Тринадцята династія єгипетських фараонів

XIII династія — одна з династій фараонів, що правили в Стародавньому Єгипті під час так званого Другого перехідного періоду в XVIII — XVII століттях до н. е.

Тринадцята династія єгипетських фараонів
Дата створення / заснування	18 століття до н. е.
Країна	Середнє царство
Попередник	Дванадцята династія єгипетських фараонів
Наступник	Чотирнадцята династія єгипетських фараонів
Час/дата припинення існування	17 століття до н. е.
Тринадцята династія єгипетських фараонів у Вікісховищі

Історія

Згідно Манефона, XIII династія, як і XII, походила з міста Фіви. Вона була прямим продовженням XII династії. Існує гіпотеза, що фараони Себекхотеп II і Аменемхет V були синами фараона Аменемхета IV з XII династії.

За припущенням данського єгиптолога Кіма Рехолта, поділ XII і XIII династії стався через те, що під час правління Нефрусебек, яка вважається останньою представницею XII династії на єгипетському троні, відбулося зростання самостійності правителів східної частини Дельти, що утворили XIV династію.

У пізніх джерелах час правління цієї династії описується як епоха заворушень і хаосу, проте на думку ряду сучасних єгиптологів цей період, можливо, був більш мирним. Столицею фараонів з XIII династії був Іттауі^[en] біля Фаюма. Можливо, що під час більшої частини правління XIII династії Єгипет залишався досить стабільною державою.

Імена фараонів з цієї династії збереглися в ряді царських списків, зокрема — в Туринському. Однак друга частина списку сильно пошкоджена, імена багатьох фараонів не читаються. Точну хронологію визначити неможливо, ряд імен зустрічається тільки на фрагментарних написах і на печатках.

Серед єгиптологів є розбіжності, хто був першим представником династії на троні. Згідно реконструкції Кіма Рехолта, першим правителем з XIII династії був Себекхотеп Секхемра Хутауі, якого він називає Себекхотеп I.Ця реконструкція підтримується рядом сучасних егіптолов. За іншою гіпотезою, йому передувало правління Хаанкра Себекхотепа, а Себекхотеп Секхемра Хутауі називається Себекхотепом II.

Представники XIII династії правили з Іттауі протягом 150 років, проте їх влада поступово слабшала. Потім відбулося вторгнення гіксосів. Згідно Манефона гіксоси утворили XV династію, замінивши XIII і XIV династії. Однак сучасні археологічні знахідки, зроблені в Едфу в 2010–2011 роках, з'ясували, що XV династія вже існувала в середині правління XIII династії. Були виявлені як печатки з картушем гіксосського фараона Хіана, так і печатки з картушем фараона з XIII династії Собекхотепа IV. Контексти даних печаток показують, що ці фараони були сучасниками, з чого можна зробити висновок, що під час правління Собекхотепа IV, одного з могутніх представників XIII династії, її представники вже не контролювали весь Єгипет, в той час частина Нижнього Єгипту вже контролювалася гіксосами.

Останнім представником XIII династії, який залишив сліди правління і у Верхньому, і в Нижньому Єгипті, був Мернофера Аіб. Його наступники, починаючи з Мерхотепа Іні, судячи з усього правили вже тільки в Верхньому Єгипті.

Час правління династії єгиптологи відносять до:

• 1785-? рр. до н. е. — По І. Бікерману.
• 1794/1793-1648/1645 рр. до н. е. — По Ю. фон Бекерату.
• 1759- бл. 1630 рр. до н. е. — По Е. Хорнунгу, Р. Крауссу і Д. Уорбертону.

