www.wikidata.uk-ua.nina.az

Технологічні процеси переробки вугілля Зміст 1 Збагачення вугілля 2 Коксування і напівкоксування вугілля 3 Гідрогенізаці

Технологічні процеси переробки вугілля

Технологічні процеси переробки вугілля

Збагачення вугілля Редагувати

Процеси збагачення полягають у розділенні гірничої маси на основі відмінностей у властивостях її складових (густини, змочуваності, крупності, твердості тощо).

Послідовні прийоми механічної обробки гірничої маси, здійснювані з метою зміни її якості або розділення на продукти різної якості, називають технологічними операціями .

Продукт, що надходить в операцію, зветься вихідним або живленням операції. У процесі переробки гірничої маси одержують наступні продукти: концентрат — продукт із найбільшим вмістом горючої маси і найменшим — породних компонентів; промпродукт — проміжний продукт, що за вмістом горючої маси не є кондиційним концентратом чи відвальними відходами і потребує подальшої переробки; промпродукт — це суміш зростків вугільних і породних компонентів та суміші їхніх розкритих зерен (мікст); відходи — продукт із найбільшим вмістом породних мінералів і найменшим — органічної маси.

За технологічним призначенням процеси переробки вугілля на збагачувальних фабриках поділяються на:

  • підготовчі процеси, призначені для розкриття компонентів гірничої маси, розділення її на машинні класи, попереднього знешламлення тощо. До підготовчих операцій у схемах переробки вугілля належать операції дроблення і грохочення.
    • Дроблення — процес руйнування грудок під дією зовнішніх сил для отримання продукту заданої крупності. Дроблення застосовується для підготовки вугілля перед збагаченням (розкриття зростків, зниження крупності), а також при приготуванні шихти для коксування і брикетування.
    • Грохочення — процес механічного розділення вугілля за крупніс-тю на просіюючих поверхнях. На вуглезбагачувальних фабриках за-стосовують грохочення: попереднє (відділення крупних грудок для наступного дроблення), підготовче (розділення вугілля на машинні класи), остаточне (розділення концентрату на товарні сорти) та зневоднююче (відділення основної маси води з продуктів збагачення, відділення суспензії, знешламлення);
  • основні або збагачувальні процеси, призначені для власне розділення вихідного продукту на концентрат, відходи та промпродукт, для чого використовуються відмінності в фізичних і фізико-хімічних властивостях частинок вугілля і породи.
    • Гравітаційні процеси збагачення вугілля на сьогодні одержали найбільше розповсюдження. Вони основані на використанні різниці в густині, крупності й формі вугільних і породних частинок, і отже різної швидкості їхнього руху в середовищі (воді, повітрі, суспензії). На вуглезбагачувальних фабриках застосовують такі гравітаційні процеси: збагачення у важких суспензіях, відсадку, концентрацію на столах, гвинтову і протитечійну сепарацію. Гравітаційні процеси використовують для збагачення вугілля в широкому діапазоні крупності: від 0,2 мм (гвинтові сепаратори і шлюзи, концентраційні столи, конусні сепаратори, гідросайзери, важкосередовищні гідроциклони) до 200—300 мм (важкосередовищні сепаратори).
    • Флотація базується на використанні різниці в фізико-хімічних властивостях частинок вугілля і породи (частинки вугілля — гідрофоб-ні, частинки породи — гідрофільні). Флотація використовується для збагачення тонких і дрібнодисперсних класів вугілля крупністю до 0,5 мм;
  • допоміжні або заключні процеси, застосовувані для згущення, зневоднення, знешламлювання, знепилювання і регенерації оборотних вод.
    • Зневоднення продуктів мокрого збагачення вугілля здійснюють різними способами залежно від крупності матеріалу. Продукти крупністю більше 13 мм зневоднюються на грохотах, елеваторах з перфорованими ковшами, а також у дренажних бункерах. Для зневоднення дрібних класів, окрім названих способів, застосовують центрифугування, а в зимовий період і термічну сушку. Найбільші труднощі спричиняє зневоднення продуктів флотації і шламів, для чого застосовують згущення, фільтрування і термічну сушку. При згущенні й фільтруванні відбувається також процес регенерації оборотних вод.
    • Знепилення — процес відділення з вугілля частинок пилу розміром менше 0,5 мм. Знепилення здійснюється двома способами: мокрим — на грохотах і в гідроциклонах (знешламлення) і сухим — на грохотах і в повітряних класифікаторах різних конструкцій.

Коксування і напівкоксування вугілля Редагувати

Коксування вугілля — метод термічної переробки переважно кам'яного вугілля, що полягає в його нагріванні без доступу повітря до 1000—1100 °С і витримки, при цій температурі, внаслідок чого паливо розкладається з утворенням летких продуктів і твердого залишку коксу.

Напівкоксування — процес термічної переробки (вугілля шляхом нагрівання його в спеціальних печах без доступу повітря до температури 500 — 550°С. Основні продукти напівкоксування: напівкокс (55 — 70 %), первинна смола (10 — 40 %), первинний газ (5 %).

