www.wikidata.uk-ua.nina.az

Течія мису Голкового У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Аґульяс течія Аґульяс тепла течія на південном

Течія мису Голкового

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Аґульяс.

Течія мису Голкового, течія Аґульяс — тепла течія на південному заході Індійського океану, частина Південної Екваторіальної течії. Течія вузька і швидка (на поверхні швидкість до 200 см/сек).

Напрямки руху теплої течії Агульяс (червона) вздовж східного узбережжя ПАР та холодної Бенгельської течії (синьої) вздовж західного узбережжя. Течія Агульяс утворена злиттям теплих Мозамбіцької та Мадагаскарської течій, які стикаються на південний захід від Мадагаскару (на схемі не показано). Холодна Бенгелська течія бере свій початок від підняття води з холодних надр Атлантичного океану проти західного узбережжя континенту. Дві течії ніде не перетинаються вздовж південного узбережжя Африки.

Протікає на південь уздовж східного узбережжя Африки від 27°S до 40°S. Вузька, стрімка та потужна. Припускають, що це найпотужніша західна гранична течія у Світовому океані, з розрахунковим нетто-перевезенням 70 Sv (70 млн м³/сек), решта західних граничних течій на порівняльних широтах транспортують менше — Бразильська течія (16,2 Sv), Гольфстрим (34 Sv), Куросіо (42 Sv).

Фізичні властивості Редагувати

Джерелами течії Агульяс є Мадагаскарська течія (25 Sv), Мозамбіцька течія (5 Sv) і рециркуляційна частина південно-західного індійського підвиру на південь від Мадагаскару (35 Sv). Транспортна потужність течії Агульяс оцінюється у 100 Sv. Течія Агульяс спрямовується топографією. Течія прямує континентальним шельфом від Мапуту до банки Агульяс (250 км на південь від мису Агульяс). Течія досягає своєї максимальної транспортної потужності поблизу банки Агульяс, де він коливається між 95-136 Sv.

Ядро течії визначається як місце де поверхневі швидкості досягають 100 см/с, що дає ядру середню ширину 34 км. Середня пікова швидкість становить 136 см/с, але швидкість течії може досягати 245 см/с.

Ретрофлексія Редагувати

У південно-східному Атлантичному океані течія зазнає ретрофлексії через взаємодію з Антарктичною циркумполярною течією. Ця вода стає зворотною течією Агульяс[en], приєднуючись до виру Індійського океану[en]. За підрахунками, до 85 Sv води повертається до Індійського океану. Вода, що залишилася, транспортується до південноатлантичного виру.

Подальший рух води течії Агульяс Редагувати

За підрахунками, близько 15 Sv води Індійського океану витікає безпосередньо в Південну Атлантику. 10 Sv — це відносно тепла, солона вода з термоклином, а решта 5 Sv — холодна антарктична проміжна вода[en] з низьким вмістом солі. Оскільки вода в Індійському океані значно тепліша (24-26° C) і солоніша, ніж вода Південної Атлантики, то течія Агульяс є важливим джерелом солі та тепла для Південноатлантичного виру. Вважається, що цей тепловий потік сприяє високій швидкості випаровування в Південній Атлантиці, ключовому механізмі циркуляції меридіонального транспортування. Невелика кількість води Агульяс потрапляє до Північнобразильської течії[en], що несе воду Індійського океану до Північноатлантичного субтропічного виру. Перш ніж дійти до Карибського моря, ця течія нагрівається сонцем навколо екватора, і, коли приєднується до Гольфстриму, ця тепла і солона вода сприяє утворенню глибинних вод у Північній Атлантиці

(Beal та Bryden, 1999) виявили Підповерхневу течію Агульяс на глибині 800 м. Нижня течія переносить воду в бік екватора має глибину 2000 м і ширину 40 км з максимальними швидкостями 90 см/с (на глибині 1400 м) і знаходиться безпосередньо під поверхневою течією, спрямованою до полюса.

Примітки Редагувати

  1. (Bryden, Beal та Duncan, 2003, Discussion, p. 491)
  2. (Stramma та Lutjeharms, 1997, Abstract)
  3. ↑ (Baum, 2014)
  4. Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою Siedler не вказано текст
  5. (Schiele, 2014)
  6. (RSMAS, 2005)

