Альціон товстодзьобий Охоронний статусНайменший ризик МСОП 3 1 1 Біологічна класифікаціяДомен Еукаріоти Eukaryota Царств

?

Альціон товстодзьобий

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Сиворакшоподібні (Coraciiformes)
Родина:	Рибалочкові (Alcedinidae)
Підродина:	Альціонні (Halcyoninae)
Рід:	*Товстодзьобий альціон (Clytoceyx)* Sharpe, 1880
Вид:	Альціон товстодзьобий

Біноміальна назва

Clytoceyx rex
Sharpe, 1880

Посилання

Вікісховище:	Clytoceyx rex
Віківиди:	Clytoceyx rex
ITIS:	554578
МСОП:	22683202
NCBI:	342394

Альціо́н товстодзьобий (Clytoceyx rex) — вид сиворакшоподібних птахів родини рибалочкових (Alcedinidae). Ендемік Нової Гвінеї. Це єдиний представник монотипового роду Товстодзьобий альціон (Clytoceyx).

Опис ред.

Товстодзьобий альціон

Довжина птаха становить 33 см. Дзьоб міцний, короткий і широкий, унікальний для дзьобів рибалочок. Голова темна, за очима руді смуги. Горло біле, на шиї рудий "комір", нижня частина тіла руда. Надхвістя яскраво-синє. Очі карі, дзьоб коричнювато-чорний, знизу біля основи блідіший, лапи бліді. У самців хвіст темно-синій, у самиць від рудий. Забарвлення молодих птахів подібне до забарвлення самиць, поцятковане лускоподбним візернком.

Поширення і екологія ред.

Товстодзьобі альціони мешкають у високогір'ях Нової Гвінеї. Вони живуть у вологих гірських і рівнинних тропічних лісах, на плантаціях і в садах. Зустрічаються на висоті до 2400 м над рівнем моря. Живляться комахами, равликами, дощовими червами і дрібними ящірками, яких шукають на землі. Ведуть прихований. частково присмерковий спосіб життя.

Примітки ред.

BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 21 квітня 2021. Процитовано 12 травня 2022.
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). . IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 12 травня 2022.
Bruce M. Beehler; Thane K. Pratt (2016). . Princeton University Press. с. 226–227. ISBN 978-1-4008-8071-3. Архів оригіналу за 12 травня 2022. Процитовано 12 травня 2022.

Джерела ред.

Bruce M. Beehler, Thane K. Pratt: Birds of New Guinea; Distribution, Taxonomy, and Systematics. Princeton University Press, Princeton 2016, ISBN 978-0-691-16424-3.
C. Hilary Fry, Kathie Fry: Kingfishers, Bee-Eaters, & Rollers. Princeton, New Jersey 1992, 1999, ISBN 0-691-04879-7.

Посилання ред.

Accessed 2008-07-10.

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 21 квітня 2021. Процитовано 12 травня 2022.

[2] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.

[ioc-3] Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). . IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 12 травня 2022.

[BeehlerPratt2016-4] Bruce M. Beehler; Thane K. Pratt (2016). . Princeton University Press. с. 226–227. ISBN 978-1-4008-8071-3. Архів оригіналу за 12 травня 2022. Процитовано 12 травня 2022.