Гідрогенізація вугілля Редагувати

Піроліз вугілля Редагувати

Піроліз бурого вугілля Редагувати

Буре вугілля при нагріванні не розм'якшується, при цьому відбувається виділення летких речовин, які частково розкладаються. У залишку утворюється монолітний напівкокс, що зазнав сильної усадки. При напівкоксуванні бурого вугілля розрізнюють три температурні зони:

  1. зона попереднього нагрівання до 100 °C;
  2. зона сушки 100—125 °C;
  3. зона напівкоксування 225—500 °C.

Під час попереднього нагрівання вугілля розширяється, причому дуже швидке нагрівання може привести до розпушення шматків або навіть до руйнування структури напівкоксу. У процесі сушки виділяється вода при одночасній усадці вугілля. Вище за 225 °C відганяються продукти напівкоксування (смола, олива, вода і газ) і відбувається подальша усадка. Вище за 500 °C закінчується утворення напівкоксу.

Піроліз кам'яного вугілля Редагувати

Кам'яне вугілля середнього ступеня вуглефікації має зону розм'якшення при 350—450 °C. При нагріванні вугілля виділяють три температурних зони:

  1. зона від початку нагрівання до початку розм'якшення вугілля при 350 °C;
  2. пластична зона від 350 до 450 °C;
  3. зона утворення коксу — вище 450 °C.

