www.wikidata.uk-ua.nina.az

Тютюнниця Тютю нниця спочатку як хутір Михайлівка потім Михайлівка Тютюнниківська село в Україні в Корюківському районі

Тютюнниця

Тютю́нниця (спочатку як хутір Михайлівка, потім — Михайлівка Тютюнниківська) — село в Україні, в Корюківському районі Чернігівської області. Населення становить 269 осіб. До 2016 орган місцевого самоврядування — Тютюнницька сільська рада, якій підпорядковані села Костючки, Кугуки, Самсонівка та Сахутівка.

село Тютюнниця
Країна  Україна
Область Чернігівська область
Район Корюківський район
Рада Тютюнницька сільська рада
Основні дані
Засноване 1650
Колишня назва Михайлівка
Михайлівка Тютюнниківська
(Михайлівка Тютюнницька)
Населення 269
Площа 1,496 км²
Густота населення 179,81 осіб/км²
Поштовий індекс 15350
Телефонний код +380 4657
Географічні дані
Географічні координати 51°42′33″ пн. ш. 32°13′51″ сх. д. / 51.70917° пн. ш. 32.23083° сх. д. / 51.70917; 32.23083Координати: 51°42′33″ пн. ш. 32°13′51″ сх. д. / 51.70917° пн. ш. 32.23083° сх. д. / 51.70917; 32.23083
Середня висота
над рівнем моря 		133 м
Місцева влада
Адреса ради 15350, Чернігівська обл., Корюківський р-н, с.Тютюнниця, вул.Б.Хмельницького, 56
Карта
Тютюнниця
Тютюнниця
Мапа

Географія ред.

Село розташоване за 6 км від районного центру і залізничної станції Корюківка. Висота над рівнем моря — 133 м.

Топоніміка ред.

Як оповідають старожили, назва села походить від поміщика Тютюнника, який знаходився на державній службі в чині колезького асесора.

Історія ред.

Село утворилось у другій половині XVII століття. Хоча є дані, що село було засноване у 1716 році, коли Василь Полоницький, «знатний бунчуковий товариш» Чернігівського полку, активно заселяв свої землі завдяки дозволу універсала гетьмана Івана Скоропадського поселити при Брецькому хуторі «людей заграничных литовских» для «гаченя гребли». Саме тоді була організована слобідка Михайлівка Тютюнниківська (або просто Михайлівка).

У 1910 році було побудовано дерев'яну церкву, яка у 1965 році була переобладнана під клуб.

У 1913 році була побудована земська школа. В зимовий час школу відвідували 53 учні. Старожили оповідають цікавий випадок, який стався в березні цього ж року. Вчителька поставила всіх учнів в одну шеренгу перед уроком і кожному давала цукерки та горіхи, розповідаючи учням про день пам'яті великого поета Шевченка. Хтось про це доніс в управу, на розслідування цієї справи приїхав член земської управи, але ніхто із сільського начальства не підтвердив цього доносу і вчительці дали спокій.

У 1918 році у школі був організований осередок товариства "Просвіта", а 1931 року викрито членів підпільної організації "Вільне козацтво"

У Національній книзі пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні записано два мешканці села, які померли від голоду. Під час комуністичних репресій до розстрілу були засуджені брати Олексій та Юхим Биші, а їх брата Мину заслали в табори, розікравши перед тим його міцне господарство. Також до розстрілу комуністи призначили Якова Мартиновича Бабича (1881р.р.) та військового Максима Захаровича Деркача (1903 р.н.). Були заарештовані вчитель Ромащенко та Михайло Андрійович Рудя і Гнат Тимофійович Деркач. 62-річного дворянина Г.В.Крота у 1932 році відправили на заслання на Північ.

Під час Другої світової війни на фронті брали участь 224 мешканців села, 136 з яких загинули. 15 селян записалися до поліції і тільки двоє пішли в радянські партизани.

05 лютого 1965 року Указом Президії Верховної Ради Української РСР передано сільради: Олександрівську та Тютюнницьку Менського району до складу Щорського району.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», увійшло до складу Корюківської міської громади.

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації колишнього Корюківського району, село увійшло до складу новоутвореного Корюківського району.

Демографія ред.

За даними сайту Верховної Ради України в Тютюнниці станом на початок 2012 року мешкає 269 жителів.

