Теслугівська волость

Теслугівська волость — адміністративно-територіальна одиниця Дубенського повіту Волинської губернії Російської імперії з центром у селі Теслугів.

Теслугівська волость
Центр	Теслугів
Площа	21 042 (1885)
Населення	7086 осіб (1885)
Густота	30.8 осіб / км²
Наступники	ґміна Теслугув

Станом на 1885 рік складалася з 17 поселень, 14 сільських громад. Населення — 7086 осіб (3539 чоловічої статі та 3547 — жіночої), 689 дворових господарств.

Земля волості

	Площа, десятин	У тому числі орної, десятин
Сільських громад	7996	5926
Приватної власності	10033	3154
Іншої власності	3013	715
Загалом	21042	9795

Основні поселення волості:

• Теслугів — колишнє власницьке село при річці Пляшівка, 597 осіб, 87 дворів, православна церква, каплиця, поштова станція, постоялий будинок, винокурний завод. За 10 верст — цегельний завод.
• Боратин — колишнє власницьке село при річці Пляшівка, 369 осіб, 44 двори, православна церква, постоялий будинок.
• Вовковиї (Вороничи) — колишнє власницьке село при річці Калинівка, 743 особи, 80 дворів, православна церква, 2 постоялих будинки. Поруч — колонія чехів з 502 мешканцями, постоялим двором і лавкою.
• Дубривуда — колишнє власницьке село при річці Пляшівка, 224 особи, 26 дворів, православна церква.
• Коритне — колишнє власницьке село при річці Пляшівка, 350 осіб, 34 двори, православна церква, постоялий будинок, водяний млин, лісопильний завод.
• Острів — колишнє власницьке село при річці Пляшівка, 411 осіб, 36 дворів, православна церква, постоялий будинок.
• Пляшівка — колишнє власницьке село при річках Стир і Пляшівка, 305 осіб, 40 дворів, православна церква.
• Рогізне — колишнє власницьке село при річці Калинівка, 597 осіб, 81 двір, православна церква, постоялий будинок, паровий і водяний млини.
• Рідків — колишнє власницьке село на австрійському кордоні при безіменній річці, 471 особа, 61 двір, православна церква, постоялий будинок.
• Солонів — колишнє власницьке село при річці Стир, 357 осіб, 42 двори, православна церква.
• Хотин — колишнє власницьке село при струмкові, 540 осіб, 74 двори, православна церква, лісопильний і винокурний завод.

Після 1920 р.

Гміна Теслугув
1921-1939
Воєводство	Волинське
Повіт	Дубенський
Адмінцентр гміни	Теслугів
Тип гміни	Сільська
Громади	20

Волость існувала до 1920 р. у складі Дубенського повіту Волинської губернії. 18 березня 1921 року Західна Волинь анексована Польщею. У Польщі існувала під назвою ґміна Теслугув Кременецького повіту Волинського воєводства в тому ж складі, що й до 1921 року.

На 1936 рік гміна складалася з 20 громад:

1. Боратин — село: Боратин;
2. Хотин — село: Хотин, військове селище: Хотин та хутори: Полуночна, Осикова, Смолярня і Ситенка;
3. Добривода — село: Дубривуда та хутір: Чорна-Лоза;
4. Гоноратка — колонія: Гоноратка та хутір: Теребіжі;
5. Коритне — село: Коритне, хутір: Клин та селище: Замостиська;
6. Краснопіль — село: Краснопіль та колонія: Казимирівка;
7. Митниця — село: Митниця;
8. Митниця — колонія: Митниця та військове селище: Митниця;
9. Острів — село: Острів, військове селище: Острів та Островок, Вікторівка і Воланщина;
10. Пляшова-Королівська — село: Пляшова-Королівська, військове селище: Пляшова-Королівська, колонія: Козацькі-Могили та хутір: Полики;
11. Пляшівка — село: Пляшівка та хутір: Грем'яче;
12. Підвисоке — колонія: Підвисоке;
13. Рогізне — села: Рогізне і Копань та хутори: Боремельська-Дорога, Демидівська-Дорога, Глибока-Долина, Маркуса, Надгородчина і Новини;
14. Рідків — село: Рідків, фільварок: Рідків та хутір: Зелена;
15. Солонів — село: Солонів;
16. Теслугів — село: Теслугів, селище: Осередок, лісничівки: Білявщина і Пасіки та хутори: Польова і Замішки;
17. Вовковиї — село: Вовковиї, фільварок: Каролінка та хутори: Балярка, Діброва, Перекалок і Пасіки-Великі;
18. Вовковиї — колонія: Вовковиї та хутори: Чорний-Ліс, Яблівщина, Круки і Калинівка;
19. Жабокруки-Великі — село: Жабокруки-Великі, фільварки: Геленин і Затишшя та хутір: Станівлави;
20. Жабокруки — село: Жабокруки та хутори: Березина, Гуцмани, Крилове, Курсуки і Семенюки.

Після радянської анексії західноукраїнських земель ґміна ліквідована у зв'язку з утворенням Козинського району.

Джерела

• Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)

Посилання

1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
2. Wołyński Dziennik Wojewódzki nr 1 z dnia 4 stycznia 1936 roku, s. 9-10 [ 4 травня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)