Тепсень — городище на плато Тепсень, на південній околиці смт Коктебель, біля підніжжя гірського масиву Карадаг.
Пам'ятку досліджували М. Барсамов, В. Бабенчиков, М. Фронджуло, В. Майко.
Тепсень є рештками міського поселення (площею 16—20 га), що існувало в 2-й половині VIII — 1-й половині X ст.. Було засноване носіями салтівсько-маяцької культури — болгарами-тюрками, які переселилися до Криму і зазнали потужного візантійського впливу.
Досліджено численні житлові й господарські споруди, 6 християнських храмів (один із них мав розміри 24×31 м і є найбільшим у середньовічному Криму), некрополі, водогін, колодязь.
Відомо про рештки порту.
Руйнування міста в середині X ст. пов'язують із нападом кочовиків або походом хозар.
За однією з версій, Тепсень ототожнюють із містом Фули.
На Тепсень відомі також археологічні матеріали пізнішого часу. Вони малодосліджені, але все ж дають підстави стверджувати, що в приморській частині городища в XIV—XV ст. існувало поселення, яке ототожнюють із населеним пунктом Посідіма (Possidima), що входив до генуезьких володінь (ототожнення Тепсень з Калієрою слід визнати застарілим).
Є також думка про локалізацію тут античного порту Афінеон.
Джерела та література ред.
- Вортман Д. Я. Тепсень [ 22 липня 2020 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 53. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1359-9.
- Тепсенське городище [ 18 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Д. Я. Вортман. Фули [ 13 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 337-339. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1359-9.