 1895 1949 F Lazorik 1969 poet Zoreslav o Sevastiyan Sabol ta prozayik I Nevicka U cej chas ukrayinskoyu movoyu vihodila nechislenna presa zokrema gazeta Slovo naroda 1931 1932 rr Pislya 1939 roku Redaguvati Slovackij uryad provodiv vidvertu politiku slovakizaciyi u 1940 r bulo pripineno vihid ukrayinomovnoyi gazeti diyalnist na Pryashivshini vihidciv iz Zakarpattya ne dozvolyalasya Na politiku slovakizaciyi chastina naselennya vidpovidala simpatiyami do SRSR i pidtrimkoyu partizanskomu ruhovi u chas Drugoyi svitovoyi vijni Pislya vstupu radyanskih vijsk na Pryashivshini 1 bereznya 1945 r bula utvorena Ukrayinska Narodna Rada Pryashivshini UNRP rusofilska organizaciya ne zvazhayuchi na yiyi nazvu yaka diyala yak koordinacijnij predstavnickij organ pryashivskih ukrayinciv do 1951 r UNRP bula likvidovana na vimogu slovackoyi vladi 1952 r Same u 50 h rr movu naselennya Pryashivshini vpershe oficijno bulo viznacheno prikmetnikom ukrayinska Pryashivski kerivniki pidnimali pitannya priyednannya Pryashivshini do Zakarpatskoyi Ukrayini otzhe do SRSR radyanska vlada ne pidtrimala ce bazhannya ne bazhayuchi uskladnen z centralnim cheho slovackim uryadom ta slovackim kerivnictvom Todi UNRP stala domagatisya avtonomiyi dlya ukrayinskogo naselennya Pryashivshini v ramkah Cheho Slovachchini vimogu teritorialnoyi avtonomiyi bulo vidkinuto ale UNRP bula viznana rechnikom nacionalnogo zhittya ukrayinskogo naselennya Slovachchini Vona viznachila pershih predstavnikiv do timchasovogo parlamentu v Prazi ta do Slovackoyi Narodnoyi Radi po p yat do kozhnogo Poryad z komunistichnoyu partiyeyu Slovachchini na Pryashivshini diyala ukrayinsko ruska sekciya Slovackoyi Demokratichnoyi Partiyi Do 1948 r prezidiya UNRP i parlamentske predstavnictvo ukrayinciv skladalisya z komunistiv I Rogal Ilkiv P Kapishovskij P Babej ta in ta nekomunistiv V Karaman P j I Zhidovski I Pyeshak D Rojkovich I Bobak j in U 1951 r do miscevih shkil ta u ZMI bulo direktivno vvedeno ukrayinsku literaturnu movu zamist isnuyuchoyi rosijskoyi chi miscevogo yazichiya Cej zahid zagalom ne buv populyarnij sered naselennya ukrayinizaciya osviti ne bula yak slid pidgotovlena misceva inteligenciya vihovana v rosijskomu dusi ne bula ani svidomoyu ani dosit oznajomlenoyu z literaturnoyu ukrayinskoyu movoyu ta vzagali z zagalnoukrayinskoyu kulturoyu Vzhe na pochatku 60 h rr XX st ukrayinizaciyu stali zgortati spochatku v shkolah na slovacku movu pereveli negumanitarni predmeti potim postupovo pochali perevoditi vsyu shkilnu osvitu na slovacku movu U 1951 1968 rr na Pryashivshini isnuvala proukrayinska Kulturna Spilka Ukrayinskih Trudyashih KSUT Z 1990 r ukrayinciv u Slovachchini predstavlyaye Soyuz rusiniv ukrayinciv Cheho Slovachchini ta pislya progoloshennya nezalezhnosti Slovachchini Soyuz rusiniv ukrayinciv Slovachchini Takozh isnuye malochiselna ta malovplivova politichno gromadska organizaciya rusiniv ukrayinciv Pidduklyanska demokratichna gromada Ne ukrayinskij napryamok predstavlyaye organizaciya Rusinska obroda Rusinske vidrodzhennya Cya organizaciya dotrimuyetsya dumki sho rusini ye chetvertim shidnoslov yanskim narodom ne sporidnenim z ukrayincyami Na sogodni