Тилакоїд (грец. thylakos — мішечок) — спрощені вакуолі або мішечки, які є в середині хлоропластів листків та інших зелених частин рослин. Вони мають вигляд монети, сукупність яких утворює грани; обмежений мембраною компартмент більшості ціанобактерій та пластид, основна структурна одиниця фотосинтезуючої системи. Складається тилакоїд з мембрани, що утворює так званий тилакоїдний простір. Зазвичай у органелі або клітині розташовуються групами чи поодиноко відповідно. Тилакоїди можуть бути видовженими (ламели) чи утворювати скупчення (грани), на кшталт стосу монет.
Будова тилакоїду Редагувати
Будова тилакоїду морфологічно досить проста. Він складається з мембрани, що утворює замкнутий мішечок, та розташовується у стромі пластиди чи у цитоплазмі прокаріотичної клітини (у випадку синьозелених водоростей).
Мембрана тилакоїду Редагувати
Мембрана за своєю будовою в цілому схожа на бактеріальну мембрану та на внутрішню мембрану хлоропласту. Складається з біліпідного шару, до складу якого входять здебільшого кислі ліпіди.
Мембрани тилакоїдів вищих рослин в основному складаються з фосфоліпідів та галактоліпідів, що нерівномірно розподілені по мембрані.
Саме на мембрані тилакоїду протікають реакцій світлової фази фотосинтезу. На самій мембрані та у ній зосереджені фотосинтетичні пігменти. На електронограмах виглядають як почерговані темні та світлі смуги шириною приблизно 1 нм.
Ламели Редагувати
Ламела — у цитології, це продовження тилакоїда всередині хлоропласта (стромальний тилакоїд), що з'єднує тилакоїди одного грана з тілакоїдами іншого грана. Вони є сторонами фотосистеми I. Простіше кажучи, ламели можуть розглядатися як пара мембран, що містять хлорофіл.
Примітки Редагувати
- Strasburger, Lehrbuch der Botanik, 35. Auflage, Spektrum Akademischer Verlag, 2002. ISBN 978-3-8274-1388-8
Джерела інформації Редагувати
- Raven, Peter H.; Ray F. Evert, Susan E. Eichhorn (2005). Biology of Plants (вид. 7th). New York: W.H. Freeman and Company Publishers. с. 115–127. ISBN 0-7167-1007-2.