www.wikidata.uk-ua.nina.az

Тодор Радев У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Радев Тодор Димитров Радев болг Тодор Димитров Радев 27 лю

Тодор Радев

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Радев.

Тодор Димитров Радев (болг. Тодор Димитров Радев; 27 лютого 1887, Дупниця, Болгарія — 3 листопада 1957, Софія) — болгарський військовий діяч, політик, генерал-майор.

Тодор Радев
болг. Тодор Радев
Народження 27 лютого 1887(1887-02-27)
Дупниця, Болгарія
Смерть 3 листопада 1957(1957-11-03) (70 років)
Софія
Країна  Болгарія
Освіта Військове училище (Софія)
Миколаївська Академія Генерального Штабу
Роки служби 1900–1935
Звання генерал-майор
Командування 5-та піхотна дивізія
18-та піхотна дивізія
2-га піхотна дивізія
Війни / битви Перша Балканська війна
Перша світова війна

Біографія ред.

Народився 27 лютого 1887 в Дупниці. У 1906 закінчив Військове училище в Софії, а в 1915 — Миколаївську академію Генерального Штабу в Санкт-Петербурзі. У 1906 отримав звання лейтенанта і служив у 7-му артилерійському полку в Самокові. 22 вересня 1909 був призначений старшим лейтенантом.

Брав участь у Першій Балканській війні (1912—1913) в якості командира батареї. 8 серпня 1913 отримав звання капітана. У тому ж році він був нагороджений медаллю «За відвагу» IV ступеня ІІ класу.

Під час Першої світової війни служив в штабі Планинської дивізії, в штаб-квартирі 2-ї піхотної дивізії. 30 травня 1917 року отримав чин майора і в тому ж році був нагороджений медаллю «За відвагу» IV ступеня І класу і орденом «Залізного хреста» II ступеня. У 1918 був нагороджений військовим орденом «Австрійського хреста» III ступеня.

У період 1922–1928 був викладачем у військовому училищі, потім — начальником відділу штабу армії. З 1920 — підполковник, а з 1926 — полковник.

У 1930 Радев був директором школи для офіцерів запасу, а в 1931-1932 — військовим аташе в Берліні, Бухаресті та Лондоні.

У відставці ред.

Після звільнення з армії займається економікою. У 1942–1944 був керівником тютюнової компанії ВАТ «Златолист» в Дупниці.

Після перевороту неодноразово репресований.

Помер у злиднях 3 листопада 1957 в Софії.

У 1998 посмертно став почесним громадянином Дупниці.

Військові звання ред.

Джерела ред.

  • Хаджийски, И. — «Генерал Тодор Радев», Военноисторически сборник, 1/1998, с. 71-77
  • Пулова, Н., Пулов, Й. — «18 пехотен Етърски на Н. В. цар Фердинанд I полк в дати и събития 1889—1944», Велико Търново, 1997, Издателство «ПИК»
  • Ташев, Ташо. Министрите на България 1879—1999. София, АИ «Проф. Марин Дринов» / Изд. на МО, 1999. ISBN 978-954-430-603-8 / ISBN 978-954-509-191-9.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Radev Todor Dimitrov Radev bolg Todor Dimitrov Radev 27 lyutogo 1887 Dupnicya Bolgariya 3 listopada 1957 Sofiya bolgarskij vijskovij diyach politik general major Todor Radevbolg Todor RadevNarodzhennya 27 lyutogo 1887 1887 02 27 Dupnicya BolgariyaSmert 3 listopada 1957 1957 11 03 70 rokiv SofiyaKrayina BolgariyaOsvita Vijskove uchilishe Sofiya Mikolayivska Akademiya Generalnogo ShtabuRoki sluzhbi 1900 1935Zvannya general majorKomanduvannya 5 ta pihotna diviziya18 ta pihotna diviziya2 ga pihotna diviziyaVijni bitvi Persha Balkanska vijnaPersha svitova vijna Zmist 1 Biografiya 2 U vidstavci 3 Vijskovi zvannya 4 DzherelaBiografiya red Narodivsya 27 lyutogo 1887 v Dupnici U 1906 zakinchiv Vijskove uchilishe v Sofiyi a v 1915 Mikolayivsku akademiyu Generalnogo Shtabu v Sankt Peterburzi U 1906 otrimav zvannya lejtenanta i sluzhiv u 7 mu artilerijskomu polku v Samokovi 22 veresnya 1909 buv priznachenij starshim lejtenantom Brav uchast u Pershij Balkanskij vijni 1912 1913 v yakosti komandira batareyi 8 serpnya 1913 otrimav zvannya kapitana U tomu zh roci vin buv nagorodzhenij medallyu Za vidvagu IV stupenya II klasu Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni sluzhiv v shtabi Planinskoyi diviziyi v shtab kvartiri 2 yi pihotnoyi diviziyi 30 travnya 1917 roku otrimav chin majora i v tomu zh roci buv nagorodzhenij medallyu Za vidvagu IV stupenya I klasu i ordenom Zaliznogo hresta II stupenya U 1918 buv nagorodzhenij vijskovim ordenom Avstrijskogo hresta III stupenya U period 1922 1928 buv vikladachem u vijskovomu uchilishi potim nachalnikom viddilu shtabu armiyi Z 1920 pidpolkovnik a z 1926 polkovnik U 1930 Radev buv direktorom shkoli dlya oficeriv zapasu a v 1931 1932 vijskovim atashe v Berlini Buharesti ta Londoni U vidstavci red Pislya zvilnennya z armiyi zajmayetsya ekonomikoyu U 1942 1944 buv kerivnikom tyutyunovoyi kompaniyi VAT Zlatolist v Dupnici Pislya perevorotu neodnorazovo represovanij Pomer u zlidnyah 3 listopada 1957 v Sofiyi U 1998 posmertno stav pochesnim gromadyaninom Dupnici Vijskovi zvannya red Lejtenant 22 veresnya 1909 Kapitan 5 serpnya 1913 Major 30 travnya 1917 Pidpolkovnik 5 kvitnya 1920 Polkovnik 6 travnya 1926 General major 26 serpnya 1934 Dzherela red Hadzhijski I General Todor Radev Voennoistoricheski sbornik 1 1998 s 71 77 Pulova N Pulov J 18 pehoten Etrski na N V car Ferdinand I polk v dati i sbitiya 1889 1944 Veliko Trnovo 1997 Izdatelstvo PIK Tashev Tasho Ministrite na Blgariya 1879 1999 Sofiya AI Prof Marin Drinov Izd na MO 1999 ISBN 978 954 430 603 8 ISBN 978 954 509 191 9 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Todor Radev amp oldid 33549575