Динаміка населення
1866 1897 1988 2012
156 364 309 269
▲ ▲ ▼ ▼

Постаті ред.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ↑ . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 5 січня 2013. 
  2. ↑ Чернігівщина: Енциклопедичний довідник. За редакцією А. В. Кудрицького. — Київ: «Українська Радянська Енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1990. — С.816
  3. . Архів оригіналу за 19 лютого 2014. Процитовано 5 січня 2013. 
  4. . Архів оригіналу за 20 грудня 2011. Процитовано 22 травня 2008. 
  5. Василенко Н. П. Генеральное следствие о маетностях Черниговского полка (1729—1730). — Чернигов, 1908. — Вып. III. — С. 110, 610
  6. Науменко, Андрій (2019). Історія населених пунктів Корюківського району Чернігівської області (українською). Чернігів: "Десна - Поліграф". с. 430. ISBN 978-617-7833-29-0. 
  7. Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні. Чернігівська область / Український інститут національної пам'яті, Чернігівська обласна державна адміністрація, Чернігівська обласна рада; Редколегія: В. М. Хоменко (голова редколегії) та ін. — Чернігів: Деснянська правда, 2008. — С.320.
  8. Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — С. 398. — 15 000 прим.
  9. . Архів оригіналу за 1 липня 2018. Процитовано 7 листопада 2016. 
  10. Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 10 липня 2022. 
  11. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

Література ред.

  • Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
  • Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні. Чернігівська область / Український інститут національної пам'яті, Чернігівська обласна державна адміністрація, Чернігівська обласна рада; Редколегія: В. М. Хоменко (голова редколегії) та ін. — Чернігів: Деснянська правда, 2008. — 1060 с. ISBN 978-966-502-451-4
  • Чернігівщина: Енциклопедичний довідник. За редакцією А. В. Кудрицького. — Київ: «Українська Радянська Енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1990. — 1005 с. ISBN 5-88500-011-5