Список фараонів

Ім'я	Хронологія	Зіставлення з древніми списками фараонів
	Е. Хорнунг, Р. Краусс, Д. Уорбертон	І. Г. Франк- Каменецький	К. Ріхольт	Античні автори (цитуя Манефона)	«Туринський список»	«Карнацький список»
Схотепібра	—	—	—	—	6.4.   [Схотеп]-іб-ра	—
Угаф	1. 1759–1757	1759–1757	1766–1764	—	6.5.   Хуи-тауи-ра	51. Хуі-тауі-ра
Аменемхет Сенебеф, Аменемхет V ?	—	1757–1752	1800–1796	—	6.6.   Сехем-ка-ра Амен-[ем-хет се-неб]еф	—
Сехемрахутаві Хабав	—	1752–1746	1775–1772	—	—	—
Аменемхет V	—	1746–1743	1796–1793	—	6.7.   [А]мен-ем-хет[…]	37. Сеан-хіб-ра
Амені Кемау	—	1743–1742	—	—	6.8.   Схотеп-іб-ра	—
Іуфні	—	1741	1788	—	6.9.   Іуф-ні	—
Аменемхет VI	—	1730–1724	1788–1785	—	6.10. Санх-іб-ра	—
Небнун, Небенну	—	1738/39	1785–1783	—	6.11. Семен-ка-ра	—
Хорнеджеф-Хоріотеф	—	1738	1791–1788	—	6.12. Схотеп-іб-ра	—
Суаджкара	—	—	1781	—	6.13. Суадж-ка-ра	—
Сенеджемібра, Неджемібра	—	1736	1780	—	6.14. Сенеджем-іб-ра	—
Себекхотеп I	—	—	1780–1777	—	6.15. Себек-хотеп-ра	47. Хаі-анх-ра
Ренсенеб	—	—	1777	—	6.16. Рен-сенеб	—
Гор I	—	1732	1777–1775	—	6.17. Аут-іб-ра	—
Аменемхет VII	2. 1753–1748	1731–1724	1769–1766	—	6.18. Седжефа[…]-ка-ра	—
Себекхотеп II	3. 1737–1733	1724–1718	—	—	6.19. Сехем-ра-хуі-тауі Себек-хотеп	36. Сехем-ра-хуі-тауі
Хенджер	4. 1732–1728	1718–1712	1764–1759	—	6.20. Усер-[ка]-ра [Хе]нджер	—
Імірамеша	—	1711	1759–?	—	6.21. Імі-ра-меша	—
Ініотеф IV, Антеф IV	—	1710	—	—	6.22. […]-ка-[ра] Ініотеф	—
Сутех IV, Сетх IV	—	—	?–1749	—	6.23. […]-іб-[ра] Сутех	—
Ібі II	—	—	—	—	—	—
Аакеніу	—	1740	—	—	—	—
Себекхотеп III	5. 1725–1722	1708–1705	1749–1742	—	6.24. Сехем-ра Cе-[уаджі-тауі] Собек-хотеп	35. Сехем-ра Cе-уаджі-тауі
Неферхотеп I	6. 1721–1710	—	1742–1731	—	6.25. Хаі-сехем-ра Нефер-хотеп	34. Хаі-сехем-ра
Сагатор	—	1694	1733	—	6.26. Са-хут-хор-ра	—
Себекхотеп IV	7. 1709–1701	1694–1685	1732–1720	Хенефрес	6.27. Хаі-нефер-ра Собек-хотеп	33. Хаі-нефер-ра
Себекхотеп V	8. 1700–1695	1685–1680	1717–1712	—	7.1.   Хаі-хотеп-ра	46. Ха-хотеп-ра
Яїб	9. 1695–1685	1680–1670	1712–1701	—	7.2.   Уах-іб-ра Іаіб	—
Мернофера Аїб, Айя I	10. 1684–1681	1669–1656	1701–1677	—	7.3.   Мери-нефер-ра	—
Себекхотеп VI Sobekhotep VI.^[de]	—	1656–1654	1720–1717	—	7.4.   Мері-хотеп-ра	50. Мері-хотеп-ра
Іні I	11. 1660–1659	1656–1654	1677–1675	—
Санхенра Суаджту	?.  ?–?	1654–1651	1675–1672	—	7.5.   Санх-ен-ра Суадж-ту	—
Інед	?.  ?–?	—	1672–1669	—	7.6.   Мері-сехем-ра Інед	—
Неферхотеп II	—	—	—	—	—	41. Мері-се-хем-ра
Гор II, Хорі	?.  ?–?	1647	1669–1664	—	7.7.   Суадж-ка-ра Хорі	—
Себекхотеп VII	—	1646–1644	1664–1662	—	7.8.   Мері-ка-ра Хаі-собек[…]	42. Мері-ка-ра
—	—	—	—	—	7.9.   [………] 7.10. [………] 7.11. [………] 7.12. [……]дж	—
—	—	—	—	—		—
Дудімос I	?.  ?–?	1640	—	Тімаос/Тутімеос^ІФ ?		—
—	—	—	—	—		—
Дудімос II Djedneferre Dedumose^[de]	—	—	—	—	7.13. […]-мес	—
Ібі III	—	—	—	—	7.14. […]-маат-ра [І]бі […]	—
Гор III	—	—	—	—	7.15. [Усір/Сехем]-убен-[ра] Хор	—
Се…кара	—	—	—	—	7.16. […]-ка-ра	—
Сенебміу Sewahenre Senebmiu^[de]	—	1640	—	—	7.17. […]-ен-ра	49. Сау-хен-ра
Сехенра	—	1640	1805–1780	—
—	—	—	—	—	7.18. [……]-ра	—
—	—	—	—	—	7.19. [………]	—
—	—	—	—	—	7.20. [………]	—
—	—	—	—	—	7.21. […]р[…]-ра	—
Мерхеперра	—	—	—	—	7.22. Мері-хепер-ра	—
Меркара	—	—	—	—	7.23. Мері-ка-[ра…]	—
Сенусерт IV, Сесостріс IV	—	—	—	—	—	—
Монтуемсаф Mentuemsaf^[de]	—	—	—	—	—	—
Неферхотеп III Neferhotep III.^[de]	—	—	1629–1628	—	—	—
Ментухотеп V	—	—	—	—	—	—
Неркара	—	—	1796	—	—	—
Усермонту Usermonth^[de]	—	—	—	—	—	—
Себекхотеп VIII Sobekhotep VIII.^[de]	—	—	1645–1629	—	—	43. Сеу-сер-тауі
Іні II	—	—	—	—	—	—
Ментухотеп VI	—	—	—	—	—	—
Сенааїб	—	—	—	—	—	—
Себекхотеп IX	—	—	—	—	—	—
Упуаутемсаф	—	—	—	—	—	—
Мерітауі	—	—	—	—	—	—
Себекаі	—	—	—	—	—	—
Хуіікер	—	—	—	—	—	—
Сеанхптах	—	—	—	—	—	—
Сакара	—	—	—	—	—	—
Пентіні	—	—	—	—	—	—

