Турецький національний рух (тур. Türk Ulusal Hareketi) — політичний та військовий рух турецьких революціонерів, що призвів до створення та формування сучасної Туреччини, внаслідок поразки Османської імперії у Першій світовій війні та подальшої окупації Константинополя та поділ Османської імперії союзниками на умовах Мудроського перемир'я. Османи розглядали цей рух як частину міжнародної змови проти них. Турецькі революціонери повстали проти поділу та проти Севрського договору, підписаного в 1920 році османським урядом, який розділив Анатолію на зони окупації.
Створення руху турецьких революціонерів призвело до Турецької війни за незалежність, геноцидів корінних народів Анатолії, скасування османського султанату 1 листопада 1922 року та проголошення Турецької Республіки 29 жовтня 1923 року. Рух оголосив, що єдиним джерелом влади будуть демократичні Великі національні збори Туреччини.
Рух був створений в 1919 році шляхом низки угод та домовленостей по всій Анатолії та Фракії. Лідером став Мустафа Кемаль Ататюрк, оскільки він був головним речником, громадським діячем та військовим керівником руху.
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- British Views of the Turkish National Movement in Anatolia (1919—1922) by A. L. Macfie
- Atatürk and the Turkish Nation Source US Library of Congress
Джерела Редагувати
- Zürcher, Erik Jan (2021). Contextualizing the ideology of the Turkish national resistance movement. Middle Eastern Studies 57 (2): 265–278. doi:10.1080/00263206.2020.1858061.