isnuye sekciya ukrayinskih pismennikiv pri Slovackomu soyuzi pismennikiv Kultura RedaguvatiLiteratura Redaguvati Z 1953 1955 rr vidavnictvo knizhok na Pryashivshini povnistyu perejshlo na ukrayinsku movu v nij postupovo dogasali tradicijni regionalno buditelski temi U cej chas ukrayinska literatura Pryashivshini bula za suttyu radyanskoyu temami buli kult osobi idealizaciya zhittya deklarativnist verbalizm pobutovshina Tematichno literaturna tvorchist obmezhuvalasya zhittyam sela Sered pismennikiv buli V Zozulyak roman Neskoreni 2 tomi 1962 r 1967 r opovidannya drami Yu Borolich I Gric F Ivanchova I Prohipchak M Shmajda roman pro kolektivizaciyu Trishat ledi 1957 r U 60 ti rr ukrayinomovna literatura Pryashivshini staye nabagato cikavishoyu Pochatkom novogo napryamu v poeziyi bula zbirka J Zbigleya Zeleni neoni 1964 r Najviznachnishim poetom Pryashivshini ye S Gostinyak zbirka Proponuyu vam svoyu dorogu 1965 r Lishe dvoma ochima 1967 r Vidilyayutsya takozh M Drobnyak ta M Nemet U prozi takozh pracyuvali I Galajda V Dacej J Shelepec M Nemet ta in Cikavim romanom na tradicijnu selyansku tematiku ye roman M Shmajdi Lemki 1964 r U prozi takozh pracyuvali Ye Biss zbirka Sto sim modnih zachisok 1967 r Apartman z vidom na golovnu vulicyu 1969 r Vidatnimi poetami buli I Macinskij Pristritniki 1968 r ta F Lazorik Snizhni hrizantemi 1968 r U 60 h rr na Pryashivshini drukuvalisya reabilitovani pismenniki mizhvoyennogo periodu yaki zhili u Chehoslovachchini zakarpatskij pismennik ta poet V Grendzha Donskij ta N Koroleva 1964 Yak literaturni kritiki vistupali Yu Vacha O Zilinskij V Homa A Chervenyak ta in Najpomitnishi tvori suchasnoyi literaturi Pryashivshini ye bezsumnivnim vneskom u zagalno ukrayinskij literaturnij proces Literaturnij zhurnal Duklya yakijs chas buv providnim zagalnoukrayinskim vidannyam literaturnoyi ta kulturnoyi problematiki Nauka Redaguvati Odnim z centriv vivchennya regionalnoyi problematiki Pryashivshini buv Muzej ukrayinskoyi kulturi zasnovanij 1960 r u Krasnomu Brodi j perenesenij 1964 r do Svidnika muzej vidavav naukovij zbirnik do 1971 5 vipuskiv U 50 ti 60 ti rr XX st bulo zapisano j vidano zbirki folklornogo materialu Pryashivshini chim bulo zberezheno cinnij vitvir duhovoyi kulturi ukrayinciv na teritoriyi shreshennya riznih vpliviv slovackih polskih ta ugorskih Najvazhlivishimi zbirnikami ye Z ust narodu 1955 r Ukrayinski narodni pisni Pryashivskogo krayu t I 1958 r t II 1963 r Ukrayinski narodni kazki Shidnoyi Slovachchini I III 1965 r 1966 r 1969 r Z glibini vikiv Antologiya usnoyi narodnoyi tvorchosti ukrayinciv Shidnoyi Slovachchini 1967 r Narodnu movu ta zvichayi rusko ukrayinskogo naselennya Pryashivshini doslidzhuvali chislenni folkloristi j u XIX na pochatku napriklad lviv yanin Volodimir Gnatyuk 1871 1926 rr vidav dekilka prac yak os Etnografichnih materialiv z Ugorskoyi Rusi Pisenni novotvori v ukrayinsko ruskij narodnij slovesnosti Rusini Pryashivskoyi yeparhiyi i yih govori Slovaki chi rusini Muzej Redaguvati Pershij ukrayinskij muzej na Pryashivshini bulo zasnovano 1954 r u Mezhilabircyah zvidki jogo bulo perevedeno u Pryashiv U 1958 r pislya dekilkoh reorganizacij jomu bulo nadano