Посилання Редагувати

Це незавершена стаття з гідрології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Agulyas Techiya misu Golkovogo techiya Agulyas tepla techiya na pivdennomu zahodi Indijskogo okeanu chastina Pivdennoyi Ekvatorialnoyi techiyi Techiya vuzka i shvidka na poverhni shvidkist do 200 sm sek Napryamki ruhu teployi techiyi Agulyas chervona vzdovzh shidnogo uzberezhzhya PAR ta holodnoyi Bengelskoyi techiyi sinoyi vzdovzh zahidnogo uzberezhzhya Techiya Agulyas utvorena zlittyam teplih Mozambickoyi ta Madagaskarskoyi techij yaki stikayutsya na pivdennij zahid vid Madagaskaru na shemi ne pokazano Holodna Bengelska techiya bere svij pochatok vid pidnyattya vodi z holodnih nadr Atlantichnogo okeanu proti zahidnogo uzberezhzhya kontinentu Dvi techiyi nide ne peretinayutsya vzdovzh pivdennogo uzberezhzhya Afriki Protikaye na pivden uzdovzh shidnogo uzberezhzhya Afriki vid 27 S do 40 S Vuzka strimka ta potuzhna Pripuskayut sho ce najpotuzhnisha zahidna granichna techiya u Svitovomu okeani z rozrahunkovim netto perevezennyam 70 Sv 70 mln m sek reshta zahidnih granichnih techij na porivnyalnih shirotah transportuyut menshe Brazilska techiya 16 2 Sv Golfstrim 34 Sv Kurosio 42 Sv 1 Zmist 1 Fizichni vlastivosti 1 1 Retrofleksiya 1 2 Podalshij ruh vodi techiyi Agulyas 2 Primitki 3 PosilannyaFizichni vlastivosti RedaguvatiDzherelami techiyi Agulyas ye Madagaskarska techiya 25 Sv Mozambicka techiya 5 Sv i recirkulyacijna chastina pivdenno zahidnogo indijskogo pidviru na pivden vid Madagaskaru 35 Sv 2 Transportna potuzhnist techiyi Agulyas ocinyuyetsya u 100 Sv Techiya Agulyas spryamovuyetsya topografiyeyu Techiya pryamuye kontinentalnim shelfom vid Maputu do banki Agulyas 250 km na pivden vid misu Agulyas Techiya dosyagaye svoyeyi maksimalnoyi transportnoyi potuzhnosti poblizu banki Agulyas de vin kolivayetsya mizh 95 136 Sv 3 Yadro techiyi viznachayetsya yak misce de poverhnevi shvidkosti dosyagayut 100 sm s sho daye yadru serednyu shirinu 34 km Serednya pikova shvidkist stanovit 136 sm s ale shvidkist techiyi mozhe dosyagati 245 sm s 3 Retrofleksiya Redaguvati U pivdenno shidnomu Atlantichnomu okeani techiya zaznaye retrofleksiyi cherez vzayemodiyu z Antarktichnoyu cirkumpolyarnoyu techiyeyu Cya voda staye zvorotnoyu techiyeyu Agulyas en priyednuyuchis do viru Indijskogo okeanu en Za pidrahunkami do 85 Sv vodi povertayetsya do Indijskogo okeanu Voda sho zalishilasya transportuyetsya do pivdennoatlantichnogo viru Podalshij ruh vodi techiyi Agulyas Redaguvati Za pidrahunkami blizko 15 Sv vodi Indijskogo okeanu vitikaye bezposeredno v Pivdennu Atlantiku 10 Sv ce vidnosno tepla solona voda z termoklinom a reshta 5 Sv holodna antarktichna promizhna voda en z nizkim vmistom soli Oskilki voda v Indijskomu okeani znachno teplisha 24 26 C i solonisha nizh voda Pivdennoyi Atlantiki to techiya Agulyas ye vazhlivim dzherelom soli ta tepla dlya Pivdennoatlantichnogo viru Vvazhayetsya sho cej teplovij potik spriyaye visokij shvidkosti viparovuvannya v Pivdennij Atlantici klyuchovomu mehanizmi cirkulyaciyi meridionalnogo transportuvannya Nevelika kilkist vodi Agulyas potraplyaye do Pivnichnobrazilskoyi techiyi en sho nese vodu Indijskogo okeanu do Pivnichnoatlantichnogo subtropichnogo viru 4 Persh nizh dijti do Karibskogo morya cya techiya nagrivayetsya soncem navkolo ekvatora i koli priyednuyetsya do Golfstrimu cya tepla i solona voda spriyaye utvorennyu glibinnih vod u Pivnichnij Atlantici 5 Beal ta Bryden 1999 viyavili Pidpoverhnevu techiyu Agulyas na glibini 800 m Nizhnya techiya perenosit vodu v bik ekvatora maye glibinu 2000 m i shirinu 40 km z maksimalnimi shvidkostyami 90 sm s na glibini 1400 m i znahoditsya bezposeredno pid poverhnevoyu techiyeyu spryamovanoyu do polyusa 6 Primitki Redaguvati Bryden Beal ta Duncan 2003 Discussion p 491 Stramma ta Lutjeharms 1997 Abstract a b Baum 2014 Pomilka cituvannya Nepravilnij viklik tegu lt ref gt dlya vinosok pid nazvoyu Siedler ne vkazano tekst Schiele 2014 RSMAS 2005 Posilannya RedaguvatiAgulyasova techiya VUE Agulyas Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Techiya misu Golkovogo na sajti Oceanographers ru Agulhas current angl IFM Geomar nedostupne posilannya z chervnya 2019 nbsp Ce nezavershena stattya z gidrologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Techiya misu Golkovogo amp oldid 32639457