Миха́йло Гна́тович Трофимчу́к (27 лютого 1922, Сиваківці — 3 вересня 1985, Москва) — радянський військовий діяч, генерал-лейтенант, лауреат Ленінської премії, начальник КВІРТУ ППО з 1969 по 1974 рік.
Михайло Гнатович Трофимчук | |
---|---|
фото 1972 року | |
Народження | 27 лютого 1922 Сиваківці |
Смерть | 3 вересня 1985 (63 роки) Москва |
Поховання | Лук'янівський військовий цвинтар |
Країна | СРСР |
Вид збройних сил | сухопутні війська |
Рід військ | артилерія, радіотехнічні війська |
Освіта | |
Роки служби | 1939—1974 |
Партія | КПРС |
Звання | Генерал-лейтенант |
Командування | КВІРТУ ППО |
Війни / битви | німецько-радянська війна |
По відставці | генеральний директор «Захід-ЕОМ-комплекс». |
Нагороди |
Біографія
Народився 27 лютого 1922 року в селі Сиваківцях (нині Липовецького району Вінницької області). Українець. Закінчив десять класів школи. У 1939 році він призваний на службу в Робітничо-селянську Червону Армію. Закінчив . Член ВКП(б).
З початку німецько-радянської війни перебував у діючій армії, командував артилерійською батареєю. 5 серпня 1942 року був поранений в бою під Старою Русою. Брав участь в боях на Північно-Західному і 2-му Прибалтійському фронтах, неодноразово відрізнявся, отримав кілька державних нагород.
Після закінчення війни продовжив службу в Радянській армії. Закінчив . Служив на військовому полігоні «Капустін Яр», а з 1956 року на полігоні . У 1966—1970 роках — начальник військового полігону «Сари-Шаган». У 1966 році за активну участь у створенні протиракетної системи «А» удостоєний Ленінської премії. Обирався депутатом Верховної Ради Казахської РСР.
У 1970 році переведений до Києва на посаду начальника Київського військового інженерно-радіотехнічного технічного училища протиповітряної оборони. За час його керівництва училищем відбулося повне переоснащення його технічної, навчально-методичної, навчально-польовий, наукової баз, відкриті нові кафедри і факультет. Значного розвитку набули науково-дослідницька та раціоналізаторська діяльності. Крім того, за його активної участі були відкриті музей училища і меморіал Героям Лютізького плацдарму.
У 1974 році Михайло Трофимчук в званні генерал-лейтенанта вийшов у відставку. По звільненню в запас обіймав посаду генерального директора «Захід-ЕОМ-комплекс». Проживав у Києві. Помер 3 вересня 1985 року в госпіталі імені Бурденка в Москві. Похований в Києві на Лук'янівському військовому кладовищі.
Нагороди
Нагороджений орденами Леніна, Червоного Прапора, двома орденами Вітчизняної війни 1-го ступеня, трьома орденами Червоної Зірки і низкою медалей, зокрема «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.».
Примітки
- Міжнародна громадська організація «Асоціація КВІРТУ ППО»
- База даних «Подвиг народу»
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Miha jlo Gna tovich Trofimchu k 27 lyutogo 1922 Sivakivci 3 veresnya 1985 Moskva radyanskij vijskovij diyach general lejtenant laureat Leninskoyi premiyi nachalnik KVIRTU PPO z 1969 po 1974 rik Mihajlo Gnatovich Trofimchukfoto 1972 rokuNarodzhennya27 lyutogo 1922 1922 02 27 SivakivciSmert3 veresnya 1985 1985 09 03 63 roki MoskvaPohovannyaLuk yanivskij vijskovij cvintarKrayina SRSRVid zbrojnih silsuhoputni vijskaRid vijskartileriya radiotehnichni vijskaOsvitaRoki sluzhbi1939 1974PartiyaKPRSZvannya General lejtenantKomanduvannyaKVIRTU PPOVijni bitvinimecko radyanska vijnaPo vidstavcigeneralnij direktor Zahid EOM kompleks NagorodiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Trofimchuk BiografiyaNarodivsya 27 lyutogo 1922 roku v seli Sivakivcyah nini Lipoveckogo rajonu Vinnickoyi oblasti Ukrayinec Zakinchiv desyat klasiv shkoli U 1939 roci vin prizvanij na sluzhbu v Robitnicho selyansku Chervonu Armiyu Zakinchiv Chlen VKP b Z pochatku nimecko radyanskoyi vijni perebuvav u diyuchij armiyi komanduvav artilerijskoyu batareyeyu 5 serpnya 1942 roku buv poranenij v boyu pid Staroyu Rusoyu Brav uchast v boyah na Pivnichno Zahidnomu i 2 mu Pribaltijskomu frontah neodnorazovo vidriznyavsya otrimav kilka derzhavnih nagorod Pislya zakinchennya vijni prodovzhiv sluzhbu v Radyanskij armiyi Zakinchiv Sluzhiv na vijskovomu poligoni Kapustin Yar a z 1956 roku na poligoni U 1966 1970 rokah nachalnik vijskovogo poligonu Sari Shagan U 1966 roci za aktivnu uchast u stvorenni protiraketnoyi sistemi A udostoyenij Leninskoyi premiyi Obiravsya deputatom Verhovnoyi Radi Kazahskoyi RSR U 1970 roci perevedenij do Kiyeva na posadu nachalnika Kiyivskogo vijskovogo inzhenerno radiotehnichnogo tehnichnogo uchilisha protipovitryanoyi oboroni Za chas jogo kerivnictva uchilishem vidbulosya povne pereosnashennya jogo tehnichnoyi navchalno metodichnoyi navchalno polovij naukovoyi baz vidkriti novi kafedri i fakultet Znachnogo rozvitku nabuli naukovo doslidnicka ta racionalizatorska diyalnosti Krim togo za jogo aktivnoyi uchasti buli vidkriti muzej uchilisha i memorial Geroyam Lyutizkogo placdarmu Mogila Mihajla Trofimchuka U 1974 roci Mihajlo Trofimchuk v zvanni general lejtenanta vijshov u vidstavku Po zvilnennyu v zapas obijmav posadu generalnogo direktora Zahid EOM kompleks Prozhivav u Kiyevi Pomer 3 veresnya 1985 roku v gospitali imeni Burdenka v Moskvi Pohovanij v Kiyevi na Luk yanivskomu vijskovomu kladovishi NagorodiNagorodzhenij ordenami Lenina Chervonogo Prapora dvoma ordenami Vitchiznyanoyi vijni 1 go stupenya troma ordenami Chervonoyi Zirki i nizkoyu medalej zokrema Za peremogu nad Nimechchinoyu u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr PrimitkiMizhnarodna gromadska organizaciya Asociaciya KVIRTU PPO Baza danih Podvig narodu