Траге́дія в Шве́дському буди́нку — смерть 17 норвежців в будинку на Шпіцбергені взимку 1872—1873 років. Тривалий час вважалося, що причиною смерті була цинга, однак дослідження 2008 року показали, що, можливо, загиблі отруїлися свинцем. Будівля, в якій це сталося, є об'єктом культурної спадщини.
Трагедія
«Шведський будинок» був збудований на мисі Торсден експедицією шведа Т. Еберга для шахтарів, що мали працювати на фосфоритових родовищах. Однак через поганий стан бухти його не використовували. Восени того ж року шторм заблокував льодами біля берегів Шпіцбергену групу з шести кораблів, що полювали на тюленів. На борту кораблів перебували 59 осіб.
Семеро мисливців, подолавши близько 50 км в льодах, змогли дістатися до фінсько-шведського дослідника Арктики Адольфа Еріка Норденшельда, кораблі якого також були блоковані льодами, і звернулися до нього за допомогою. Норденшельд був змушений облаштовувати зимовище шведського поштового пароплава «Польхем» в умовах дуже обмежених ресурсів. Було вирішено, що частина мисливців вирушить до Шведського будинку, де шахтарі залишили запаси їжі та вугілля. Для цієї подорожі відібрали 17 чоловіків, що не мали сімей. До будинку було 350 км, котрі було подолано за сім днів, і 14 жовтня 1872 року почалася зимівля.
Наступного літа корабель під командуванням Фріца Мака з Тромсе покинув Норвегію, щоб визволити мисливців. Біля будинку рятувальники виявили п'ять загорнутих в брезент тіл. На зачинених дверях висіло попередження не входити всередину будинку. Всередині тіла лежали в кріслах, на ліжках та підлозі. Всього експедиція виявила 15 тіл, які були винесені з дому і поховані разом з ліжками. Ще два тіла були знайдені групою дослідників кількома роками пізніше. Один з мисливців, Карл Албертсон, вів щоденник під час перебування в будинку. Згідно із записами, до настання полярної ночі норвежці полювали на білих ведмедів і північних оленів, а потім стали харчуватися консервами. Першим в листопаді помер Ганс Гансен. До Різдва всі чоловіки були хворі. Останній запис в щоденнику датовано 19 квітня. Вважається, що Албертс помер передостаннім.
Причини загибелі
Тривалий час вважалося, що смерть настала від цинги — частого в полярних регіонах захворювання, що виникає через брак вітаміну C в організмі. Наявність достатніх запасів палива та їжі виключала смерть від переохолодження чи холоду. Однак ряд фактів свідчив проти цієї гіпотези. По-перше, хвороба розвинулася у всіх загиблих одночасно, що нехарактерно для цинги. По-друге, записи в щоденнику свідчать, що група знала про загрозу цієї хвороби й вживала заходів, щоб її уникнути. Висувалися також припущення про смерть від туберкульозу або ботулізму.
2007 року лікар Ульф Осебе та історик Гьєлл Гьєр запросили дозволу ексгумувати останки загиблих у Шведському будинку, щоб встановити точну причину смерті. Дослідники припустили, що мисливці померли не від цинги, а від отруєння свинцем, який використовували в XIX столітті в швах консервних банок з їжею. Спершу норвезький директорат з культурної спадщини відхилив запит, але після уточнення наукових цілей і методів дослідження дозвіл було видано в липні 2008 року.
Дослідники були на мисі Торсден з 7 по 9 серпня 2008 року. У деяких могилах тіла були виявлені у вічній мерзлоті замороженими разом з ліжками в крижані блоки в такому доброму стані, що їх було вирішено не чіпати. За словами доктора Осебе, це зовсім не скелетовані останки, і отримані дозволи, так само як і етичні домовленості, не дозволяли дослідникам брати проби з цих тіл. Два інших тіла, поховані в неглибокій здвоєній могилі, були повністю скелетовані, і проби були взяті з них. Проби підтвердили гіпотезу дослідників, оскільки кістки містили надзвичайно високу концентрацію свинцю. Більш того, у викинутих мисливцями консервних банках з-під їжі виявилося «так багато свинцю, що він звисав бурульками всередину банок».
Це не єдиний подібний випадок в історії полярних подорожей. Загибель британської арктичної експедиції Джона Франкліна (1845—1847), за однією з версій, також була викликана отруєнням свинцем з бляшанок.
Подальша доля будівлі
З липня 1882 по вересень 1883 року тут розміщувалась шведська метеорологічна станція. Зараз будинок є найстарішою спорудою на Шпіцбергені та перебуває під охороною як культурна пам'ятка.
Примітки
- Ylvisåker, Line Nagell (19 липня 2008). (Norwegian) . . Архів оригіналу за 24 липня 2011. Процитовано 23 вересня 2008.