Див. також Редагувати

Література Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Tehnologichni procesi pererobki vugillya Zmist 1 Zbagachennya vugillya 2 Koksuvannya i napivkoksuvannya vugillya 3 Gidrogenizaciya vugillya 4 Piroliz vugillya 5 Piroliz burogo vugillya 6 Piroliz kam yanogo vugillya 7 Div takozh 8 LiteraturaZbagachennya vugillya RedaguvatiProcesi zbagachennya polyagayut u rozdilenni girnichoyi masi na osnovi vidminnostej u vlastivostyah yiyi skladovih gustini zmochuvanosti krupnosti tverdosti tosho Poslidovni prijomi mehanichnoyi obrobki girnichoyi masi zdijsnyuvani z metoyu zmini yiyi yakosti abo rozdilennya na produkti riznoyi yakosti nazivayut tehnologichnimi operaciyami Produkt sho nadhodit v operaciyu zvetsya vihidnim abo zhivlennyam operaciyi U procesi pererobki girnichoyi masi oderzhuyut nastupni produkti koncentrat produkt iz najbilshim vmistom goryuchoyi masi i najmenshim porodnih komponentiv promprodukt promizhnij produkt sho za vmistom goryuchoyi masi ne ye kondicijnim koncentratom chi vidvalnimi vidhodami i potrebuye podalshoyi pererobki promprodukt ce sumish zrostkiv vugilnih i porodnih komponentiv ta sumishi yihnih rozkritih zeren mikst vidhodi produkt iz najbilshim vmistom porodnih mineraliv i najmenshim organichnoyi masi Za tehnologichnim priznachennyam procesi pererobki vugillya na zbagachuvalnih fabrikah podilyayutsya na pidgotovchi procesi priznacheni dlya rozkrittya komponentiv girnichoyi masi rozdilennya yiyi na mashinni klasi poperednogo zneshlamlennya tosho Do pidgotovchih operacij u shemah pererobki vugillya nalezhat operaciyi droblennya i grohochennya Droblennya proces rujnuvannya grudok pid diyeyu zovnishnih sil dlya otrimannya produktu zadanoyi krupnosti Droblennya zastosovuyetsya dlya pidgotovki vugillya pered zbagachennyam rozkrittya zrostkiv znizhennya krupnosti a takozh pri prigotuvanni shihti dlya koksuvannya i briketuvannya Grohochennya proces mehanichnogo rozdilennya vugillya za krupnis tyu na prosiyuyuchih poverhnyah Na vuglezbagachuvalnih fabrikah za stosovuyut grohochennya poperednye viddilennya krupnih grudok dlya nastupnogo droblennya pidgotovche rozdilennya vugillya na mashinni klasi ostatochne rozdilennya koncentratu na tovarni sorti ta znevodnyuyuche viddilennya osnovnoyi masi vodi z produktiv zbagachennya viddilennya suspenziyi zneshlamlennya osnovni abo zbagachuvalni procesi priznacheni dlya vlasne rozdilennya vihidnogo produktu na koncentrat vidhodi ta promprodukt dlya chogo vikoristovuyutsya vidminnosti v fizichnih i fiziko himichnih vlastivostyah chastinok vugillya i porodi Gravitacijni procesi zbagachennya vugillya na sogodni oderzhali najbilshe rozpovsyudzhennya Voni osnovani na vikoristanni riznici v gustini krupnosti j formi vugilnih i porodnih chastinok i otzhe riznoyi shvidkosti yihnogo ruhu v seredovishi vodi povitri suspenziyi Na vuglezbagachuvalnih fabrikah zastosovuyut taki gravitacijni procesi zbagachennya u vazhkih suspenziyah vidsadku koncentraciyu na stolah gvintovu i protitechijnu separaciyu Gravitacijni procesi vikoristovuyut dlya zbagachennya vugillya v shirokomu diapazoni krupnosti vid 0 2 mm gvintovi separatori i shlyuzi koncentracijni stoli konusni separatori gidrosajzeri vazhkoseredovishni gidrocikloni do 200 300 mm vazhkoseredovishni separatori Flotaciya bazuyetsya na vikoristanni riznici v fiziko himichnih vlastivostyah chastinok vugillya i porodi chastinki vugillya gidrofob ni chastinki porodi gidrofilni Flotaciya vikoristovuyetsya dlya zbagachennya tonkih i dribnodispersnih klasiv vugillya krupnistyu do 0 5 mm dopomizhni abo zaklyuchni procesi zastosovuvani dlya zgushennya znevodnennya zneshlamlyuvannya znepilyuvannya i regeneraciyi oborotnih vod Znevodnennya produktiv mokrogo zbagachennya vugillya zdijsnyuyut riznimi sposobami zalezhno vid krupnosti materialu Produkti krupnistyu bilshe 13 mm znevodnyuyutsya na grohotah elevatorah z perforovanimi kovshami a takozh u drenazhnih bunkerah Dlya znevodnennya dribnih klasiv okrim nazvanih sposobiv zastosovuyut centrifuguvannya a v zimovij period i termichnu sushku Najbilshi trudnoshi sprichinyaye znevodnennya produktiv flotaciyi i shlamiv dlya chogo zastosovuyut zgushennya filtruvannya i termichnu sushku Pri zgushenni j filtruvanni vidbuvayetsya takozh proces regeneraciyi oborotnih vod Znepilennya proces viddilennya z vugillya chastinok pilu rozmirom menshe 0 5 mm Znepilennya zdijsnyuyetsya dvoma sposobami mokrim na grohotah i v gidrociklonah zneshlamlennya i suhim na grohotah i v povitryanih klasifikatorah riznih konstrukcij Koksuvannya i napivkoksuvannya vugillya RedaguvatiKoksuvannya vugillya metod termichnoyi pererobki perevazhno kam yanogo vugillya sho polyagaye v jogo nagrivanni bez dostupu povitrya do 1000 1100 S i vitrimki pri cij temperaturi vnaslidok chogo palivo rozkladayetsya z utvorennyam letkih produktiv i tverdogo zalishku koksu Napivkoksuvannya proces termichnoyi pererobki vugillya shlyahom nagrivannya jogo v specialnih pechah bez dostupu povitrya do temperaturi 500 550 S Osnovni produkti napivkoksuvannya napivkoks 55 70 pervinna smola 10 40 pervinnij gaz 5 Gidrogenizaciya vugillya RedaguvatiPiroliz vugillya RedaguvatiPiroliz burogo vugillya RedaguvatiBure vugillya pri nagrivanni ne rozm yakshuyetsya pri comu vidbuvayetsya vidilennya letkih rechovin yaki chastkovo rozkladayutsya U zalishku utvoryuyetsya monolitnij napivkoks sho zaznav silnoyi usadki Pri napivkoksuvanni burogo vugillya rozriznyuyut tri temperaturni zoni zona poperednogo nagrivannya do 100 C zona sushki 100 125 C zona napivkoksuvannya 225 500 C Pid chas poperednogo nagrivannya vugillya rozshiryayetsya prichomu duzhe shvidke nagrivannya mozhe privesti do rozpushennya shmatkiv abo navit do rujnuvannya strukturi napivkoksu U procesi sushki vidilyayetsya voda pri odnochasnij usadci vugillya Vishe za 225 C vidganyayutsya produkti napivkoksuvannya smola oliva voda i gaz i vidbuvayetsya podalsha usadka Vishe za 500 C zakinchuyetsya utvorennya napivkoksu Piroliz kam yanogo vugillya RedaguvatiKam yane vugillya serednogo stupenya vuglefikaciyi maye zonu rozm yakshennya pri 350 450 C Pri nagrivanni vugillya vidilyayut tri temperaturnih zoni zona vid pochatku nagrivannya do pochatku rozm yakshennya vugillya pri 350 C plastichna zona vid 350 do 450 C zona utvorennya koksu vishe 450 C Div takozh RedaguvatiZbagachennya vugillya Koksuvannya vugillya Gidrogenizaciya Skraplennya Piroliz Napivkoksuvannya Literatura RedaguvatiMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2013 T 3 S Ya 644 s Bileckij V S Smirnov V O Pererobka i yakist korisnih kopalin kurs lekcij Doneck Shidnij vidavnichij dim 2005 324 s Smirnov V O Sergyeyev P V Bileckij V S Tehnologiya zbagachennya vugillya Navchalnij posibnik Doneck Shidnij vidavnichij dim 2011 476 s V I Saranchuk M O Ilyashov V V Oshovskij V S Bileckij Osnovi himiyi i fiziki goryuchih kopalin Doneck Shidnij vidavnichij dim 2008 s 640 ISBN 978 966 317 024 4 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Tehnologichni procesi pererobki vugillya amp oldid 37740979