Хор I (Статуя Ка (однієї з душ людини в міфології єгиптян) .	Рельєф з картушем Себекхотепа III.	Неферхотеп I (Статуетка).	Себекхотеп IV (Статуя Лувр, Париж).	Себекхотеп V (Статуя).

Література

• Авдиев В. И. Военная история древнего Египта. — М.: Издательство «Советская наука», 1948. — Т. 1. Возникновение и развитие завоевательной политики до эпохи крупных войн XVI–XV вв. до х. э. — 240 с.
• Бикерман Э. Хронология древнего мира. Ближний Восток и Античность / Перевод с английского И. М. Стеблин-Каменского; Ответственный редактор М. А. Дандамаев. — М.: Главная редакция восточной литературы издательства «Наука», 1975. — 336 с. — 15 000 экз.
• Брэстед Дж. Г. История Египта с древнейших времен до персидского завоевания / Авторизированный перевод с английского В. Викентьева. — М.: Книгоиздательство М. и С. САБАШНИКОВЫХЪ, 1915. — Т. 1. — 343 с.
• История Древнего Востока / под ред. В. И. Кузищина. — М.: Высшая школа, 2003. — 497 с. — ISBN 5060034380
• История древнего мира / Под редакцией И. М. Дьяконова, В. Д. Нероновой, И. С. Свенцицкой. — Изд. 3-е, испр. и доп. — М.: Главная редакция восточной литературы издательства «Наука», 1989. — Т. 2. Расцвет древних обществ. — 572 с. — 50 000 экз. — ISBN 5-02-016781-9
• Древний Восток и античность. // Правители Мира. Хронологическо-генеалогические таблицы по всемирной истории в 4 тт. / Автор-составитель В. В. Эрлихман. — Т. 1.
• Jürgen von Beckerath. Chronologie des pharaonischen Ägypten: Die Zeitbestimmung der ägyptischen Geschichte von der Vorzeit bis 332 v. Chr. — Mainz: Verlag Philipp von Zabern, 1997. — XIX + 244 p. — (Münchner Ägyptologische Studien, Band 46). — ISBN 3-8053-2310-7
• Hornung E., Krauss R., Warburton D. A. Ancient Egyptian Chronology. — Leiden-Boston-Köln: Brill, 2006. — 517 S. — ISBN 90-04-11385-1
• Dodson A., Hilton D. The Complete Royal Families of Ancient Egypt. — London: Thames & Hudson Ltd, 2004. — 320 p. — ISBN 977-424-878-3
• Ryholt K. S. B. The Political Situation in Egypt during the Second Intermediate Period c. 1800–1550 B.C. — Copenhagen: Museum Tusculanum Press, 1997. — 463 p. — (Carsten Niebuhr Institute Publications, vol. 20). — ISBN 9788772894218

Примітки

1. Усі роки подані до нашої ери.
2. Ryholt K. S. B. The Political Situation in Egypt during the Second Intermediate Period. — P. 336, File 13/1.
3. Ryholt K. S. B. The Political Situation in Egypt during the Second Intermediate Period. — P. 316—317.
4. Baker Darrell D. The Encyclopedia of the Pharaohs: Volume I - Predynastic to the Twentieth Dynasty 3300–1069 B.C. — ISBN 978-1-905299-37-9.
5. Dodson A., Hilton D. The Complete Royal Families of Ancient Egypt.
6. Moeller Nadine, Marouard Gregory, Ayers N. Discussion of Late Middle Kingdom and Early Second Intermediate Period History and Chronology in Relation to the Khayan Sealings from Tell Edfu // Egypt and the Levant. — 2011. — № 21. — P. 87—121.
7. Schneider Thomas. The Chronology of the Middle Kingdom and the Hyksos Period // Ancient Egyptian Chronology (Handbook of Oriental Studies 1, 83) / Hornung E., Krauss R., Warburton D. (eds.). — Leiden/ Boston, 2006. — P. 180.