primishennya kolishnogo monastirya u Krasnomu Brodi Same v Krasnomu Brodi pochalas uspishna diyalnist muzeyu yaka pozhvavilas z prihodom na posadu direktora molodogo vipusknika bratislavskoyi muzejnoyi shkoli Ivana Chabinyaka piznishe represovanogo Pid jogo kerivnictvom bulo zibrano sotni eksponativ materialnoyi ta duhovnoyi kulturi opracovano scenarij ta libreto postijnoyi ekspoziciyi Vidannyam zbirnika Z ukrayinskogo folkloru Shidnoyi Slovachchini rozpochato bagatu vidavnichu diyalnist 1 U 1964 r Muzej ukrayinskoyi kulturi bulo pereneseno z Krasnogo Brodu u Svidnik Muzej stav vazhlivoyu naukovoyu ustanovoyu zi shtabom kvalifikovanih pracivnikiv suchasnoyu ekspoziciyeyu bagatimi fondami bibliotekoyu chislennimi tematichnimi vistavkami tosho U 1965 r tut rozpochato vidannya Naukovogo zbirnika Muzeyu ukrayinskoyi kulturi Bulo vidano 17 tomiv u 21 knizi ce majzhe 10 tisyach drukovanih storinok Na storinkah cogo vidannya perevazhayut praci z etnografiyi M Gvizd I Krasovskij P Markovich Ya Olejnik Ya Podolak M Sopoliga N Shurkala ta inshi folkloristiki J Varhol N Varhol M Giryak K Goralek V Goshovskij O Zilinskij Yu Kostyuk M Mushinka I Rebushapka F Tihij I Chizhmar mistectvoznavstva S Gapak V Greshlik V Lakata P Stefanivskij tosho Okremimi knizhkami Muzej vidav Derev yani cerkvi shidnogo obryadu na Pryashivshini I Pushkarya B Kovachovichovoyi 1971 r Pisanki P Markovicha 1972 r Materiali do istoriyi movi pivdennokarpatskih ukrayinciv I Pankevicha 1970 r Slavenorusku gramatiku A Kocaka 1990 r Muzichni instrumenti I Chizhmara 1972 r Derev yanu arhitekturu ukrayinciv Shidnoyi Slovachchini M Sopoligi 1973 r ta ryad katalogiv do tematichnih vistavok Bulo vidano tri gramplativki z narodnimi pisnyami ta kilka poshtovih listivok z zobrazhennyami narodnih kostyumiv ta eksponativ muzeyu U 1991 r bulo vidkrito suchasnu ekspoziciyu muzeyu na ploshi 1700 m yaka skladayetsya z chotiroh chastin istorichnoyi etnografichnoyi ikonopisnoyi ta ekspoziciyi tematichnih vistavok U fondah muzeyu zavizovano 60 tisyach eksponativ z yakih majzhe 20 tisyach nalezhat do narodnoyi kulturi Biblioteka muzeyu narahovuye ponad 40 tisyach knizhok Skladovoyu chastinoyu muzeyu ukrayinskoyi kulturi ye ekspoziciya narodnoyi arhitekturi prosto neba na ploshi 10 gektariv v yakij roztashovano 35 iz 50 zaplanovanih ob yektiv Teatr Redaguvati Yedinij ukrayinskij teatr na Pryashivshini naprikinci 1980 h rr bulo peretvoreno na rusinskij zaklad Z repertuaru teatru bulo usunuto vsi p yesi literaturnoyu ukrayinskoyu movoyu Bilshist aktoriv teatru ye vipusknikami Kiyivskogo teatralnogo institutu teper Nacionalnogo universitetu teatru kino i telebachennya 2 Doslidzhennya kulturi Redaguvati U 1960 r pri filosofskomu fakulteti Pryashivskogo universitetu im Shafarika bulo zasnovano Kabinet narodnoyi slovesnosti zgodom peretvorenij u Doslidnij kabinet ukrayinistiki a potim Naukovo doslidnij viddil kafedri ukrayinistiki Z samogo pochatku i do 1971 r v nomu pracyuvali dvoye folkloristiv Mihajlo Giryak ta Mikola Mushinka Voni spryamuvali uvagu na zbirannya j doslidzhennya golovnim chinom slovesnogo folkloru i opublikuvali ryad naukovih prac z ciyeyi galuzi Dovgi roki