- Lilleås, Heidi Schei (19 травня 2007). (Norwegian) . . Архів оригіналу за 2 жовтня 2008. Процитовано 23 вересня 2008.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Trage diya v Shve dskomu budi nku smert 17 norvezhciv v budinku na Shpicbergeni vzimku 1872 1873 rokiv Trivalij chas vvazhalosya sho prichinoyu smerti bula cinga odnak doslidzhennya 2008 roku pokazali sho mozhlivo zagibli otruyilisya svincem Budivlya v yakij ce stalosya ye ob yektom kulturnoyi spadshini Shvedskij budinok 2010 rikTragediya Shvedskij budinok buv zbudovanij na misi Torsden ekspediciyeyu shveda T Eberga dlya shahtariv sho mali pracyuvati na fosforitovih rodovishah Odnak cherez poganij stan buhti jogo ne vikoristovuvali Voseni togo zh roku shtorm zablokuvav lodami bilya beregiv Shpicbergenu grupu z shesti korabliv sho polyuvali na tyuleniv Na bortu korabliv perebuvali 59 osib Semero mislivciv podolavshi blizko 50 km v lodah zmogli distatisya do finsko shvedskogo doslidnika Arktiki Adolfa Erika Nordenshelda korabli yakogo takozh buli blokovani lodami i zvernulisya do nogo za dopomogoyu Nordensheld buv zmushenij oblashtovuvati zimovishe shvedskogo poshtovogo paroplava Polhem v umovah duzhe obmezhenih resursiv Bulo virisheno sho chastina mislivciv virushit do Shvedskogo budinku de shahtari zalishili zapasi yizhi ta vugillya Dlya ciyeyi podorozhi vidibrali 17 cholovikiv sho ne mali simej Do budinku bulo 350 km kotri bulo podolano za sim dniv i 14 zhovtnya 1872 roku pochalasya zimivlya Shvedskij budinok 1883 rik Nastupnogo lita korabel pid komanduvannyam Frica Maka z Tromse pokinuv Norvegiyu shob vizvoliti mislivciv Bilya budinku ryatuvalniki viyavili p yat zagornutih v brezent til Na zachinenih dveryah visilo poperedzhennya ne vhoditi vseredinu budinku Vseredini tila lezhali v krislah na lizhkah ta pidlozi Vsogo ekspediciya viyavila 15 til yaki buli vineseni z domu i pohovani razom z lizhkami She dva tila buli znajdeni grupoyu doslidnikiv kilkoma rokami piznishe Odin z mislivciv Karl Albertson viv shodennik pid chas perebuvannya v budinku Zgidno iz zapisami do nastannya polyarnoyi nochi norvezhci polyuvali na bilih vedmediv i pivnichnih oleniv a potim stali harchuvatisya konservami Pershim v listopadi pomer Gans Gansen Do Rizdva vsi choloviki buli hvori Ostannij zapis v shodenniku datovano 19 kvitnya Vvazhayetsya sho Alberts pomer peredostannim Prichini zagibeliTrivalij chas vvazhalosya sho smert nastala vid cingi chastogo v polyarnih regionah zahvoryuvannya sho vinikaye cherez brak vitaminu C v organizmi Nayavnist dostatnih zapasiv paliva ta yizhi viklyuchala smert vid pereoholodzhennya chi holodu Odnak ryad faktiv svidchiv proti ciyeyi gipotezi Po pershe hvoroba rozvinulasya u vsih zagiblih odnochasno sho neharakterno dlya cingi Po druge zapisi v shodenniku svidchat sho grupa znala pro zagrozu ciyeyi hvorobi j vzhivala zahodiv shob yiyi uniknuti Visuvalisya takozh pripushennya pro smert vid tuberkulozu abo botulizmu 2007 roku likar Ulf Osebe ta istorik Gyell Gyer zaprosili dozvolu eksgumuvati ostanki zagiblih u Shvedskomu budinku shob vstanoviti tochnu prichinu smerti Doslidniki pripustili sho mislivci pomerli ne vid cingi a vid otruyennya svincem yakij vikoristovuvali v XIX stolitti v shvah konservnih banok z yizheyu Spershu norvezkij direktorat z kulturnoyi spadshini vidhiliv zapit ale pislya utochnennya naukovih cilej i metodiv doslidzhennya dozvil bulo vidano v lipni 2008 roku Panorama misu Torsden zi Shvedskim budinkom Doslidniki buli na misi Torsden z 7 po 9 serpnya 2008 roku U deyakih mogilah tila buli viyavleni u vichnij merzloti zamorozhenimi razom z lizhkami v krizhani bloki v takomu dobromu stani sho yih bulo virisheno ne chipati Za slovami doktora Osebe ce zovsim ne skeletovani ostanki i otrimani dozvoli tak samo yak i etichni domovlenosti ne dozvolyali doslidnikam brati probi z cih til Dva inshih tila pohovani v neglibokij zdvoyenij mogili buli povnistyu skeletovani i probi buli vzyati z nih Probi pidtverdili gipotezu doslidnikiv oskilki kistki mistili nadzvichajno visoku koncentraciyu svincyu Bilsh togo u vikinutih mislivcyami konservnih bankah z pid yizhi viyavilosya tak bagato svincyu sho vin zvisav burulkami vseredinu banok Ce ne yedinij podibnij vipadok v istoriyi polyarnih podorozhej Zagibel britanskoyi arktichnoyi ekspediciyi Dzhona Franklina 1845 1847 za odniyeyu z versij takozh bula viklikana otruyennyam svincem z blyashanok Podalsha dolya budivliZ lipnya 1882 po veresen 1883 roku tut rozmishuvalas shvedska meteorologichna stanciya Zaraz budinok ye najstarishoyu sporudoyu na Shpicbergeni ta perebuvaye pid ohoronoyu yak kulturna pam yatka PrimitkiYlvisaker Line Nagell 19 lipnya 2008 Norwegian Arhiv originalu za 24 lipnya 2011 Procitovano 23 veresnya 2008 Lilleas Heidi Schei 19 travnya 2007 Norwegian Arhiv originalu za 2 zhovtnya 2008 Procitovano 23 veresnya 2008