Тереза Хинчевська-Геннел (пол. Teresa Chynczewska-Hennel; нар. 27 січня 1952, Єленя-Ґура) — польський історик, доктор габілітований (1995), професор гуманістичних наук (2009). Сфера наукових зацікавлень Хинчевської-Геннел охоплює проблеми польської і всесвітньої, передовсім української, історії Нового часу.
| Тереза Хинчевська-Геннел | |
|---|---|
| Teresa Chynczewska-Hennel | |
| Народилася | 27 січня 1952 (71 рік) Єленя-Ґура, нині Нижньосілезьке воєводство, Польща |
| Країна | Польща |
| Національність | полька |
| Діяльність | історик |
| Alma mater | Варшавський університет |
| Галузь | історія |
| Заклад | Варшавський університет Білостоцький університет |
| Вчене звання | професор |
| Науковий ступінь | доктор історії |
| Науковий керівник | Збігнєв Вуйцик |
| Членство | Polska Akademia Nauk. Komitet Nauk Historycznychd Варшавське наукове товариство |
| Нагороди | |
Біографія Редагувати
Народилась в м. Єленя-Ґура (нині місто Нижньосилезького воєводства, Польща). Наукова і викладацька діяльність Хинчевської-Геннел пов'язана перш за все із Білостоцьким і Варшавським університетами, Інститутом історії Польської АН. Викладала також у Гарвардському університеті (США), Національному університеті «Києво-Могилянська академія», Українському католицькому університеті в Римі (Італія). Зацікавлення українською історією в Хинчевської-Геннел проявилося ще в роки навчання у Варшавському університеті, під час відвідування семінару професора Б. Зєнтари.
1982 під керівництвом відомого польського історика професора З. Вуйцика захистила докторську дисертацію, присвячену дослідженню свідомості української шляхти та козацтва в ранній Новий час. Кілька років по тому опублікувала монографію «Świadomość narodowa szlachty ukraińskiej i Kozaczyzny od schyłku XVI do połowy XVII wieku» (Warszawa, 1985). Предметом дослідження для габілітаційної роботи Хинчевської-Геннел стали проблеми представлення Речі Посполитої в джерелах іноземного походження, появи та побутування стереотипів у цій сфері свідомості. Підсумком проведеного дослідження стала монографія «Rzeczpospolita XVII wieku w oczach cudzoziemców» (Wrocław—Warszawa—Kraków, 1993), що викликала жваву дискусію в середовищі польських істориків, до якої долучилися й такі відомі фахівці, як С. Кот і Я. Тазбір.
Останнім часом Хинчевська-Геннел плідно працює над дослідженням надзвичайно місткого документального спадку діяльності нунціїв Папи Римського в Речі Посполитій. Результатом опрацювань архіву Ватикану стали підготовлені під її редакцією 2 томи документів, а також 2 монографії, присвячені особі та діяльності посла Папської держави в Польщі 1636—1643 М. Філонарді. Джерельні пошуки в архівах Венеції (Італія) спричинилися до підготовки до публікації Хинчевською-Геннел важливого джерела з історії Польщі та України — історичного твору посланця Венеційської республіки до гетьмана Богдана Хмельницького Альберто Віміни да Ченеда. Сталим є зацікавлення Хинчевської-Геннел проблематикою Берестейської церковної унії 1596 та міжконфесійних взаємин у Речі Посполитій. Окремі праці присвячені історії Києво-Могилянської академії. Українознавча проблематика розробляється й учнями Хинчевської-Геннел, зокрема, докторська дисертація М. Дроздовського була присвячена релігійній сфері в житті запорозького козацтва 1-ї пол. 17 ст., а К. Лоссон — ідеології Гетьманату в літературі козацьких канцеляристів (1670—1720).
Джерела та література Редагувати
- В. М. Горобець. Хинчевська-Геннель Тереза [ 13 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 382. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1359-9.