Naukovo doslidnim viddilom zaviduvala literaturoznavec Olena Rudlovchak yaka zrobila chimalij vnesok i v doslidzhennya istoriyi folkloru ta etnografiyi na Zakarpatti Svidnickij Muzej ukrayinskoyi kulturi ta Pryashivskij Naukovo doslidnij viddil kafedri ukrayinistiki ye najbilshimi ustanovami z doslidzhennya narodnoyi kulturi rusiniv ukrayinciv Pryashivshini U 1991 r ci dvi ustanovi razom iz Soyuzom rusiniv ukrayinciv Cheho Slovachchini organizuvali veliku mizhnarodnu konferenciyu prisvyachenu 120 richchyu vid dnya narodzhennya V Gnatyuka Inshi ukrayinski organizaciyi u Slovachchini Redaguvati Najbilsh chiselnoyu ta predstavnickoyu organizaciyeyu zakordonnih ukrayinciv v Slovachchini ye Soyuz rusiniv ukrayinciv Slovachchini SRUSR Chlenska baza SRUSR nini stanovit blizko 4 tisyach osib Golova SRUSR Petro Sokol adresa Ustredna rada ZRUSR Poziarnicka 17 08108 Presov SlovakiaSered inshih ukrayinskih organizacij ye Soyuz skautiv Plast ukrayinsko rusinskoyi molodi u Slovachchini Arhivovano 22 travnya 2011 u Wayback Machine Golova Krajovoyi Plastovoyi starshini Levko Dovgovich Ukrayinskij narodnij amatorskij hor Karpati Arhivovano 22 travnya 2011 u Wayback Machine Hudozhnij kerivnik Levko Dovgovich Koordinacijnij komitet reoptantiv u Slovackij Respublici Golova Mariya Dolinska adresa ul Svabska 56 08005 Presov 5 Slovakia Slovacko ukrayinske tovaristvo golova Mihal Cherni adresa Dobzinskeho 16 81105 Bratislava Slovakia Ukrayinskij muzichno dramatichnij ansambl im T G Shevchenka Hudozhnij kerivnik Vasil Gricak adresa Dobzinskeho 16 81105 Bratislava SlovakiaZasobi masovoyi informaciyi Redaguvati Div takozh Ukrayinske radiomovlennya v SlovachchiniSRUSR ta Spilka ukrayinskih pismennikiv Slovachchini mayut svoyi periodichni vidannya yaki vidayutsya ukrayinskoyu movoyu Gazeta Nove zhittya vihodit z 1951 roku organ Soyuzu rusiniv ukrayinciv SR SRUSR Golovnij redaktor Miroslav Ilyuk Literaturno misteckij ta publicistichnij zhurnal Duklya vidayetsya z 1953 roku organ Spilki ukrayinskih pismennikiv Slovachchini Golovnij redaktor pismennik Ivan Yackanin Dityachij zhurnal Veselka vihodit z 1951 roku Golovnij redaktor Ivan Yackanin Osvita Redaguvati Dityachi sadkim Gumenne pri pochatkovij shkoli vul Lesna 909 28 direktor Rudolf Dem yan 1 klas 13 ditej s Ruska Poruba 107 direktor Olena Andrejco 1 klas 5 ditej s Chabini 131 direktor Lyubov Gajdoshova 1 klas 15 ditej s Gabura 50 pri pochatkovi shkoli direktor Dana Murdzikova 1 klas 21 ditina s Krasnij Brod 75 direktor Emiliya Ryaba 1 klas 15 ditej m Medzilaborce vul Duhnovicha 480 29 direktor Dana Germanova 2 klasi 36 ditej m Medzilaborce vul Svobodi 675 23 direktor Olga Kapralova 3 klasi 59 ditej s Virava 84 pri pochatkovij shkoli direktor Natasha Nergeshova 1 klas 14 ditej m Pryashiv vul Sladkovichova 3 direktor Anna Zhigrajova 1 klas 25 ditej s Yarabina 212 direktor Anna Sukovata 1 klas 21 ditej s Udol 55 pri pochatkovij shkoli direktor Mariya Tomechek 1 klas 12 ditej Pochatkovi shkolis Hmelova 136 direktor Anna Dzubakova 6 klasiv 56 ditej m Gumenne internatna z dityachim sadochkom direktor Rudolf Dem yan 9 klasiv 100 uchniv s Ruska Poruba 8 direktor Shtefan Andrejco 3 klasi 33 