Токантінс (порт. Rio Tocantins) — річка у Південній Америці, в центральній та північно-східній Бразилії (штати Гояс, Токантінс, Мараньян та Пара) — права притока річки Пара. Належить до водного басейну Атлантичного океану.
| Токантінс | |
|---|---|
| | |
| | |
| 1°43′43″ пд. ш. 49°10′34″ зх. д. / 1.728700000028° пд. ш. 49.17620000002777658° зх. д. | |
| Витік | Гори Герал-ду-Паранан (Бразильське нагір'я) штат Гояс |
| • координати | 16°12′26″ пд. ш. 49°16′14″ зх. д. / 16.207333° пд. ш. 49.270583° зх. д. |
| • висота, м | 1070 м |
| Гирло | Річка Амазонка або річка Пара (Атлантичний океан) |
| • координати | 1°43′43″ пд. ш. 49°10′34″ зх. д. / 1.72861° пд. ш. 49.17611° зх. д. |
| Басейн | Пара → Атлантичний океан |
| Країни: | Бразилія: Гояс Токантінс Мараньян Пара |
| Прирічкові країни: | Бразилія |
| Регіон | Пара |
| Довжина | 2 699 км |
| Площа басейну: | 800 000 км² |
| Середньорічний стік | 11 364 м³/с (станція Ітупіранґа) 13 600 м³/с, у гирлі (19-те місце у світі) |
| Притоки: | Мараньян, Алмас, Паранан, Санта-Тереза, Мануель-Олвес, Соно, Арагуая, Ітакайна |
| Медіафайли у Вікісховищі |
Географія Редагувати
Починає свою течію на гірських схилах Герал-ду-Паранан (центральна частина Бразильського нагір'я), приблизно за 150 км на захід — південний захід від столиці країни — Бразиліа. Тече із півдня на північ близько 2 699 км. До Амазонської низовини тече по гористій місцевості, утворюючи численні пороги, у тому числі пороги Гуаріба. Після виходу на рівнину стає судноплавною, ширшає і сповільнює свою течію після злиття із найбільшою своєю притокою Арагуая. Площа водного басейну становить понад 800 000 км². Середньорічний стік у гирлі становить 13 600 м³/с, за іншими даними 16 800. Вважається притокою Амазонки, хоча це не зовсім вірно, Амазонка і Токантінс створюють спільну дельту при впадінні в Атлантичний океан, зливаючись у рукав, що тече на півдні від острова Маражо, відомий як річка Пара, яка ще вважається правим рукавом дельти Амазонки. Токінтіс при впадінні у річку Пара створює широкий естуарій, ширина якого доходить до 17-18 км. Річка судноплавна протягом 350 км від гирла. На річці, поблизу міста Тукуруї було збудовано ГЕС Тукуруї загальною потужністю 8,340 МВт.
Гідрологія Редагувати
Спостереження за водним режимом річки проводилось протягом 12 років (1969–1981) на станції в місті Ітупіранґа, у штаті Пара. Середньорічна витрата води яка спостерігалася тут у цей період становила 11 364 м³/с для водного басейну 727 900 км², що становить близько 91% від загальної площі басейну річки. За період спостереження встановлено, що час повеней відбувається у сезон дощів і триває із січня по травень (підйом рівня води сягає — 7—9 м), межень з червня по грудень, абсолютний мінімальний місячний стік становив 1 775 м³/с, абсолютний максимальний місячний стік становив 50 033 м³/с (у березні 1980 року). Мінімальний середньомісячний стік за весь період спостереження становив 2 516,5 м³/с (у вересні), а максимальний середньомісячний — 25 628,0 м³/с (у березні).
Притоки Редагувати
Річка Токантінс на своєму шляху приймає воду багатьох приток, найбільші із них (від витоку до гирла):
- Мараньян (права)
- Алмас (ліва)
- Паранан (права)
- Санта-Тереза
- Мануель-Олвес (права)
- Соно (права)
- Арагуая (ліва)
- Ітакайна (ліва)
Населені пункти Редагувати
Найбільші населені пункти, які розташовані на річці Токантінс (від витоку до гирла):
- Колінс-ду-Сул (GO)
- Мінасу (GO)
- Паранан (TO)
- Сан-Салвадор-ду-Токантінс (TO)
- Пейші (TO)
- Порту-Насіунал (TO)
- Палмас (TO)
- Лажеаду (TO)
- Мірасема-ду-Токантінс (TO)
- Педру-Афонсу (TO)
- Кароліна (MA)
- Естрейту (MA)
- Токантінополіс (TO)
- Філадельфія (TO)
- Бабасуландія (TO)
- Порту-Франку (MA)
- Ітагуатінс (TO)
- Імператріс (MA)
- Мараба (PA)
- Ітупіранга (PA)
- Тукуруї (PA)
- Абаететуба (PA)
- Белен (PA)
- Бреу-Бранку (PA)
- Байан (PA)
- Камета (PA)
- Мокажуба (PA)
Фауна Редагувати
Басейн річки Токантінс (який включає в себе річку Арагуая) є домом для кількох видів великих водних ссавців, таких як амазонський ламантин, інія арагуайська і тукуші, та великих рептилій, таких як чорний кайман, крокодиловий кайман і тракакса.
У басейні річки Токантінс багато видів риб, хоча в басейні Амазонки їх значно більше. Було зареєстровано понад 350 видів риб, у тому числі понад 175 ендеміків. Найбільш багаті видами родини — це харацинові, лорікарієві і ривулові. Хоча більшість видів переважно має амазонське походження, є також деякі види, які демонструють зв'язок з річками Парана і Сан-Франсиску.
Примітки Редагувати
- ↑ Sistema del Amazonas. TOCANTINS (Río de aguas claras)
- ↑ GEOnet Names Server — 2018.
- ↑ Річка Токантінс в онлайн-версії «Encyclopædia Britannica». (англ.)
- ↑ Tocantins Basin. Station: Itupiranga. Rio Tocantins (англ.). на UNH / GRDC. Процитовано 16-02-2017.
- Річка Токантінс // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
- River Discharge Database. Station: Itupiranga. Tocantins River [ 7 травня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ Provete, D.B. (2013). Tocantins River. 1237-1239
- Hales, J., and P. Petry: Tocantins - Araguaia. Freshwater Ecoregions of the World. Retrieved 26 May 2014
Посилання Редагувати
- Sistema del Amazonas. TOCANTINS (Río de aguas claras) (ісп.), (англ.)
- Rio Tocantins на Panoramio.com