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Tyutyu nnicya spochatku yak hutir Mihajlivka potim Mihajlivka Tyutyunnikivska selo v Ukrayini v Koryukivskomu rajoni Chernigivskoyi oblasti Naselennya stanovit 269 osib 1 Do 2016 organ miscevogo samovryaduvannya Tyutyunnicka silska rada yakij pidporyadkovani sela Kostyuchki Kuguki Samsonivka ta Sahutivka 2 selo TyutyunnicyaKrayina UkrayinaOblast Chernigivska oblastRajon Koryukivskij rajonRada Tyutyunnicka silska radaOsnovni daniZasnovane 1650Kolishnya nazva Mihajlivka Mihajlivka Tyutyunnikivska Mihajlivka Tyutyunnicka Naselennya 269Plosha 1 496 km Gustota naselennya 179 81 osib km Poshtovij indeks 15350Telefonnij kod 380 4657Geografichni daniGeografichni koordinati 51 42 33 pn sh 32 13 51 sh d 51 70917 pn sh 32 23083 sh d 51 70917 32 23083 Koordinati 51 42 33 pn sh 32 13 51 sh d 51 70917 pn sh 32 23083 sh d 51 70917 32 23083Serednya visotanad rivnem morya 133 mMisceva vladaAdresa radi 15350 Chernigivska obl Koryukivskij r n s Tyutyunnicya vul B Hmelnickogo 56KartaTyutyunnicyaTyutyunnicyaMapa Zmist 1 Geografiya 2 Toponimika 3 Istoriya 4 Demografiya 5 Postati 6 Div takozh 7 Primitki 8 Literatura 9 PosilannyaGeografiya red Selo roztashovane za 6 km vid rajonnogo centru i zaliznichnoyi stanciyi Koryukivka 3 Visota nad rivnem morya 133 m 4 Toponimika red Yak opovidayut starozhili nazva sela pohodit vid pomishika Tyutyunnika yakij znahodivsya na derzhavnij sluzhbi v chini kolezkogo asesora Istoriya red Selo utvorilos u drugij polovini XVII stolittya 2 Hocha ye dani sho selo bulo zasnovane u 1716 roci koli Vasil Polonickij znatnij bunchukovij tovarish Chernigivskogo polku aktivno zaselyav svoyi zemli zavdyaki dozvolu universala getmana Ivana Skoropadskogo poseliti pri Breckomu hutori lyudej zagranichnyh litovskih dlya gachenya grebli Same todi bula organizovana slobidka Mihajlivka Tyutyunnikivska abo prosto Mihajlivka 5 U 1910 roci bulo pobudovano derev yanu cerkvu yaka u 1965 roci bula pereobladnana pid klub U 1913 roci bula pobudovana zemska shkola 2 V zimovij chas shkolu vidviduvali 53 uchni Starozhili opovidayut cikavij vipadok yakij stavsya v berezni cogo zh roku Vchitelka postavila vsih uchniv v odnu sherengu pered urokom i kozhnomu davala cukerki ta gorihi rozpovidayuchi uchnyam pro den pam yati velikogo poeta Shevchenka Htos pro ce donis v upravu na rozsliduvannya ciyeyi spravi priyihav chlen zemskoyi upravi ale nihto iz silskogo nachalstva ne pidtverdiv cogo donosu i vchitelci dali spokij U 1918 roci u shkoli buv organizovanij oseredok tovaristva Prosvita a 1931 roku vikrito chleniv pidpilnoyi organizaciyi Vilne kozactvo 6 U Nacionalnij knizi pam yati zhertv Golodomoru 1932 1933 rokiv v Ukrayini zapisano dva meshkanci sela yaki pomerli vid golodu 7 Pid chas komunistichnih represij do rozstrilu buli zasudzheni brati Oleksij ta Yuhim Bishi a yih brata Minu zaslali v tabori rozikravshi pered tim jogo micne gospodarstvo Takozh do rozstrilu komunisti priznachili Yakova Martinovicha Babicha 1881r r ta vijskovogo Maksima Zaharovicha Derkacha 1903 r n Buli zaareshtovani vchitel Romashenko ta Mihajlo Andrijovich Rudya i Gnat Timofijovich Derkach 62 richnogo dvoryanina G V Krota u 1932 roci vidpravili na zaslannya na Pivnich Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni na fronti brali uchast 224 meshkanciv sela 136 z yakih zaginuli 8 15 selyan zapisalisya do policiyi i tilki dvoye pishli v radyanski partizani 05 lyutogo 1965 roku Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR peredano silradi Oleksandrivsku ta Tyutyunnicku Menskogo rajonu do skladu Shorskogo rajonu 9 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 730 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Chernigivskoyi oblasti uvijshlo do skladu Koryukivskoyi miskoyi gromadi 10 17 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi kolishnogo Koryukivskogo rajonu selo uvijshlo do skladu novoutvorenogo Koryukivskogo rajonu 11 Demografiya red Za danimi sajtu Verhovnoyi Radi Ukrayini v Tyutyunnici stanom na pochatok 2012 roku meshkaye 269 zhiteliv 1 Dinamika naselennya 1866 1897 1988 2012156 364 309 269 Postati red Lushik Mikola Grigorovich 1976 2014 soldat Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Div takozh red Perelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Chernigivska oblast Primitki red a b Tyutyunnicya na vebsajti Verhovnoyi Radi Ukrayini Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 5 sichnya 2013 a b v Chernigivshina Enciklopedichnij dovidnik Za redakciyeyu A V Kudrickogo Kiyiv Ukrayinska Radyanska Enciklopediya imeni M P Bazhana 1990 S 816 Viznachennya vidstani mizh mistami Ukrayini Yevropi Aziyi Arhiv originalu za 19 lyutogo 2014 Procitovano 5 sichnya 2013 Prognoz pogodi v seli Tyutyunnicya Arhiv originalu za 20 grudnya 2011 Procitovano 22 travnya 2008 Vasilenko N P Generalnoe sledstvie o maetnostyah Chernigovskogo polka 1729 1730 Chernigov 1908 Vyp III S 110 610 Naumenko Andrij 2019 Istoriya naselenih punktiv Koryukivskogo rajonu Chernigivskoyi oblasti ukrayinskoyu Chernigiv Desna Poligraf s 430 ISBN 978 617 7833 29 0 Nacionalna kniga pam yati zhertv Golodomoru 1932 1933 rokiv v Ukrayini Chernigivska oblast Ukrayinskij institut nacionalnoyi pam yati Chernigivska oblasna derzhavna administraciya Chernigivska oblasna rada Redkolegiya V M Homenko golova redkolegiyi ta in Chernigiv Desnyanska pravda 2008 S 320 Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR K Golovna redakciya URE AN URSR S 398 15 000 prim Pro vnesennya zmin do Ukazu Prezidiyi Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR vid 4 sichnya 1965 roku Pro vnesennya zmin v administrativne rajonuvannya Ukrayinskoyi RSR Arhiv originalu za 1 lipnya 2018 Procitovano 7 listopada 2016 Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Chernigivskoyi oblasti Oficijnij vebportal parlamentu Ukrayini ukr Procitovano 10 lipnya 2022 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Literatura red Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR K Golovna redakciya URE AN URSR 15 000 prim Nacionalna kniga pam yati zhertv Golodomoru 1932 1933 rokiv v Ukrayini Chernigivska oblast Ukrayinskij institut nacionalnoyi pam yati Chernigivska oblasna derzhavna administraciya Chernigivska oblasna rada Redkolegiya V M Homenko golova redkolegiyi ta in Chernigiv Desnyanska pravda 2008 1060 s ISBN 978 966 502 451 4 Chernigivshina Enciklopedichnij dovidnik Za redakciyeyu A V Kudrickogo Kiyiv Ukrayinska Radyanska Enciklopediya imeni M P Bazhana 1990 1005 s ISBN 5 88500 011 5Posilannya red Pogoda v seli Tyutyunnicya Arhivovano 20 grudnya 2011 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Tyutyunnicya amp oldid 38651938