uchni s Gabura 49 z dityachim sadochkom direktor Dana Murdzikova 5 klasiv 30 uchniv s Virava 84 z dityachim sadochkom direktor Zhaneta Ritterova 2 klasi 13 uchniv m Pryashiv z yednana shkola pochatkova shkola ta gimnaziya im T G Shevchenka vul Sladkovichova 4 direktor Yuraj Mulichak 9 klasiv 140 uchniv s Yarabina 258 z dityachim sadochkom direktor Jozef Kovalchik 3 klasi 38 uchniv s Udol 55 z dityachim sadochkom direktor Mariya Tomechek 1 klas 16 uchniv Seredni shkolim Pryashiv z yednana shkola gimnaziya im T G Shevchenka z pochatkovoyu shkoloyu vul Sladkovichova 4 direktor Yuraj Mulichak 5 klasiv 133 uchni Vishi navchalni zakladiPryashivskij universitet zasnovanij 1 sichnya 1997 r ranishe Pravoslavna bogoslovska akademiya 1950 Greko katolicka bogoslovska akademiya 1880 Institut rusistiki ukrayinistiki i slavistiki Filosofskogo fakultetu Pryashiv vul 17 Novembra naukovo pedagogichnij direktor Lyubica Babotova zaviduvach kafedroyu ukrayinistiki Mariya Chizhmarova Stanom na 30 08 2008 r 23 studenti navchayutsya za fahom pereklad slavistika 32 studenti navchayutsya za fahom akademichna pedagogika Universitet Mateya Bela v Banskij Bistrici zasnovanij 1 lipnya 1992 r shlyahom zlittya dvoh filij Bratislavskogo tehnichnogo universitetu ta Bratislavskogo universitetu Komenskogo fakultet gumanitarnih nauk kafedra slov yanskih mov dekan Volodimir Varinskij Stanom na 30 08 2008 4 studenti navchayutsya za fahom pereklad Primitki Redaguvati Mushinka M Z ukrayinskogo folkloru Shidnoyi Slovachchini Pryashiv 1973 Terra Pryashivshina Arhivovano 22 travnya 2011 u Wayback Machine ukr Div takozh RedaguvatiRusinska mova na Pryashivshini Pryashivshina Ukrayinci v Slovachchini Spisok diyachiv nauki i kulturi LemkivshiniPosilannya RedaguvatiZMI Programa Koreni radiostanciyi Patriya Koshice Slovachchina podkast ukr Tizhnevik Soyuzu rusiniv ukrayinciv SR Nove zhittya ta vidannya dlya ditej Veselka ukr Ukrayinski organizaciyi Soyuz rusiniv ukrayinciv SR slovac ukr Vebsajt Soyuzu skautiv Plast ukrayinsko rusinskoyi molodi Slovachchini ta ukrayinskogo narodnogo amatorskogo horu Karpati z m Koshic Arhivovano 22 travnya 2011 u Wayback Machine ukr slovac Pro suchasne zhittya rusiniv ukrayinciv Pryashevshini Rusin ukrayinec Mikola Mushinka Slovachchina perekonanij dvi gilki starodavnogo narodu zberegli svoyu kulturnu spadshinu razom Arhivovano 22 travnya 2011 u Wayback Machine ukr Terra Pryashivshina Arhivovano 22 travnya 2011 u Wayback Machine ukr Mikola Mushinka vidatnij slovak ta velikij ukrayinec ukr Stanovishe ukrayinskoyi nacionalnoyi menshini v Slovachchini nedostupne posilannya z lipnya 2019 persha dopovid dlya pereglyadu zavantazhiti na komp yuter ukr Lyubomir Belej Zatopleni asimilyaciyeyu Istoriya ukrayinciv Slovachchini vid neznannya do bezpam yatstva Ukrayinskij tizhden 6 171 11 02 2011 Arhivovano 22 travnya 2011 u Wayback Machine Pro proces nacionalnogo samousvidomlennya ukrayinciv Pryashivshini Proces nacionalnogo samousvidomlennya ukrayinciv Pryashivshini Arhivovano 22 travnya 2011 u Wayback Machine ukr Portal Ukrayinska mova Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Ukrayinska mova na Pryashivshini amp oldid 35173259